Справа №22-ц-352/12Головуючий у І інстанції Пархоменко В.М.
Категорія33Доповідач у 2 інстанціїБерезовенко
30.01.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
24 січня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Поліщука М.А.,
суддів: Березовенко Р.В., Ігнатченко Н.В.,
при секретарі: Мироненко А.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 02 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а:
У вересні 2011 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, який мотивував тим, що 17 жовтня 2010 року він на автомобілі «DADI SAV»д.н.з. НОМЕР_1, рухався із с.Захарівка у напрямку с.Вікторівка Миронівського району, де на перехресті доріг сіл Захарівка –Матвіївка - Вікторівка сталось зіткнення з автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з НОМЕР_2 під керуванням відповідача, який рухався по ґрунтовій дорозі і створив небезпеку для руху. Внаслідок зіткнення його автомобіль дістав механічні пошкодження: пошкоджено крило праве переднє, фара передня права, протитуманна фара права, передні двері, задні двері, передній бампер, задній бампер.
Згідно рахунку-фактури №32 та №33 від 24.11.2010 року вартість відновлювального ремонту становить 15640 грн. Крім того, пошкодженням автомобіля йому заподіяно моральну шкоду: від зіткнення він переніс нервовий стрес, глибокі душевні страждання, вимушений нести не передбачувані додаткові витратите мав можливості експлуатувати автомобіль, їздити на ньому на роботу. Вказану моральну шкоду оцінює в 5тис.грн. У добровільному порядку відповідач відшкодувати завдану шкоду відмовився.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 02 листопада 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 15640 грн. 00 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1000грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 16640 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 120 грн. витрат, пов»язаних з оплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_2 166 грн. 40 коп. судового збору в дохід держави.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до статті 303 ЦПК України, апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня 2010 року позивач на автомобілі «DADI SAV»д.н.з. НОМЕР_1, рухався із с.Захарівка у напрямку с.Вікторівка Миронівського району, де на перехресті доріг сіл Захарівка –Матвіївка - Вікторівка сталось зіткнення його автомобіля з автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з НОМЕР_2, що на праві власності належить ОСОБА_4, та яким відповідач керував на підставі довіреності, рухаючись по ґрунтовій дорозі із с.Фролівка у напрямку м.Миронівка.
У порушення вимог правил дорожнього руху, працівників міліції на місце ДТП сторони не викликали і дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до норм діючого на час зіткнення законодавства не оформляли.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих суду доказів вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини відповідача ОСОБА_2 який порушив п.10.1, п.1.10 діючих Правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталось зіткнення транспортних засобів.
Однак з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи 17 жовтня 2010 року дійсно сталася ДТП за участю автомобілів, якими керували сторони, однак позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу, відповідно до норм ст. ст. 57-59 ЦПК України (постанова про притягнення до адмінвідповідальності, вирок суду, висновок авто-технічної ескпертизи, тощо), яким би підтверджувалася вина саме відповідача у зіткненні автомобілів.
Надані позивачем розписка відповідача та схема ДТП (складена неправомочною особою без участі відповідача) колегією суддів розцінюються критично, оскільки не є тими доказами, які відповідно до норм діючого законодавства слугують доказом вини особи в скоєнні ДТП.
За таких обставин, які свідчать про те, що судом першої інстанції неправильно застосований матеріальний закон і його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, оскільки стягнення як майнової шкоди ( ст. 1188 ЦК України) так і стягнення моральної шкоди (ст. 1167 ЦК України) безумовно перебачають наявнівсть вини особи яка її заподіяла, доведеної належним чином.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 02 листопада 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Поліщук М.А.
Судді: Березовенко Р.В.
Ігнатченко Н.В.