Р І Ш Е Н Н Я                                                    2-114/08

І М “Я М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2008 року Сахновщинський районний суд Харківської області

в складі головуючого судді: САВИЦЬКОГО М.Б

при секретарі: Лісняк С.П

розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт.Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до СВК "Україна" про визнання неукладеними договорів оренди земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1., ОСОБА_2., звернулися до суду з позовною заявою до СВК "Україна" про визнання неукладеними договорів оренди земельних ділянок, посилаючись на те, що на підставі рішення Огіївської сільської ради народних депутатів від 25 квітня 2001 року №8 йому та його дружині передані у приватну власність земельні ділянки розміром по 12,24 га та 16,32 га, які розташовані на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, Землі передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 березня 2007 року вони передали свої земельні ділянки, згідно Державних актів на право приватної власності на землю: 11-ХР №017229, та 11-ХР 017214 в оренду СВК “Україна”, згідно договорів оренди земельної ділянки. Договори укладено на 10 років.

В порушення прикінцевих положень договорів оренди, їм не надані на руки примірники договорів оренди землі, на їхні письмові звернення дозволити провести копіювання договорів оренди землі, голова правління СВК “Україна” Мосієнко М.М., відмовив у цьому.

Згідно п.19 цих договорів передача земельних ділянок орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом її приймання -передачі. В порушення діючого законодавства був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки, без зазначення дати, без державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Згідно довідки наданої Сахновщинським РВР, станом на 27.03.2008 року у районному відділі реєстрації договорів оренди на земельні ділянки вищенаведені договори не зареєстровані.

Даний факт є суттєвим порушенням умов договору та вимог земельного законодавства, а саме ст.ст. 20, 25 Закону Украъни “Про оренду землі”, які передбачають, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та орендар зобов'язаний приступити до використання ділянки в строки, встановлекі договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом, а також умов самого договору, а саме п.39 договору згідно якого, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

В договорах оренди земельних ділянок п.9 вказано, орендна плата виплачується орендарем у грошовій, натуральній або відробітковій формах в розмірі 2084,07 грн., в рік, що складає 1,5% від грошової оцінки. Так як 28.02.2008 року він був звільнений із членів СВК “Україна”за власним бажанням, а його дружина звільнена із членів СВК “Україна” 30.01.2008 року за згодою сторін, це суперечить Указу Президента України “Про додаткові заходи, щодо соціального захисту селян - власників земельних паїв”, від 02.02.2002 року в якому чітко написано, що для орендодавців, що не є працівниками сільгосппідприємств, яким вони надали в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення - орендна плата - не менше 2 відсотків визначеної, відповідно до законодавства, вартості такої орендованої земельної ділянки, земельної частки (паю).

Оскільки, відповідно до вимог ст. 35 Закону України “Про оренду землі” спори пов'язані з орендою землі вирішуються у судовому порядку, а відповідач добровільно визнати дані договори неукладеними та повернути земельні ділянки відмовляється, посилаючись на законність укладених договорів питання повинно бути вирішено у судовому порядку.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали, просять суд визнати неукладеними договори оренди земельних ділянок загальною площею по 12,24 га, та 16,32 га укладені 01 березня 2007 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2, та СВК “Україна” с.Огіївка Сахновщинського району Харківської області.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала пояснила, що договори оренди з позивачами були укладені 01 березня 2007 року. З вини працівника СВК “Україна”, яка займалась договорами оренди, вони своєчасно не направлені для державної реєстрації. В

жовтні 2007 року договори оренди були направлені в Сахновщинський відділ земельних ресурсів, а в лютому 2008 року передані в Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою для виготовлення реєстраційних справ.

25 березня 2008 року позивачі написали заяви про розірвання договорів оренди, але це суперечить рішенню загальних зборів від 18.02.2003 року, про те, що орендодавець повинен надати заяву про розірвання чи заключення договору оренди з СВК “Україна” до 15 серпня, тому в заяві позивачам було відмовлено.

