Справа №22-ц-3086/11Головуючий у І інстанціїЛісовенко П.І.

Категорія22Доповідач у 2 інстанції Рудніченко

02.02.2012

УХВАЛА

Іменем України

26 квітня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого        Воробйової Н.С.,

суддів             Кулішенка Ю.М., Рудніченко О.М.,

при секретарі      Бобка О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 23 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «П?ятигори» про визнання договору оренди недійсним та розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказував, що він є власником земельної ділянки загальною площею 2,7530 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 612337. 19.03.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі площею 2,7530 га вартістю на момент укладення договору 36754 гри., строком на 10 років.

Вказував, що у період оренди землі відповідачем допускаються значні порушення договору відносно недоплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору. Позивач просив суд достроково розірвати договір оренди землі від 19.03.2005 року.

В подальшому позивач доповнив заявлені позовні вимоги та просив суд винести рішення, яким договір оренди землі від 19.03.2005 року, укладений між сторонами, визнати недійним та достроково розірвати.

Рішенням Тетіївського районного суду від 23.11.2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Тетіївського районного суду від 23.11.2010 року та визнати недійсним оскаржуваний договір та розірвати його. Позивач вказує, що форма і зміст укладеного договору не відповідає формі і змісту типового договору оренди землі, затвердженого постановою № 220 Кабінету Міністрів України від 3.03.2004 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення апелянта та його представника, які частково підтримали свою апеляційну скаргу та просили колегію визнати оспорюваний договір оренди земельної ділянки недійсним відповідно до вимог ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі»- орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За ст. 14 Закону України від 6.10.1998 року «Про оренду землі»договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст.15 Закону України від 6.10.1998 року «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 19.03.2005 року між ОСОБА_2 та СВК «П?ятигори»с. П?ятигори, Тетіївського району, Київської області був укладений договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_2 надав в оренду СВК «П?ятигори»земельну ділянку розміром 2,7530 га, грошовою оцінкою 36754 грн. строком на 10 років.

Згідно п.6 договору, орендна плата вноситься у натуральній або грошовій формі з розмірі, що становить 1,5% нормативної грошової оцінки, з якої утримується податок доходу фізичних осіб. Відповідно до п.22 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (а.с.8-9).

Із наданих відповідачем відомостей на видачу натуроплати пайовикам в рахунок земельного паю, судом встановлено, що за оренду землі, як позивачеві так і іншим орендодавцям за 2005 - 2010 роки нарахована та виплачена орендна плата в натуральній формі, про що свідчать підписи у відомостях і даний факт підтвердили в суді сторони.

Із копії витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка ніким не завірена в передбаченому порядку встановлено, що грошова нормативна оцінка земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 становить в 2009 році 46366,55 гри., в 2010 році 49097,60 грн.(а.с.10-11). Встановлені судом факти об’єктивно підтверджуються письмовими доказами і поясненнями в суді сторін.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про оренду землі»даний договір був зареєстрований.

Тому, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки укладений між сторонам 19.03.2005 року, відповідає вимогам ст.792 ЦК України, ст.ст.13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі».

Посилання позивача та його представника, викладені в апеляційній скарзі про те, що даний договір не відповідає вимогам Закону та ч.1 ст.203 ЦК України, тому він на підставі ч.1 ст.215 ЦК України повинен бути визнаний недійсним, є не обґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Крім того, твердження, що договір оренди було укладено без додатків до договору, а саме: акту прийому передачі майна, кадастрового плану, плану (схеми) земельної ділянки, яка передається в оренду, не відповідає дійсності, оскільки перелічені документи були надані для огляду представником відповідача та містяться при матеріалах справи.

Інші викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 23 листопада 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: