Справа №22-ц-461/12Головуючий у І інстанції Карпович В.Д.
Категорія20Доповідач у 2 інстанціїБерезовенко
30.01.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17 січня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Поліщука М.А.,
суддів: Березовенко Р.В., Малорода О.І.,
при секретарі: Дрозд О.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поновлення строку для звернення до суду та розірвання договору дарування житлового будинку.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом про поновлення строку для звернення до суду та розірвання договору дарування житлового будинку, який мотивувала тим, що в жовтні 2007 року, її старша дочка ОСОБА_4 /відповідачка/ заявила що має намір довічно утримувати її, та попросила подарувати їй АДРЕСА_1, який вона побудувала разом із чоловіком, який помер 16 років назад. Будучи впевненою, що договір дарування є не чим іншим, як обов"язком її дочки ОСОБА_4 довічно доглядати та утримувати її, вона погодилась подарувати свій будинок. 26.10.2007 року нотаріусом було посвідчено даний договір. Після оформлення договору дарування будинку, відповідачка відмовилась виконувати взяті перед нею зобов"язання по догляду та утриманню. Після дарування будинку дочці, вона продовжує проживати в цьому будинку, сплачує податки та кошти за користування електро та газопостачанням. На протязі 2008-2011 років, відповідачка вчиняє з нею постійні сварки, під час яких б"є її, виганяє з будинку, вчиняє дії по недопущенню нею користування будинком. Ще до оформлення договору дарування, відповідачка не питаючи її дозволу та згоди, забрала всю технічну документацію на житловий будинок, яка знаходилась в будинку. Просила поновити їй строк для подачі позовної заяви до суду, так як даний строк пропущений нею по поважній причині, та розірвати договір дарування будинку від 26.10. 2007 року.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2011 року позов було задоволено. Поновлено ОСОБА_5 процесуальний строк для звернення до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування житлового будинку, як такий, що пропущений з поважної причини. Договір дарування житлового АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 26 жовтня 2007 року, який посвідчено нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу було розірвано.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);
Стаття 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
В судовому засіданні встановлено, що 26 жовтня 2007 року між позивачкою та відповідачкою було укладено договір дарування житлового АДРЕСА_1
22 вересня 2011 року позивачка ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання вказаного договору дарування будинку. В обгрунтування заявлених позовних вимог вона зазначила, що після отримання дарунку обдарована перестала доглядати її, а навпаки, постійно вчиняє з нею сварки, під час яких наносить по її тілу побої руками, погрожує позбави її життя, виганяє з будинку та не дає їй користуватися житлом або створює такі умови, які унеможливлюють її перебування у будинку. Позивачка вважає, що при таких обставинах існує реальна загроза її життю і здоров'ю, а тому посилаючись на статті 727,728 ЦК України просила договір дарування будинку розірвати та поновити їй пропущений з поважних причин строк для подачі позовної заяви.
В обґрунтування поважності причини пропуску строку для подачі позовної заяви вона посилалася на те, що раніше вона зверталася до суду з позовом про визнання цього ж договору дарування недійсним, проте в задоволені позову їй було відмовлено, а тому саме з цієї підстави вона пропустила строк на подачу позову до суду і таку причину вона вважає законною та поважною.
В ході розгляду справи відповідачкою 08 листопада 2011 року було подано заяву про застосування позовної давності і відмову, у зв»язку з цим у задоволенні позову на підставі ч.4 ст. 267 ЦПК України.
Задовольняючи позовні вимоги щодо розірвання договору дарування та поновлюючи ОСОБА_5 процесуальний строк для звернення до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування житлового будинку, як такий, що пропущений з поважної причини, суд першої інстанції керувався ст.ст. 727,728 ЦК України, і взагалі не мотивував своє рішення та не зазначив при цьому жодної норми закону на підставі якої, вказану позивачем причину пропуску строку звернення до суду ним було визнано як поважну і строк було поновлено, що суперечить вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України.
Відповідно до ст. 728 ЦК України до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір дарування було укладено сторонами 26 жовтня 2007 року. Позивачка зверталася до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним у вересні 2010 року, тобто за місяць (з дня укладення договору дарування) до спливу трирічного строку позовної давності (загальна позовна давність).
А отже, строк позовної давності в один рік, на протязі якого підлягають захисту права сторони, сплив задовго до звернення позивачки до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним, а тому він не може перервати перебіг позовної давності і служити поважною причиною пропущення строку позовної давності.
Інших причин пропуску строку позовної давності по даній справі ні позивачкою ні її представником суду заявлено не було.
Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, колегія суддів на підставі ст. 309 ЦПК України прийшла до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову у позові на підставі ч. 3, 4 ст. 267 ЦПК України, тобто за спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі до винесення рішення.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України зміні підлягає і розподіл судових витрат між сторонами. Оскільки в позові було відмовлено, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають усі понесені нею і документально підтверджені судові витрати в розмірі 921,25грн. 25 коп.( а.с. 41-44, 56), що передбачені ст.ст. 79, 84, 85 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2011 року року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поновлення строку для звернення до суду та розірвання договору дарування житлового будинку –відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 921,25( дев»ятьсот двадцять одна) грн. 25 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Поліщук М.А.
Судді: Березовенко Р.В.
Малород О.І.