Станом на 10 квітня 2008 року договори оренди землі не зареєстровані, з вини СВК “Україна”.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши позивачів, представника відповідача, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, з таких підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що ОСОБА_1., ОСОБА_2., являються власниками земельних ділянок, згідно державних актів на право приватної власності на землю: 11-ХР №017229 та 11-ХР №017214розміром по 12,24 га та 16,32 га., (а.с.6-9).

01 березня 2007 року позивачі уклали з СВК “Україна” договори оренди землі терміном на 10 років.

З досліджених в судовому засіданні договорів оренди вбачається, що вони набувають чинності після підписання сторонами і їх державної реєстрації (а.с.10-13).

Дані договори оренди підписані сторонами але не зареєстровані в Сахновщинському районному відділі ХРФ ДЗК.

Згідно Указу Президента України від 02.02.2002 року передбачено, що для орендодавців, що не є працівниками сільгосппідприємств, яким вони надали в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення - орендна плата складає не менше 2 відсотків визначеної, відповідно до законодавства, вартості такої орендованої земельної ділянки, земельної частки (паю). В договорах від 01 березня 2007 року укладених між ОСОБА_1., ОСОБА_2, та СВК “Україна” в п.9 зазначена орендна плата у розмірі 1,5%, хоча позивачі не являються працівниками СВК “Україна”.

Згідно копій трудових книжок вбачається, що ОСОБА_1., ОСОБА_2 звільнені з членів СВК “Україна” (а.с.17,18)

Згідно довідки виданої Державним комітетом України по земельних ресурсах в Сахновщинському районі, вбачається, що станом на 27.03.2008 року районний відділ реєстрації, договорів оренди на земельні ділянки, укладені між позивачами та відповідачем - не реєстрував. (а.с.26-27).

Згідно копій заяв ОСОБА_1., ОСОБА_2., вбачається, що позивачі просять різні інстанції не реєструвати договори оренди з СВК “Україна.” та не виконувати ніяких дій. (а.с.19-25).

Згідно розрахунку державного підприємства Харківського НДПІЗ вбачається, що станом на 01.01.2005 року вартість земельних ділянок які належать ОСОБА_1., ОСОБА_2 становить 179 139 грн. та 134 254 грн. (а,с.15-16).

Доводи представника відповідача про те, що згідно рішення загальних зборів від 18 лютого 2003 року та умов договору оренди землі, про те, що орендодавець повинен подати заяву про розірвання договору до 15 серпня , а подали фактично в березня 2008 року, а також, що вони не мали можливості повернути землю, оскільки договорів оренди не було в господарстві з жовтня 2007 року - не суттєві, оскільки, як пояснила сама представник відповідача, після виготовлення висновку та довідок у Сахновщинському відділі земельних ресурсів, в січні 2008 року вони були повернуті в господарство для подальшого направлення в Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою. Крім того договори оренди земельних ділянок тривалий час -на протязі більше року, не зареєстровані , що суперечить ст.ст. 18,20 Закону України “Про оренду землі”, а також п.39 договорів оренди земельних ділянок.

Даний факт є суттєвим порушенням умов договору та вимог земельного законодавства, а саме ст.ст. 20, 25 Закону України “Про оренду землі”, які передбачають, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом, а також умов самого договору, а саме п.39 договору згідно якого, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно ст.18 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дані договори оренди не зареєстровані з вини відповідача, що являється безспірною підставою для визнання договорів оренди землі не укладеними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.210 ЦК України, ст.ст. 18, 20, 25, 35 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст.124 п.2, 125 п.2, 126 п.2 ЗК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати неукладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 12,24 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю 11-ХР №017229, укладений 01 березня 2007 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1та СВК “Україна” с.Огіївка Сахновщинського району Харківської області.

Визнати неукладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 16,32 га

згідно Державного акту на право приватної власності на землю 11-ХР №017214, укладений 01 березня 2007 року між ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2та СВК “Україна” с.Огіївка Сахновщинського району Харківської області.

Зобов'язати відповідача - СВК “Україна” с.Огіївка Сахновщинського району Харківської області повернути зазначені в договорах оренди від 01 березня 2007 року: ОСОБА_1- земельну ділянку площею 12,24 га, та ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 16,32 га, придатні для сільськогосподарського використання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:

Копія вірна. Суддя