Судове рішення #21012259


Справа №22-ц-3033/11Головуючий у І інстанціїБілик Г.О.

Категорія45Доповідач у 2 інстанції Рудніченко

02.02.2012


УХВАЛА

Іменем України

30 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді:       Олійника В.І.,

суддів:                  Рудніченко О.М., Панасюка С.П.

при секретарі:           Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя, визнання права власності на Ѕ частину незавершеного будівництвом житлового будинку, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з позовом , свої вимоги мотивував тим, що 5.12.2003 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладений шлюб, який зареєстрований виконкомом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області. Під час шлюбу сторони проживали в старому будинку, який належить відповідачці. За час спільного проживання сторони побудували новий цегляний будинок розміром 10,6 на 9 метрів. Будинок вкритий шифером, стоять пластикові вікна та двері. В середині будинку бетонна підлога та зроблені перегородки. Більшість робіт включаючи кладку позивач робив самостійно.

Вказує, що поділити будинок добровільно відповідачка відмовляється, тому просив суд визнати будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 спільним майном подружжя, визнати за ним право особистої власності на Ѕ частину вищезазначеного будинку.

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 29.10.2010 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачка ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті підстави, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»(зі змінами від 25 травня 1998 року) суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу і технічно можливо довести до кінця будівництво сторонами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що будівництво спірного будинку розпочалося під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, поділ спірного незавершеного будівництвом житлового будинку, можливо провести, так як, ступінь його готовності складає 87 %, дозволяє визначити окремі його частини та є технічна можливість довести сторонами будівництво  кожною своєї частини

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

05 грудня 2003 року Виконкомом Великодимерської селищної ради  Броварського району Київської області зареєстрований шлюб між сторонами, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис  № 73 (а.с.7).

Судом встановлено, що в 2004 році сторони на земельній ділянці відповідача, яку остання отримала в 2001, році в спадок від померлої матері, сторони розпочали будівництво спірного житлового будинку.

Також, судом встановлено, що за час перебування в зареєстрованому шлюбі та сумісного проживання сторін, будівництво спірного будинку велось спільними коштами подружжя. Будівельні роботи виконувались найманими спеціалістами, а також частково сторонами та їх родичами. На даний час спірний будинок є недобудованим та не прийнятим в експлуатацію, право власності в установленому порядку на нього не зареєстроване.

Судом встановлено, що поділ спірного незавершеного будівництвом житлового будинку, можливо провести, так як, ступінь його готовності складає 87 %, дозволяє визначити окремі його частини та є технічна можливість довести сторонами будівництво  кожною своєї частини, що підтверджується висновком експерта  С -10246 судової будівельно - технічної експертизи від 04 червня 2010 року та додатковим висновком експерта С-11428 від 11.11.2011 року.

Доводи відповідача про те, що  на початок будівництва у позивача не було коштів, оскільки він не працював, колегія вважає необґрунтованими відповідно до вимог ст.60 СК України.

Твердження відповідача про те, що будівництво спірного будинку відбувалась за її особисті кошти, отримані від продажу особистої квартири в м.Києві за 12 000 доларів США, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки в ході судового розгляду справи відповідач пояснювала, що ОСОБА_2 за вказані кошти придбано квартиру доньці за 4 500 доларів США, будинок сину за 3 500 доларів США та автомобіль за 2 000 доларів США, таким чином, від суми, вирученої з продажу квартири залишилось 2 000 доларів США, які остання нібито витратила на будівництво спірного будинку.

Доводи відповідача про те, що якщо позивач і має право на частину спірного будинку, але ця частина повинна бути меншою ніж Ѕ, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Твердження відповідача про те, що незавершений будівництвом спірний житловий будинок збудований не в період перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і були спростовані показами самої відповідачки.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія вважає, що судові витрати, понесені позивачем по сплаті за проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи необхідно покласти на відповідачку.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2010 року – залишити без змін.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати за проведення додаткової експертизи в сумі 450 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.





Головуючий:

Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація