11-134/11 Міщенко О.А.
Апеляційний суд Рівненської області
___________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 березня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді –Міщенко О.А.
Суддів - Гладкого С.В., Квятковського А.С.
З участю прокурора –Ткачук О.В
Засудженого –ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Березнівського районного суду від 4 жовтня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Бужанка, Іваничівського району. Волинської області, житель АДРЕСА_1 громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, раніше судимий 22 листопада 2006 року Володимир–Волинським міським судом Волинської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК на 5 років позбавлення волі , від покарання звільнений умовно–достроково 14 вересня 2009 року на не відбутий термін один рік дев'ять місяців десять днів,
- засуджений за ч.3 ст.185 КК України на чотири роки позбавлення волі, за ч.1 ст.304 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом часткового складання призначено чотири роки шість місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України ОСОБА_2 призначено остаточне покарання, з врахуванням не відбутої. частини покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду від 22 листопада 2006 року, п'ять років позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель АДРЕСА_2, українець, громадянин України, учень 10-Б класу Березнівського агротехнічного ліцею–інтернату, не судимий,
- засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ст.76 КК України
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель АДРЕСА_3, українець, громадянин України, учень 10-А класу Березнівського агротехнічного ліцею–інтернату, раніше не судимий,
- засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на три років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ст.76 КК України
Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення із засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 спричиненої шкоди на загальну суму 54 414 грн. 64 коп. залишено без розгляду.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судові витрати на користь НДЕКЦ УМВС України в Рівненській області в сумі 187 грн.80 коп.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними та засуджені за те, що 18 листопада 2009 року біля 23 год. 30 хв. ОСОБА_2 та неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, на хуторі Чагарі неподалік с.Білка Березнівського району, шляхом підтягування по балці будинку на другий поверх і розбиття скла у вікні дверей таємно проникли в дачний будинок НОМЕР_1 ОСОБА_5, та викрали звідти майна на загальну суму 1042 грн. 64 коп.
19 листопада 2009 року біля 4 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп,яніння , шляхом розбиття скла у вікні , проникли в будинок ОСОБА_8 на хуторі Хильчики , що поряд з селом Білка Березнівського району , звідки таємно викрали милиці вартістю 85 грн., навісний замок –17 грн., 8м. чотирьохжильного мідного кабелю січенням 4 мм х 1.5 мм –33 грн. 60 коп., трьохлітрову банку ягідного компоту –10 грн., на загальну суму 145 грн. 60 коп.
В обох випадках ОСОБА_2 вчинив активні дії по втягненню неповнолітніх у злочинну діяльність –допоміг проникнути в будинок ОСОБА_5, пропонував і підготував до викрадення системний блок ком,ютера з монітором , від крадіжки якого вони в послідуючому відмовився , підпалив постіль , від чого потім загорівся і був знищений вогнем весь будинок, розбивав вікно для проникнення в будинок ОСОБА_8, таким чином втягнув неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в злочинну діяльність .
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних даних та кваліфікації дій, вважає, що постановлений судом вирок винесений із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що призначене покарання не відповідає ступені тяжкості злочину та особі засудженого та є суворим. Просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, зменшивши міру покарання.
В поданих апеляційному суду доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_2 покликається на незаконність вироку в зв'язку з допущеними порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Вирок стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не оскаржується.
Заслухавши доповідача Міщенко О.А., доводи засудженого ОСОБА_2, який просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, думку прокурора Ткачук О.В. про залишення вироку суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку
Висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на достатніх та достовірних доказах, яки судом дана належна оцінка.
Кваліфікація злочинних дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 3 ст.185 та ст. 304 КК України є вірною.
Як в ході досудового слідства, так і під час розгляду справи по суті ОСОБА_2 визнавав себе винним у вчиненні злочинів та стверджував, що він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили викрадення майна ОСОБА_5 та ОСОБА_8
Засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали в судовому засіданні, що ОСОБА_2 показав на дачу, яку можна обікрасти (а.с.113-114).
Показання засуджених є логічні, послідовні та такі, що узгоджуються із матеріалами справи.
В ході судового слідства встановлено, що засуджені 18 листопада 2009 року святкували день народження ОСОБА_4,розпивали спиртні напої в будинку ОСОБА_3 Тому доводи подані ОСОБА_2 в додатках до апеляції про виключення з вироку обставини, яка обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння не заслуговують на увагу. Сам ОСОБА_2 в ході судового слідства зазначав, що 18 листопада 2009 року розпивав спиртні напої в будинку ОСОБА_3, оскільки святкували день народження ОСОБА_4 (а.с.112 зв.).
Не заслуговують на увагу доводи апеляції стосовно порушення права ОСОБА_2 на захист. Із матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_2 заявляв клопотання про призначення йому захисника.
В матеріалах справи міститься лише клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд. При проведенні попереднього розгляду суд в постанові зазначив про залишення ОСОБА_2 запобіжного заходу –тримання під вартою.
Із показань свідка ОСОБА_9, даних в суді, не вбачається, що вона чула, як неповнолітні змовлялись оговорити ОСОБА_2
Доводи, викладені засудженим ОСОБА_2 в додатку до апеляції є безпідставні та такі, що не узгоджуються із матеріалами справи. В ході судового слідства не встановлено обставин, які б давали підстави засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оговорювати ОСОБА_2
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_2 покарання, суд врахував дані про його особу, зокрема, те, що ОСОБА_2 раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, має не погашену судимість, новий злочин скоїв під час умовно-дострокового звільнення, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, характеризується посередньо. Суд призначив ОСОБА_2 покарання за правилами, передбаченими ст.ст.71,72 КК України.
Покликання засудженого на обставини, які пом'якшують покарання, а саме на народження дитини, не можуть бути взяті до уваги, оскільки не підтверджені доказами.
Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання" (із змінами від 12.06.2009 р. та 6.11.2009 р.), у разі коли особа була засуджена до позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, або була звільнена від відбування покарання умовно–достроково та в період іспитового строку або в строк умовно–дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Поряд з цим, колегія суддів не може погодитися з твердженням суду щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судових витрат на користь НДЕКЦ УМВС України в Рівненській області в сумі 187 грн. 80 коп.
Відповідно до ст. 91 КПК України та ст. 15 Закону України "Про судову експертизу", згідно яких проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах державними спеціальними установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.
Разом з тим, розглянувши справу в повному обсязі, колегія суддів вважає за необхідне доповнити в резолютивній частині вироку стосовно звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 крім ст.75 КК України - ст.104 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Вирок Березнівського районного суду від 4 жовтня 2010 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 –без задоволення.
Виключити з вироку вказівку про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ УМВС в Рівненській області.
судових витрат в розмірі 187 грн. 80 коп.
Резолютивну частину вироку після слів "На підставі ст.75" доповнити словами "ст.104"
Судді :
/Міщенко О.А. /Гладкий С.В./ /Квятковський А.С./
Вірно: Доповідач Міщенко О.А.