Судове рішення #2101405
Справа № 22-ц-13 95/2007 Головуючий у першій інстанції - АНТОНЕНКО В

Справа 22-ц-13 95/2007                           Головуючий у першій інстанції - АНТОНЕНКО В.А.

Категорія - цивільна                                     Доповідач - МИРОНЦОВ В.М.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

14 вересня 2007 року                                                                                              м.  Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Головуючого судді: -      КОРЕНЬКОВОЇ З.Д.,

суддів:                               МИРОНЦОВА В.М. ,  ЗАБОЛОТНОГО В.М. ,

при секретарі:                  РЯБЧУКС. В.,

за участю:                          позивача ОСОБА_2

представника                   позивача ОСОБА_3, 

представника                    відповідача ОСОБА_4

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1та ОСОБА_2на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати боргу по аліментах,  -

 

ВСТАНОВИВ:

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить вказане рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення скасувати та прийняти нове по суті її позовних вимог.

Рішенням Талалаївського районного суду від 16 липня 2007 року позов ОСОБА_2задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2502 грн. 40 коп.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1  зводяться до того,  що судом при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права,  а саме: посилається на те,  що у суду не було підстав для застосування  ст.196 СК України. Також вказує на те,  що його вини у виникненні заборгованості за листопад 2006 p.,  коли ще не існувало рішення про стягнення аліментів,  за грудень 2006 р. внаслідок затримки розрахунку державним виконавцем не має.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2зводяться до того,  що висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає,  що обов'язок відповідача сплатити аліменти виник саме з дня отримання ним розрахунку вказаної суми,  тобто з 13.02.2007 р.

 

2

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг,  апеляційний суд приходить до слідуючого висновку.

По справі встановлено,  що рішенням Талалаївського районного суду від 01.12.2006 р. стягнуто з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  в розмірі 1А частини всіх видів його доходів щомісячно,  але не менше 30 % прожиткового мінімуму   для   дитини   відповідного   віку,    починаючи   з 06.11.2006 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідки відділу ДВС Талалаївського РУЮ від 14.05.2007 р. №01-15/766 розмір заборгованості по аліментах становить 2390 грн. 24 коп.

Вказану заборгованість відповідач сплатив лише 18.05.2007 р.

Відповідно до  ст.196 СК України,  при виникненні заборгованості з вини особи,  яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду,  одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми сплачених аліментів за кожний день прострочення.

Згідно п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 „Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,  материнства та стягнення аліментів" передбачена  ст.196 СК-України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того,  що вини відповідача в несплаті боргу до 26.04.2007 р. не має,  оскільки відповідач не ухилявся від сплати заборгованості по аліментах,  він лише не погодився з методикою вирахування суми заборгованості,  в зв'язку з чим він оскаржив незаконні дії ДВС,  які ухвалою Талалаївського районного суду від 02.03.2007 p.,  яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2007 p.,  було визнано вірними.

Інші доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права,  яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись  ст. ст. 303,  304, -307,  313,  314,  315,  317,  319 ЦПК України,  апеляційний суд,  -

 

УХВАЛИВ:

 

Апеляційні скарги ОСОБА_1та ОСОБА_2- відхилити.

Рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація