Справа №22-ц-3654/11Головуючий у І інстанціїШинкар А.О.

Категорія26Доповідач у 2 інстанції Рудніченко

02.02.2012

УХВАЛА

Іменем України

20 червня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого               Воробйової Н.С.,

суддів                    Кулішенка Ю.М., Рудніченко О.М.,

при секретарі             Хворостяна А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника Броварського міжрайонного прокурора Київської області на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики, зазначаючи, що 01 червня 2007 року вона позичила відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 25 000 гривень.

Відносини позики були оформлені відповідною письмовою розпискою від 01.06.2007 року, згідно якого борг мав бути повернутий позивачу в строк до 01 липня 2007 року. З настанням цього терміну відповідач борг позивачу не повернув, мотивуючи свої дії відсутністю грошових коштів. Просила суд стягнути з відповідача на всю користь 25 000 грн. боргу за договором позики.

Ухвалою від 20 серпня 2007 року Броварського міськрайонного суду Київської області визнано мирову угоду, укладену поміж ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за умовами якої:

сторони досягли згоди щодо погашення боргу за договором позики від 01 червня 2007 року, в розмірі 25000 гривень, який мав сплатити відповідач на користь позивача.

Відповідач засвідчує, що є власником земельної ділянки площею 1,5060 га, яка розташована на території Требухівської сільської ради Броварського району і належать йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЕ № 098431 від 29.12,2006 року та має намір в рахунок існуючого боргу передати її у власність позивача.

За вільним волевиявленням сторони домовились про припинення існуючого зобов'язання (боргу) наступним шляхом: відповідач, ОСОБА_3, передає у власність позивачу, ОСОБА_2, належну йому на праві особистої власності земельну ділянку в рахунок погашення 25000 гривень боргу, а позивач, ОСОБА_2, приймає її та зобов'язується у встановленому законом порядку перереєструвати право власності у відповідних державних органах згідно вимог ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Сторони також домовились, що земельна ділянка розміром 1,5060 га, розташована на території Требухівської сільської ради Броварського району, має бути передана відповідачем позивачу у 10-денний термін з моменту набрання чинності ухвали суду про визнання мирової угоди. Позивач з визнанням цієї угоди судом вважає свої вимоги задоволеними в повному обсязі і відмовляється від них. У разі невиконання відповідачем умов мирової угоди щодо передачі земельної ділянки у власність позивача у встановлені угодою строки, або з інших, незалежних від сторін причин мирова угода має вважатися підставою для видачі останньому судом виконавчого листа згідно ч.З ст.210, ст. 369 ЦПК України, ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»на повну суму заявленого позову - 25 000 гривень. Провадження по справі закрили.

В апеляційній скарзі заступник Броварського міжрайонного прокурора просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2007 року, постановити рішення, яким відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 139 Земельного кодексу України передбачено, що у звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі аукціону.

Звернення стягнення на земельні ділянки, призначенні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, допускається у випадках, коли у власників таких земельних ділянок відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення, якщо інше не запропоновано власником земельної ділянки.

Відповідно до п.15 Перехідних положень ЗК України із змінами і доповненнями, до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, в тому числі, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, впроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва, Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Виходячи з вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що оскаржувана мирова угода суперечить вимогам закону, оскільки відповідач передає (відчужує) позивачу земельну ділянку сільськогосподарського призначення в період дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, який введено з метою збереження родючих земель сільськогосподарського призначення високої продуктивної якості, оптимізації їх використання та недопущення необґрунтованої зміни цільового призначення таких земель.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, ухвала суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника Броварського міжрайонного прокурора Київської області – задовольнити. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2007 року –скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: