Справа №22-ц-5772/11Головуючий у І інстанції Кравченко М.В.
Категорія44Доповідач у 2 інстанціїРудніченко
02.02.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
31 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: судді Воробйової Н.С.,
Суддів: Семенцов Ю.В., Рудніченко О.М.,
При секретарі Бобко О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Козинської селищної ради про визнання частково недійсним рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку,-
в с т а н о в и л а :
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_2 вчинити певні дії, посилаючись на перебування належних відповідачеві споруд і будівель на належній позивачеві земельній ділянці.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 було подано зустрічний позов, в якому він просив визнати частково недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради № 30/141 від 27.03.1997 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових приміщень, визнати недійсним виданий на підставі цього ж рішення державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІУ-КВ № 086655 від 10.06.1997 року, посилаючись на те, що при виготовленні державного акту враховувались недостовірні документи щодо будинку.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 було подано зустрічний позов, в якому він росив визнати частково недійсним рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради № 30/141 від 27.03.1997 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових приміщень, визнати недійсним виданий на підставі цього ж рішення державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІУ-КВ № 086655 від 10.06.1997 року, посилаючись на те, що при виготовленні державного акту враховувались недостовірні документи щодо будинку.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08 серпня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-КВ № 086655, виданого 10 червня 1997 року Козинською селищною радою, і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення ділянки від частин сараю, житлового будинку та паркану.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Козинської селищної ради - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі рішення Обухівського районного суду Київської області від 08.08.2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Козинської селищної ради про часткове визнання недійсним рішення № 30/141 від 27.03.1997року, видане Козинською селищною радою, про визнання недійсним державного акту ІУ-КВ№086655 від 10.06.1997 року на право власності на земельну ділянку виданого на ім»я ОСОБА_3 Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі. Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 в повному обсязі та визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_3 серіїї ІУ- КВ № 086655, виданого 10 червня 1997 року Козинською селищною радою.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що оскільки частина належної ОСОБА_3 земельної ділянки використовується ОСОБА_2 без дозволу власника, належні відповідачеві за первісним позовом частини нерухомого майна фактично перебувають на чужій ділянці без будь-яких правових підстав, доводи первісного позивача про порушення її прав знайшли підтвердження під час судового розгляду, при цьому відповідач за первісним позовом належно не обґрунтував свої заперечення на позов, посилаючись лише на те, що він не перешкоджає ОСОБА_3 земельною ділянкою, однак не заперечуючи факт перебування належних кожній із сторін частин споруд і будівель на земельній ділянці іншої сторони, тому первісний позов підлягав до задоволення.
На думку колегії, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Так, колегією встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласника будинку з належними до нього будівлями та спорудами. Кожному з них належить по Ѕ частині будинку. Будинок не був розподілений в натурі.
Також колегією встановлено, що право власності у ОСОБА_2 на частину будинку зі всіма належними до нього будівлями виникло ще у 1979 році відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок № 5 від 13.03.1979 року. Тобто до набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку.
Крім того, з позовних вимог ОСОБА_3 не вбачається які саме її права порушуються і яким чином слід усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Суд першої інстанції дані обставини залишив поза увагою.
За даних обставин, колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та задоволенню не підлягають, рішення суду в цій частині не ґрунтується на матеріалах справи та не може бути залишено без змін та підлягає скасуванню. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в цій частині необхідно задовольнити, ухваливши нове рішення.
Що стосується доводів, викладених в апеляційній скарзі про те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, то колегія вважає, що даний позов є необґрунтованим, таким, що не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, тому він не підлягає до задоволення.
По справі встановлено, що ОСОБА_3 отримала державний акт від 10.06.1997 року на підставі рішення Козинської селищної ради від 27.03.1997 року № 30/141. Посилання ОСОБА_2 на те, що остання неправомірно отримала оскаржуваний державний акт є голослівними. А тому висновок суду про відсутність підстав для визнання частково недійсним рішення селищної ради, визнання державного акту на ім»я ОСОБА_3 недійним відповідають обставинам та матеріалам справи.
У відповідності ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення зустрічного позову, та скасування рішення суду в цій частині.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 серпня 2011 року –скасувати, ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 –відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Козинської селищної ради –відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: