Справа №22-ц-5841/11Головуючий у І інстанції Пархоменко В.М.
Категорія1Доповідач у 2 інстанціїРудніченко
02.02.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
31 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: судді Воробйової Н.С.
Суддів: Семенцов Ю.В., Рудніченко О.М.,
При секретарі Бобко О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 серпня 2011 року в справі за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Пустовітської сільської ради Миронівського району, ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: сільськогосподарський виробничий кооператив «Відродження П», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на нежитлову будівлю, визнання недійсним рішення зборів співвласників майнових паїв та передачі майна;
та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Пустовітської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: сільськогосподарський виробничий кооператив «Відродження П»третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»про скасування рішення виконавчого комітету, визнання права власності на нежитлову будівлю, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2011 року позивачі ОСОБА_2,ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом про визнання права власності на нежитлову будівлю-зерносховище (комору фуражну) загальною площею 878,30 кв.м,що розташована по АДРЕСА_1.
Свої вимоги обґрунтували тим, що свого часу вони були членами колгоспу ім. Франка с.Пустовіти Миронівського району, який згодом був реорганізований в КСП ім. Франка та СТОВ "Пустовіти". Членами вказаного підприємства було створено сільськогосподарський виробничий кооператив "Відродження П", якому комісія з організації вирішення майнових питань СТОВ "Пустовіти" передала за актом приймання -передачі майна №6/6 від 27.08.2002 року зерносховище (комору фуражну), 1969 р. побудови, площею 838,30кв.м, за інвентарним номером 9, яка розташована по вулиці АДРЕСА_1. Дане майно було передано в рахунок їхніх майнових паїв у зазначеному товаристві.
Реалізовуючи своє право, вони подали заяви до кооперативу на отримання майна в натурі пропорційно їхнім часткам у майні кооперативу.
Рішенням загальних зборів кооперативу "Відродження П" було вирішено виділити їм майно в натурі у вигляді зазначеного зерносховища.
У листопаді 2010 року вони звернулись із заявами про визнання за ними права власності на зерносховище до Пустовітської сільської ради. Рішенням Пустовітської сільської ради від 25.11.2010 року №19-1-У1 їхні заяви не були задоволені,оскільки на цю будівлю претендує ОСОБА_4,а тому були змушені звернутись до суду з вказаним позовом.
У подальшому позивачі доповнили свої позовні вимоги вимогою про визнання недійсним рішення зборів співвласників майнових паїв КСП ім.І.Франка від 25.11.201О року про виділення ОСОБА_4 нежитлового приміщення-складу за інвентарним номером 9, вартістю 14 424 грн. згідно протоколу №22 від 25.11.2010 року,а також визнати недійсною передачу йому вказаного складу згідно акта б/н за підписами ОСОБА_5,ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .Свою вимогу обґрунтували тим,що згідно довідки кооперативу №19 від 20.12.2010 року після виділення майна (зерносховища) пайовикам,дане майно було знято з обліку основних засобів, тобто з балансу кооперативу, а відтак будь-які подальші загальні збори не могли вирішувати питання про розпорядження майном,яке вже немає ніякого відношення до кооперативу і пайового фонду. Крім того,співвласники майнових паїв КСП ім. Франка не є юридичною особою і не мають права розпоряджатись майном СКВК "Відродження П". Оскільки ОСОБА_7 був виключений з членів кооперативу, його підпис в акті є неправомірним, а ОСОБА_6 і та ОСОБА_5 взагалі не є членами комісії.
Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом про скасування рішення виконавчого комітету та визнання за ним права власності на нежитлову будівлю,посилаючись на те, що він є власником майнових паїв у пайовому фонді майна КСП ім.Франка с.Пустовіти Миронівського району Це право підтверджено договором дарування майнового паю від 26.10.2010 року,відповідно до якого він отримав у власність майновий пай ОСОБА_8 у пайовому фонді майна КСП ім.Франка у розмірі 17 588грн. від загальної вартості майна пайового фонду підприємства та договором купівлі-продажу майнового паю від 27.10.2010 Ороку, відповідно до якого він отримав у власність майновий пай ОСОБА_9 .
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були співвласниками по спільному володінню, користуванню та розпорядженню майна КСП ім. Франка у зв’язку з його реформуванням відповідно до ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство".
Отримавши відповідні свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП, він звернувся до зборів співвласників майнових паїв КСП ім.Франка про виділення майна в натурі. Відповідно до протоколу №22 від 25.11.2010 р. цими зборами було прийнято рішення про виділення йому в натурі: санпропускника інв.№49 вартістю 695грн.,зерносховища інв.№7 вартістю 1238грн. та склад інв.№ 9 вартістю 14 424грн. На підставі прийнятого рішення відповідно до акта приймання-передачі майна пайового фонду, комісією по врегулюванню майнових відносин співвласників майнових паїв йому було передано нежитлову будівлю за інв.№9,на яку претендують позивачі за первісним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Після цього він звернувся до виконавчого комітету Пустовітської сільської ради із заявою про визнання права власності за ним на виділені йому нежитлові споруди, але йому було відмовлено.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 31 серпня 2011 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Пустовітської сільської ради Миронівського району, ОСОБА_4 залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково, визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлову будівлю-склад вартістю 14 424грн., розташовану по вулиці АДРЕСА_1, інші позовні вимоги залишені без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішення суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення Миронівського районного суду від 31.08.2011 у справі №2-1017/120/2011, яким позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Пустовітської сільської ради Миронівського району та ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог: СГВК «Відродження П», Білоцерківське МБТІ про визнання права власності на нежитлову будівлю було залишено без задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи: Пустовітська сільська рада та Білоцерківське МБТІ про скасування рішення виконавчого комітету та визнання права власності на нежитлову будівлю було задоволено частково - в частині відмови у задоволенні первісного позову (у т.ч. і додаткового) та часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 і ухвалити і цій частині нове рішення про повне задоволення первісного позову і відмову у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі, а в частині часткової відмови у задоволені зустрічного позову - залишити без змін рішення суду І інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення є, зокрема, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих відносин.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що відповідно до протоколу №12 загальних зборів СГВК "Відродження П" від 23.10.2009 року, на цих зборах вирішувалось питання про виділення майна в натурі власникам майнових сертифікатів. Згідно заяви ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11 їм виділено в натурі: ВАЗ 2121,причіп 2ПТС-4,частину комори фуражної,котки,трактор МТЗ-82 (частину). Рішенням цих же зборів за заявами ОСОБА_3,ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13 їм виділено майно згідно їх заяви,яке конкретно майно виділялось, у рішенні не зазначено. Із вказаного рішення не вбачається, що спірна нежитлова будівля-зерносховище виділялось у спільну власність позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому суд прийшов до висновку, що позивачі не довели свої позовні вимоги.
Що стосується зустрічного позову, то суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_4 набув відповідно до договору купівлі-продажу майнового паю, укладеним ОСОБА_4 та ОСОБА_14 від імені ОСОБА_9 від 27.10.2010 року та договору дарування,укладеним ОСОБА_4 та ОСОБА_8 26.10.2010 року право на частку в майні КСП ім..Франка, та рішенням зборів співвласників майнових паїв КСП їм. Франка від 25.11.2010 року заву ОСОБА_4 про виділення йому складу за інв.№9 вартістю 12424грн,санпропускника за інв.№49 вартістю 695грн.,зерносховища за інв.№7 вартістю 1238грн.,всього на суму 16357грн. було задоволено, тому його позов підлягає до задоволення.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та законі, зроблені без всебічного та повного з’ясування дійсних обставин справи.
За змістом ст. 15 ЦПК України, яка визначає компетенцію судів, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин. Проте законодавством не надано суду право підміняти собою інші органи щодо вирішення питань, які віднесені до їх компетенції.
Прийшовши до правильного висновку про те, що ОСОБА_4, який на підставі цивільно-правових угод набув право на майнові сертифікати колишніх членів КСП ім.Франка, має право вимагати виділення йому майна в натурі, суд при вирішенні даного спору не врахував, що за змістом статей 9, 14 Закону України від 14 лютого 1992 року "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (далі - Закон) праву члена КСП вимагати виділення майнового паю відповідає право цього КСП вирішувати питання складу та структури майнового паю, способу і терміну його виділення з врахуванням інтересів обох сторін.
З метою реалізації права на отримання майнових паїв в натурі у правовідносинах виділення-отримання майнового паю Міністерством сільського господарства і продовольства України та Інститутом аграрної економіки УААН 1 січня 1996 року були розроблені Методичні рекомендації про порядок отримання майнового паю в натурі.
