Справа № - 22 ц - 113                                                Головуючий по 1-й інстанції

2007 року                                                                                     Городівський О.А.

Суддя-доповідач: Триголов В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року січня місяця 11 дня м.  Полтава Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: судді Триголова В.М.  Суддів: Омельченко Л.М. ,  Бондаревської С. М.  при секретарі: Зеленській О.І. з участю адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайсуду Полтавської області від 27 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ДКУ про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином та моральної шкоди

Судова колегія,  заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2  звернулась з позовними вимогами до Державного казначейства України про відшкодування шкоди,  завданої злочином,  посилаючись на те,  що працівником ВАТ „Агропромтранс" 27.08.1986 року була скоєна ДТП,  в результаті якої ОСОБА_2  отримала травму з втратою 20 % професійної працездатності безстроково.

За рішенням Миргородського міського суду від 26.12.1989 року з Миргородського спецпідприємства № 1605 об'єднання „Полтаваавтопром-транс" (правонаступником якого стало ВАТ Миргородське АТП „Агропромтранс") було стягнуто кошти в рахунок відшкодування шкоди заподіяної злочином на користь ОСОБА_2  щомісячно по 48 грн. 96 коп.

Вказане відшкодування проводилось до травня 1998 року,  але з цього часу припинилось у зв'язку з неплатоспроможністю підприємства,  визнання його банкрутом та ліквідацією.

Просила стягнути з Держави України в особі Державного Казначейства України одноразово відшкодування в розмірі 12561 грн. 09 коп.3а період з 2000 року до 2005 року та по 275 грн. 18 коп. щомісячно та довічно.

В рахунок відшкодування моральної шкоди просила стягнути 10000 грн.,  та витрати за надання юридичної допомоги адвокатом.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав,  надавши свої заперечення в письмовому вигляді,  але в засідання суду не з'явився.

Заочним рішенням Миргородського міськрайсуду Полтавської області від 27.11.2006 року позовні вимоги ОСОБА_2  залишені без задоволення.

В апеляційному порядку вказане рішення оскаржив позивач ОСОБА_2,  посилаючись на порушення судом норм Конституції України та  ст.  6-1 Європейської конвенції з прав людини.

Просила скасувати рішення суду,  ухвалити нове,  яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги.

Колегія суддів,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог,  прийшла до висновку,  що апеляційну скаргу необхідно відхилити з слідуючих підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено,  що позивачкою заявлено позовні вимоги до держави України в особі Держказначейства України відповідно до вимог  ст.  1207 ЦК України.

Правильним є висновок суду першої інстанції про те,  що вимоги ОСОБА_2  до вказаного відповідача є безпідставними,  так як право у позивача в даному випадку виникає лише в тому випадку вимагати відшкодування шкоди від держави,  якщо особа,  яка скоїла злочин не встановлена,  або ця особа є неплатоспроможною.

Позивач ОСОБА_2  не довела в суді першої інстанції факту неплатоспроможностіОСОБА_3. ,  який скоїв вказаний злочин,  а тому місцевий суд на законних підставах відмовив в задоволенні позовних вимог.

Керуючись  ст.  ст.  303; 308 ЦПК України,  колегія суддів, -

 УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миргородського міськрайсуду Полтавської області від 27 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України шляхом в касаційному порядку протягом двох місяців.