Справа № 22ц-1255/2007 року Головуючий по 1-й інстанції: Яковенко Н.Л.
Суддя-доповідач: Петренко В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня місяця „ 30 " дня м. Полтава
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого : Петренка В.М.
Суддів : Акопян В.І., Лобова О.А.
при секретарі: Фадейкіній Н.Б.
з участю: позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника Полтавської ОСС Рубан Т.В.,
представника ДГ ЖКД Полтавської ОСС Ставицької І.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, вселення, усунення перешкод в користуванні, встановлення порядку користування квартирою, зміну договору найму, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Полтавської обласної спілки споживчих товариств про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним, визнання права власності, треті особи - Житлово-комунальна дільниця Полтавської облспоживспілки, приватний нотаріус ОСОБА_4.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2007 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, вселення, усунення перешкод в користуванні, встановлення порядку користування квартирою, зміну договору найму задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Vi частину квартири АДРЕСА_1.
Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Полтавської обласної спілки споживчих товариств про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним, визнання права власності відмовлено.
2
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 167 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохає рішення місцевого суду від 30 січня 2007 року скасувати з тих підстав, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, та постановити нове, яким визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною власністю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та право власності кожного на 1/3 частину вказаної квартири, відмовити ОСОБА_1 у вселенні у вказану квартиру, так як згодна сплатити йому грошову компенсацію за 1/3 частину вартості квартири.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено в суді першої інстанції і не заперечується сторонами в жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення, усунення перешкод в користуванні, встановлення порядку користування квартирою, зміну договору найму.
Вказував, що в 1995 році відповідач ОСОБА_2 на сім'ю з трьох осіб отримала квартиру АДРЕСА_1. В 2006 році шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано. Відповідачка ОСОБА_2 змінила у вказаній квартирі замки, чинить перешокди в користуванні квартирою.
В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з додатковим позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , прохаючи визнати за ним право власності на ½ частину квартири.
Вказував, що йому стало відомо про придбання вказаної квартири ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 22 лютого 2003 року, а тому квартира є спільною сумісною власністю подружжя.
ОСОБА_3 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 , Полтавської обласної спілки споживчих товариств про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 частково недійсним, визнання за нею права власності на Уг частину квартири, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що квартиру вони придбали за власні кошти, але договір купівлі-продажу оформили на ОСОБА_2
Колегія суддів приходить до висновку, що судом вірно встановлено те, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з поділом спільної сімейної власності, які регулюються КпШС України (в редакції 1969 року).
Суд першої інстанції правильно посилався на ст.22 даного Кодексу, яка зазначає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сімейної власності.
В судовому засіданні встановлено, що спірна квартира придбана 22 лютого 2003 року під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо його вселення в спірну квартиру.
Відповідно до норм ст.104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати укладання з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 ЖК України.
Суд прийшов до вірного висновку, що порядок користування спірною квартирою, який прохає встановити ОСОБА_1 призведе до порушення прав інших осіб, які
3
проживають в квартирі, оскільки дана квартира складається з двож жилих кімнат площею 19,5 кв.м. та 8, 1 кв.м.
Також суд вірно відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зміну договору найму жилого приміщення та зобов'язання укласти з ним окремий договір найму на кімнату пл. 8, 1 кв.м. , правильно встановивши, що кімната пл.8, 1 кв м. не може бути предметом окремого договору, оскільки не відповідає вимогам ст.63 ЖК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 частково недійсним, визнання за нею права власності на 1А частину квартири, так як жодного доказу в обґрунтування своїх вимог суду не надала.
За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність в апеляційній скарзі доводів, які б спростовували висновки рішення суду першої інстанції, вірне застосування судом норм сімейного та житлового законодавства, колегія суддів вважає, що апеляціна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.