Справа № - 22 а - 243 Головуючий по 1-й інстанції
2007 року Голубенко В.Л.
Суддя-доповідач: Триголов В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року січня місяця 23 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: судді Триголова В.М. Суддів: Омельченко Л.М. , Корнієнка В.І. при секретарі: Зеленській О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кобеляцького райсуду Полтавської області від 16 жовтня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної клінічної лікарні про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної зарплати за час вимушеного прогулу
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся з вищевказаними позовними вимогами, посилаючись на те, що 17 травня 2005 року наказом головного лікаря Полтавської обласної лікарні його було звільнено з роботи з посади техніка-дозиметриста цієї лікарні за прогул відповідно до п.4 ст. 40 КЗпроП України.
Позивач вважав таке звільнення незаконним, оскільки в цей день він був на роботі, хоча на деякий час відлучався з робочого місця для виготовлення бланків технічних паспортів флюрографа та зустрічався з представником правоохоронних органів з питання вимагання з нього хабара завідуючим рентгенорадіологічним відділенням. Просив поновити його на попередній роботі та стягнути з відповідача зарплату за час вимушеного прогулу.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що позивач без поважних причин був відсутній на роботі 27.04.2005 року з 8год. 00хв. до 13год. 30хв.
Ніяких завдань на виготовлення бланків техпаспортів він не отримував, а з представником правоохоронних органів він зустрічався з власної ініціативи. Просив відмовити в задоволенні позову.
Рішенням Кобеляцького райсуду Полтавської області від 16.10.2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційному порядку вказане рішення оскаржив ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом не враховано, що в матеріалах справи відсутні докази відсутності позивача більше трьох годин на робочому місці.
Безпідставно судом прийнято до уваги покази свідків зі сторони відповідача, так як вони є підлеглими завідуючого відділенням Безпалько А.В. та свідками на користь свого керівника.
Не дав належної оцінки суд свідченням ОСОБА_2., ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6., які вказують на відсутність в його діях прогулу.
Не врахував суд тієї обставини, що відповідачем не доведено факту ознайомлення позивача з „Правилами внутрішнього трудового розпорядку".
Не прийнято судом до уваги вимоги п.4 ст. 40 КЗпроП України та п.24 „Типових Правил внутрішнього трудового розпорядку" про врахування при накладенні дисциплінарного стягнення тяжкості проступку, обставини за яких він скоєний, попередня робота та поведінка працівника.
Безпідставно судом не визнано відсутність на роботі з 9 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. прогулом, так як в ці години він вирішував питання про замовлення бланків за розпорядженням завідуючого відділенням, виконуючи свої обов'язки.
Порушено судом вимоги ст. 149 КЗпроП України та п.30 Типових правил... „ у відповідності до яких за одне порушення трудової дисципліни може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення, але в матеріалах справи є копії двох наказів про його звільнення № 227 від 17.05.2005 року та № 170 від 18.05.2005 року.
Не витребував суд у відповідача табель робочого часу, що був складений на день звільнення, так як в ньому не значився прогул.
Ігнорував суд факт звільнення його з роботи в період непрацездатності.
Апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, апеляційної скарги та позовних вимог, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з слідуючих підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що наказом головного лікаря Полтавської обласної лікарні ім. Скліфосовського № 170-к від 18 травня 2005 року позивачаОСОБА_1. було звільнено з роботи на посаді техніка-дозиметриста за прогул, відповідно до п.4 ст. 40 КЗпроП України.
Правильним є висновок суду про те, що позивачем не надано переконливих доказів відсутності його на роботі більше трьох годин 17.05.2005 року з поважних причин.
Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального закону, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303; 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кобеляцького райсуду Полтавської області від 16.10. 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному порядку.