Справа №22-ц-5997/11Головуючий у І інстанціїЛісовенко П. І.

Категорія19Доповідач у 2 інстанції Рудніченко

02.02.2012

УХВАЛА

Іменем України

21 грудня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді           Олійника В.І.,

суддів:           Рудніченко О.М., Панасюка С.П.,

При секретарі:           Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тетіївського районного суд Київської області від 16 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Кошівська сільська рада про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому зазначала, що 12.10.2010 року між ОСОБА_3, як покупцем та ОСОБА_2, як продавцем, було укладено письмово договір купівлі - продажу житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 Згідно умов даного договору продавець в строк до 15.05.2011 року зобов'язувалася посвідчити даний договір нотаріально. Однак на даний час відповідачем нотаріальне посвідчення договору та його державна реєстрація не здійснювались. Тому, вона вимушена була звертатись до суду з даним позовом, та просила визнати договір купівлі - продажу від 12.10.2010 року дійсним, а її власником цього майна.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 16 вересня 2011 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачем по справі було подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення матеріального та процесуального права, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вона визнає вказаний в позові факт свого ухилення від нотаріального посвідчення договору, однак не можу виконати взяте на себе за договором зобов'язання посвідчити його нотаріально так як не має можливості залишити без догляду сина інваліда, не можу виконати взяте на себе зобов'язання понести всі витрати пов'язані з нотаріальним посвідченням договору, оскільки не має коштів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з`явилися на розгляд вказаної справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку(квартири), або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне освідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, том вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.10.2010 року між ОСОБА_3, як покупцем та ОСОБА_2, як продавцем, було укладено письмово договір купівлі - продажу житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 Згідно умов даного договору продавець в строк до 15.05.2011 року зобов'язувалася посвідчити даний договір нотаріально. Однак відповідачем нотаріальне посвідчення договору та його державна реєстрація не здійснювались.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що оскільки позовні вимоги відповідачем визнаються і матеріали справи не містять належних доказів щодо ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, тому виходячи з обставин справи та положень чинного на момент підписання договору законодавства підписаний сторонами договір купівлі-продажу житлового будинку не є укладеним, а законні підстави для визнання даного договору дійсним, відповідно до ст.220 ЦК України, відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення не містить.

За таких обставин, колегія суддів визнає рішення таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тетіївського районного суд Київської області від 16 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Кошівська сільська рада про визнання договору купівлі-продажу дійсним, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

судді