Правомочності власників майнових паїв деталізуються у Порядку розподілу і використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року №62.
Виділення із складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групі власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.
З метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія визначає користувачів майнового фонду майна реорганізованого підприємства, до якого перейшли зобов'язання щодо виділення майнових паїв співвласникам. Підставою для визначення користувачів є: акти приймання-передачі майна при реорганізації КСП, передаточні баланси, інвентаризаційні описи чи встановлений факт використання майна пайового фонду.
Саме відповідна комісія формує структуру пайового фонду, вартість майна та готує на збори співвласників перелік майна для виділення його в натурі кожній із груп співвласників. Збори співвласників майнових паїв після розгляду пропозицій комісії затверджують результати розподілу майна пайового фонду і переліки майна, яке виділяється в натурі групам співвласників. Після затвердження зборами співвласників майнових паїв переліку майна для виділення його в натурі групам співвласників саме ця комісія визначає місце розташування майна і його користувача, передає це майно не пізніше 10 днів з дня затвердження зборами співвласників підприємствам-правонаступникам уточнені групи співвласників та перелік майна.
І лише у випадку невиконання рішення зборів співвласників щодо виділення підприємством-правонаступником майна в натурі власнику майнового паю подальший захист його прав здійснюється у судовому порядку.
Так, колегією встановлено, що єдиним правонаступником КСП ім.Франка є ТОВ «Пустовіти», в яке було перейменовано СТОВ «Пустовіти»відповідно до протоколу № 5 від 23.11.2004 року, що підтверджується довідкою від 13.12.2020 року за № 258 (а.с.32).
Членами вказаного підприємства було створено сільськогосподарський виробничий кооператив "Відродження П". Відповідно до акту № 6/6 приймання-передачі майна комісія з організації вирішення майнових питань СТОВ «Пустовіти», що створена відповідно рішення зборів власників майнових паїв, протоколу № 2 від 02.03.2002 року, передала, а СГВК «Відродження»прийняв майно з тринадцяти одиниць, одна з яких (№2) є спірне зерносховище, 1969 року будівництва, за інв.№ 9, вартістю 14424грн. (а.с.38). Відповідно до протоколу № 12 загальних зборів СВГК «Відродження П»від 23.20.2009 року дане майно було виділено в натурі власникам майнових паїв. Між членами СГВК «Відродження П»будь-який спір з приводу виділення майна в натурі відсутній.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно прийняв рішення в частині визнання права власності за ОСОБА_4 на нежитлову будівлю-склад вартістю 14 424грн., розташовану по вулиці АДРЕСА_1, то колегія вважає дані доводи обґрунтованими.
Так, ОСОБА_4 в позові посилався та те, що після отримання ним свідоцтва про право власності на майнові паї члена КСП, зборами об»єднання співвласників майнових паїв відповідно до протоколу №22 від 25.11.2010 (а.с. 99-100) було прийнято рішення про виділення йому спірної будівлі. На підставі прийнятого рішення відповідно до акту приймання-передачі майна пайового фонду комісією по врегулюванню майнових відносин співвласників майнових паїв йому було передано вказані споруди.
Будь-яких доказів у підтвердження того, що таке об'єднання як спілка співвласників майнових паїв КСП ім.Франка існує і є правонаступник КСП ім..Фрака, що дає йому право вирішувати питання про виділ в натурі власнику майнового паю, суду надано не було.
Виходячи з вищевикладеного, колегія прийшла до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині визнання недійсним рішення зборів співвласників майнових паїв КСП ім.Франка від 25.11.2010 року про виділення ОСОБА_4 нежитлового приміщення складу, інвентарний № 9, вартістю 14 424,0 грн., згідно протоколу № 22 від 25.11.2010 року знайшли своє підтвердження і підлягають до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити в повному обсязі.
З урахуванням зазначеного рішення суду першої інстанції як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 –задовольнити частково.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 серпня 2011 року –скасувати, ухвалити нове.
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення зборів співвласників майнових паїв КСП ім.Франка від 25.11.2010 року про виділення ОСОБА_4 нежитлового приміщення складу, інвентарний № 9, вартістю 14 424,0 грн., згідно протоколу № 22 від 25.11.2010 року.
В решті задоволення позову відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: