Справа №22-ц-4300/11Головуючий у І інстанціїКовальчук Л.М.

Категорія56Доповідач у 2 інстанції Рудніченко

05.08.2011

УХВАЛА

Іменем України

18 липня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: судді           Воробйової Н.С.,

Суддів:           Кулішенко Ю.М., Рудніченко О.М.,

При секретарі          Бобко О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво – Святошинського районного суду Київської області від 05 квітня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез», ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні жилим будинком шляхом вселення, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до Акціонерного банку „Синтез" про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, посилаючись на те, що 19 травня 2008 року між ним, як покупцем, та ОСОБА_3 був укладений попередній договір про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна-жилого будинку АДРЕСА_1. Відповідно до умов п.5.1. Попереднього договору від 19 травня 2008 року зазначено, що на день підписання та нотаріального посвідчення цього договору покупцем продавцю сплачено забезпечувальний платіж у розмірі, еквівалентному 50 000 доларів США. Також 25 травня 2008 року та 3О травня 2008 року ОСОБА_3 отримав від нього в рахунок оплати об"єкта купівлі-продажу відповідно 10 000 доларів США та 80 000 доларів США.

22 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений наступний Попередній договір, згідно умов п.9 якого ціна об"єкту продажу визначена сторонами з розрахунку на день підписання цього договору 1 597 200 грн.

Згідно умов п.10 Попереднього договору від 22 серпня 2008 року до підписання цього договору на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу земельної ділянки та жилого будинку, розташованого на ній, та своєї платоспроможності, позивач передав, а ОСОБА_3 отримав суму у розмірі 968 000 грн.

Згідно умов п.10.1 Попереднього договору від 22 серпня 2008 року в момент розрахунку за основним договором доплачена сума буде зарахована у належний з Покупця платіж з основним договором і ОСОБА_3 своїм підписом під цим договором підтвердив факт отримання вказаного авансового платежу за майбутнім договором купівлі-продажу.

Вказував, що під час підписання Попередніх договорів від 19 травня 2008 року та 22 серпня 2008 року сторонами повністю досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна-жилого будинку та земельної ділянки. Зі своєї сторони він доклав усіх зусиль для належного посвідчення та реєстрації укладеного між ним та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки.

Крім того, сторонами договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки проведено повне виконання договору, а саме сплату договірної ціни за товар: ним частинами передано у власність Продавця грошові кошти на загальну суму 1 656 100 грн., що на час проведення розрахунків за курсом НБУ становило 340 000 доларів США, а Продавцем прийнято таке виконання. Дану обставину підтверджують Попередній договір від 19 травня 2008 року та від 22 серпня 2008 року, а також розписки від 24 травня 2008 року та ЗО травня 2008 року. ОСОБА_3 на виконання умов договору фактично передав зазначене нерухоме майно-предмет купівлі-продажу позивачу у власність. Близько одного року він із сім"єю прожив у будинку АДРЕСА_1 без будь-яких заперечень з боку колишнього власника. Згодом виявилось, що зі слів представників АБ „Синтез", які прийшли до його будинку, між ОСОБА_3 та АБ „Синтез" було укладено договір кредитної лінії та договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_3 передав в іпотеку об"єкт нерухомого майна, а саме жилий будинок загальною площею 97,1 кв.м., жилою площею 51,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в той же час документи не були надані.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказував на те, що рішення суду постановлено з порушенням вимог процесуального та матеріального права, просив скасувати його та ухвалити нове про задоволення заявлених ним позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно вимог ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відмовляючи в задоволенні позову суд свої висновки мотивував тим, що договори купівлі-продажу спірного жилого будинку та земельної ділянки не були укладені між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рішенні суду від 25 жовтня 2010 року зазначено, що зобов'язання за попереднім договором припинилися, оскільки сплив термін для укладення основного договору, на користь позивача ОСОБА_2 стягнуто кошти з ОСОБА_3 у розмірі 1 936 000 грн. за попереднім договором, позивач ОСОБА_2 не набув права власності на земельну ділянку та жилий будинок АДРЕСА_1, а тому його вимоги про усунення перешкод у користуванні спірним жилим будинком та вселення в нього не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову.

Дані висновки суду першої інстанції є правильними.

Так, колегією встановлено, що 19 травня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений Попередній договір, де відповідно до умов п.1.1. Договору сторони зобов'язались у майбутньому в обумовлений у п.6.1. цього Договору строк укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах і в порядку, визначених цим Договором. Згідно умов п.1.2. Попереднього договору нерухомим майном є жилий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого Вишневою міською державною нотаріальною конторою 7.09.2005 року за р. № 2-2373, і зареєстрованого у Києво-Святошинеькому бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 11795094 за номером запису 349 в книзі 2, та земельна ділянка площею 0,1100 га, що на плані меж земельної ділянки зазначена за кадастровим номером 3222485801:01:023:0017, яка розташована АДРЕСА_1 та належить продавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 25.05.2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 7.09.2005 року за р. № 2-2377 і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632900451. Відповідно до умов п.2.1. вказаного Попереднього договору продавець згоден продати, а покупець згоден купити зазначений об"єкт продажу за ціною, що є еквівалентом 330000 доларів США за курсом, встановленим НБУ на дату укладення Основного договору купівлі-продажу. Відповідно до умов п.5.1. попереднього договору до підписання цього договору, в рахунок належних за Основним договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу об"єкта продажу та своєї платіжної спроможності, покупець передав, а продавець отримав гроші у сумі 252500 грн., що еквівалентно 50000 доларів США згідно з курсом НБУ на день укладення цього договору. В момент розрахунків за Основним договором зазначена сума буде зарахована у належний з Покупця платіж за Основним договором, як еквівалент 50000 доларів США. Згідно умов п.6.1. вказаного попереднього договору за домовленістю сторін укладення та нотаріальне посвідчення Основного договору здійснюватиметься 19 липня 2008 року. Згідно п.1 Договору № 1 про внесення змін до Попереднього договору, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 19 травня 2008 року за р. № 2401, сторони домовились викласти п.6.1. Попереднього договору в наступній редакції: „За домовленістю Сторін укладення та нотаріальне посвідчення Основного договору здійснюватиметься 30 липня 2008 року не пізніше 16 години у приміщенні приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу...". Згідно умов п.1 Попереднього договору від 22 серпня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зобов'язались в майбутньому в строк до 16.09.2008 року укласти договори купівлі-продажу (основні договори) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 по вул.Петровського та земельної ділянки площею 0,1100 га, що на плані меж земельної ділянки зазначена за кадастровим номером 3222485801:01:023:0017, яка розташована в АДРЕСА_1-(об"єкти договорів) у нотаріальній формі на умовах, визначених цим договором. Відповідно до умов п.9 даного Попереднього договору ціна об"єкту визначена сторонами із розрахунку на день підписання цього договору 1 597 200 грн. Згідно умов п.10 вказаного Попереднього договору до підписання цього договору на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку, розташованого на ній, та своєї платоспроможності, Покупець ОСОБА_2 передав, а Продавець ОСОБА_3 отримав суму у розмірі 968 000 грн.

Колегією встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду від 25 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_6, Акціонерний банк „Синтез" про стягнення боргу за попереднім договором позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1936000 грн., державне мито в розмірі 1700 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1937820 грн. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що з п. 1 Попереднього договору сторони зобов'язалися в строк до 16 вересня 2008 року укласти основний договір, а п. 18 передбачено, що якщо за п"ять днів після спливу терміну, який вказано в цьому п. 1 не було укладено договору купівлі-продажу, зобов'язання за цим договором припиняється. Достовірно судом встановлено, що основний договір до даного часу не укладено, зобов'язання за цим договором припиняється, оскільки сплив термін для укладення основного договору, тому необхідності розірвати попередній договір суд не вбачає, тому в цій частині відмовив у задоволенні позову. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 29 грудня 2010 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2010 року залишено без змін.

Також колегією встановлено, що 24 травня 2007 року між Акціонерним банком „Синтез" та ОСОБА_3 був укладений Договір кредитної лінії № 240507/1, відповідно до умов п.1.1. якого Банк відкрив позичальнику ОСОБА_3 відкличну кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надав Позичальнику кредит у доларах США на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.

Згідно умов п.1.2. Договору ліміт заборгованості за кредитною лінією 239000 доларів США. Відповідно до умов п.1.3. Договору строк кредитної лінії з 24 травня 2007 року по 23 травня 2010 року включно. В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за даним Договором ОСОБА_3 відповідно до умов ч.5 Договору зобов'язався передати в заставу Банку нерухомість: домоволодіння (житловий будинок) загальною площею 97,1 кв.м. та земельну ділянку площею 0,11 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, оціночною вартістю 1414000 грн., та належить ОСОБА_3 24.05.2007 року між Акціонерним банком „Синтез" та ОСОБА_3 був укладений Договір іпотеки на вказане майно.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.

Рішення Києво –Святошинського районного суду Київської області від 05 квітня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

     Судді: