Справа № 2-700/11

Провадження № 22-ц/0290/331/2012Головуючий в суді першої інстанції:Робак С.О.

Категорія: 45  Доповідач: Чорний В. І.

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                            УХВАЛА

                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10.02.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого :  Чорного В.І.

              Суддів :Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

      при  секретарі : Ковальчук О.М.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 21.12.2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про усунення порушень права володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, третьої особи з самостійними вимогами – Кинашівської сільської рада до ОСОБА_2 про знесення самовільно побудованого нерухомого майна, -

в с т а н о в и л а :

               В травні 2011 року ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення порушень права володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, які їм були передані в користування рішенням Кинашівської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства.

          Кинашівська сільська рада Тульчинського району Вінницької області як третя особа з самостійними вимогами звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самовільно побудованого нерухомого майна, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 незаконно, не маючи належних дозволів та проектної документації по АДРЕСА_2 самочинно побудувала прибудову, чим відповідно до акту Кинашівської сільської ради від 17.01.2008 року суттєво звузила вулицю, що в свою чергу вкрай ускладнило прохід та проїзд до домоволодіння АДРЕСА_1

          Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 21.12.2011  року в позові ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення порушень права володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Позов Кинашівської сільської ради задоволено та зобов’язано ОСОБА_2 знести самочинно побудовану тимчасову споруду, прибудовану до сараю та літньої кухні, розміром: довжиною – 7,80м. та шириною -1,00м.. яка розташована в АДРЕСА_2          

          В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 21.12.2011 року в частині задоволення позовних вимог Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області скасувати та ухвалити нове, яким відмовити Кинашівській сільській раді в задоволенні позовних вимог.

         Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги  та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга  не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок  доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає  в рішенні , в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

         Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

          Встановлено, що ОСОБА_2, відповідно до договору дарування від 26 січня 1986 року є власником житлового будинку і господарських споруд, розташованих по АДРЕСА_2

          Згідно акту обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 та прилеглої до земельної ділянки частини вулиці Набережна в с. Нестерварка від 17.01.2008 року комісією Кинашівської сільської ради було виявлено самовільну прибудову до сараю та літньої кухні ОСОБА_2, про необхідність знесення якої вона була попереджена сільським головою Кинашівської сільської ради (а.с.37). Однак, зазначена вказівка відповідачем виконана не була.

          Як вбачається з акту обстеження домогосподарства ОСОБА_2, розташованого в АДРЕСА_2 на предмет відповідності прибудови до сараю і літньої кухні будівельним, санітарним і протипожежним нормам від 09.11.2011 року ( а.с. 59), дана прибудова являється тимчасовою спорудою і збудована на землі загального користування, а тому чинити перешкоди в користуванні проїзною частиною вулиці загального користування, що не відповідає будівельним, санітарним та протипожежним нормам.

          Відповідно до частин 1,2,4 ст 376 ЦК України  житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа,  яка  здійснила  або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює)  самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.

          Задовольняючи позовні вимоги Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_2 здійснила самочинне будівництво до сараю та літньої кухні.

          Посилання апелянта на те, що суд не дав ніякої юридичної оцінки даним технічного паспорта на нерухоме майно ОСОБА_2, яка отримала його як спадок, архівним картографічним даним щодо АДРЕСА_2, з яких слідує, що такої в 60-х роках там не було, колегія суддів не приймає до уваги.          

          Так, відповідно до проекту встановлення меж сільських населених пунктів на території Кинашівської сільської Ради народних депутатів Тульчинського району Вінницької області, розроблений Вінницьким філіалом інституту землеустрою 11.11.1994 року ( інв. № Дх/21-2208), на графічних матеріалах, як додатку до проекту дана вулиця зображена.

          Також, матеріалами справи доведено, що житловий будинок по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва №1691 на праві особистої власності від 25.11.1987 року. Проте, згідно технічного паспорта, а саме оцінки всіх будівель та споруд домоволодіння станом на 25.11.1987 року в їх найменуваннях прибудова до сараю та літньої кухні не вказана, та як на час оцінки не існувала, що свідчить про самочинне будівництво прибудови на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

          Виходячи з вищевикладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 307, 308,314, 315 ЦПК України, колегія суддів , -                  

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

          Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 21.12.2011 року залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

          Судді:

          З оригіналом вірно: