Справа №22-ц-5673/11Головуючий у І інстанціїГолік Г.К.

Категорія29Доповідач у 2 інстанції Суханова

06.02.2012

УХВАЛА

Іменем України

14 листопада 2011 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

            Головуючого: Суханової Є.М.,

            Суддів: Коцюрби О.П., Сліпченка О.І.,

            при секретарі : Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення Березанського міського суду Київської області  від 14 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Березанського комбінату комунальних підприємств», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок неповернення боргу,-

      В С Т А Н О В И Л А:

      ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 27 березня 2008 року позичив ОСОБА_3 гроші в сумі 22100 доларів США до 28 квітня 2008 року.Позичальник, являючись директором КП, діючи від імені юридичної особи, написав розписку про отримання грошей в борг та завірив розписку печаткою комбінату. Як стверджував останній ,кошти йому необхідні для розвитку підприємства та частково на власні потреби. В підтвердження забезпечення боргу відповідач залишив в заставу автобус ПА352054, що належить КП «Березанський комбінат комунальних підприємств». ОСОБА_3 позику не повернув. Позивачу була нанесена моральна шкода, яка складається в порушені його нормального способу життя,він не може реалізувати свої життєві плани, оскільки залишився без коштів,змушений втрачати свій час, звертатись за наданням юридичних послуг, за захистом своїх прав до суду.

       Рішенням Березанського міського суду Київської області  від 14 липня 2011 року в задоволенні позову - відмовлено.

    Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

   Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

       Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27.03.2008 року, укладено договір позики на суму 22 тисячі доларів США.

      Відповідно до ст.1047 ЦК України, на підтвердження   укладення договору позики та умов може  бути  представлена  розписка  позичальника  або  інший  документ , який  посвідчив передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

              На підтвердження укладення договору позики ОСОБА_3 була написана розписка.

          Відповідно до п.6.3.8 Статуту КП»Березанський комбінат комунальних підприємств», начальник  підприємства згідно з чинним законодавством укладає угоди і контракти.

        Відповідно до п.13 контракту укладеного 11.07.2008 року між Березанською міською Радою та  ОСОБА_3 , керівник має право укладати господарські та інші угоди.

         Із дослідженої розписки вбачається, що ОСОБА_3 укладав договір позики, не як керівник КП «Березанський комбінат комунальних підприємств», він діяв не від імені підприємства і не в інтересах підприємства, договір позики укладено ОСОБА_3,як фізичною особою в власних інтересах.

        Суд першої інстанції критично оцінив твердження позивача, що ОСОБА_3 діяв в інтересах підприємства, оскільки в розписці вказано, що в заставу залишаємо автобус ПАЗ 52054,оскільки сам же позивач стверджував,що ОСОБА_3 написав в розписці автобус , який пригнали, щоб встановити газове обладнання, після чого автобус забрали в м.Березань, договору застави, поруки не оформляли. Крім того посилання позивача на те,що ОСОБА_3 як керівник поставив печатку підприємства на договорі,суд не взято  до уваги,оскільки печаткою засвідчується підпис керівника, із розписки не вбачається, що вона підписана керівником підприємства,  на розписці підпис ОСОБА_3, як фізичної особи також посилання позивача на те, що в розписці вказані контактні телефони керівника, головного економіста також не може бути підтвердженням того, що договір позики укладався між фізичною та юридичною особами.

      Підтвердженням того, що договір позики укладався між фізичними особами, засвідчує той факт , що   в  розписці  вказано, що  позичальник зобов»язується повернути  борг за   рахунок особистого майна у випадку несвоєчасного повернення грошового боргу.

              В апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

              Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не об»єктивно та не всебічно досліджено обставини справи.

              Також, в апеляційній скарзі, апелянтом зазначено, що суд першої інстанції дав невірну оцінку фактичним обставинам справи, допустив невірне тлумачення вчиненого правочину.

                З таким висновком апелянта, колегія суддів погодитись не може так, як вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано та об»єктивно досліджені всі докази та обставини справи.  

               Колегія суддів також вважає, що апелянт не зміг спростувати висновки суду, нових доказів доведеності позову або апеляційної скарги не встановлено, а тому вона не підлягає задоволенню.

               Крім цього, переглядаючи законність рішення суду першої інстанції  та розглядаючи апеляційну скаргу на підставі вимог ст. 303 ЦПК України не встановлено підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, для ухвалення нового рішення суду.

               Приймаючи до уваги вищевикладене, так-як будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення не встановлено, підстав для скасування  цього рішення не виявлено.

              Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначився щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

               На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

       У Х В А Л И Л А :

              Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

               Рішення Березанського міського суду Київської області  від 14 липня 2011 року залишити без змін.

              Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді