Справа № 22ц-1238/ 2007 р.                         Головуючий у першій інстанції - Хандога В.М.

Категорія - цивільна                                       Доповідач    Миронцов В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2007 року                                                                                           м.  Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  у складі:

головуючого-судді: КОРЕНЬКОВОЇ З.Д.

суддів: МИРОНЦОВА В.М. ,  ЗАБОЛОТНОГО В.М.

при секретарі: МЕХЕД Т.О.

за участю - позивача ОСОБА_1,  

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання дійсним договору розподілу спільної сумісної власності, -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваним заочним рішенням Ніжинського міжрайонного суду від 12 червня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

На думку апелянта висновок суду не відповідає діючому законодавству,  при поставленні якого суд першої інстанції не прийняв до уваги його докази.

Заслухавши доповідача,  учасників судового процесу,  перевіривши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  суд приходить до висновку,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню,  а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,  спірна АДРЕСА_1зареєстрована за ОСОБА_3та була придбана ним в період перебування в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2.

Відповідно до вимог  ст..З70 ЦК України співвласники мають право на виділ частки майна,  що є у спільній власності.

Крім того,  право власності на квартиру за ОСОБА_3,  підтверджується набравшим законної сили рішенням Ніжинського міжрайонного суду від 13.04.2005 року.

2

За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те,  що позивач ОСОБА_1 не є власником зазначеної квартири,  про що сам і визнає,  тому не вправі вимагати розподілу спільної сумісної власності подружжя та вимагати визнання дійсності договору розподілу зазначеної власності подружжя,  який,  як він вважає відбувся під час передачі ним 1000 доларів США,  отримання яких відповідач не оспорює.

Також слід погодитись з висновком суду про те,  що сама розписка,  дана ОСОБА_2.,  при посиланні позивачем на положення про договір зазначених в  ст. ст. 626,  632,  638 ЦК України,  не містить належної форми з усіх істотних умов договору,  а тому не може бути прийнята судом як договір про виділ нерухомого майна,  що є у спільній сумісній власності,  що підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з викладеним,  доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків,  а оскаржуване судове рішення відповідає матеріальному та процесуальному праву,  а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись  ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Ніжинського міжрайонного суду Чернігівської області від 12 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.