Справа №22-ц-303/12Головуючий у І інстанціїКіхтенко С.О.

Категорія54Доповідач у 2 інстанції Мельник

31.01.2012

УХВАЛА

Іменем України

12 січня 2012   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого – Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Білан К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2   на рішення Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада  2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-  

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року ОСОБА_2  звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь 6500 грн. боргу за неналежне облаштування свердловини, 1000 грн. моральної шкоди, та судові витрати по справі.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада  2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2  звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і передати питання на новий розгляд до того самого суду та здійснити слухання в іншому складі суду, мотивуючи тим, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Районним судом вірно встановлено, що 14.06.2011 року позивач домовився з відповідачем щодо буріння свердловини для забору води на території його домоволодіння в АДРЕСА_1. В цей же день відповідач розпочав бурильні роботи.

Відповідач в строк виконав умови зобов'язання, але на думку позивача не якісно, оскільки води було не приблизно 300 літрів, як йому хотілось, а лише 80-90 літрів, тобто кількість води не відповідала тій, яка йому була необхідна.

Вода була належної якості, чиста, що підтвердили і самі сторони в судовому засіданні, та свідки ОСОБА_5. ОСОБА_6.

Перед початком робіт по бурінню свердловини, відповідно до вимог ст. 847 ЦК України, позивача своєчасно було попереджено, що буріння вони виконують лише в ґрунті. Про те,  що на території його домоволодіння можливий кам'яний пласт його також було попереджено.

За вказівкою позивача наймані працівники виконали роботи по бурінню свердловини, та дійшовши до води, повідомили замовника що дістались кам'яного пласту, та для отримання більшої кількості води, необхідно бурити кам'яний пласт, що вони не роблять.

Відповідно до ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ "Про захист прав споживачів", шкода, завдана життю, здоров'ю або майну споживача дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законом не передбачено більш високої міри відповідальності, а згідно з  ч. 2  право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, чи перебував він у договірних відносинах з виробником (виконавцем).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди, оскільки позивачем, у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, не доведено неналежного виконання відповідачем роботи.

Крім того, висновки районного суду в частині відмови у стягненні моральної шкоди є правомірними, оскільки вони є похідними від попередньої вимоги.

Судова колегія, при розгляді даного спору, вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводів, які б спростовували висновки суду та впливали на законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга не містить.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. 309 ЦПК України як підстави для скасування рішення Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада  2011 року.

Керуючись  ст.ст. 307, 308  ЦПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2   –відхилити.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада  2011 року - залишити  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

          Судді: