Справа №22-ц-6512/11Головуючий у І інстанціїНечепоренко Л. М.
Категорія50Доповідач у 2 інстанції Рудніченко
02.02.2012
УХВАЛА
Іменем України
14 грудня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого: судді Олійника В.І.,
Суддів: Панасюка С.П., Рудніченко О.М.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 24 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»про зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунків та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом мотивуючи тим, що з 11.11.1968 року вона працювала у відповідача бухгалтером радіофікації, а після реорганізацій фахівцем з питань бухгалтерського обліку та економіки 2-ї категорії.
21.04.11 відповідач надіслав їй письмове попередження, що у зв’язку з реорганізацією ВАТ «Укртелеком»її посада виводиться із штатного розпису обласної філії з 01.07.11 р. і вона буде звільнена за згодою сторін - п.1 ст.36 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі 6 посадових окладів.
20.05.11 р. відповідач надіслав їй ще одне письмове попередження зовсім іншого змісту, в якому пропонувалася інша робота і в разі незгоди вона буде звільнена за п.6 ст.36 КЗпП - відмова від продовження роботи у зв»язку із змінами істотних умов праці. 29.06.11 р. вона подала заяву про звільнення за згодою сторін, так як вона не звільнена на пропоновану посаду, але 30.06.11 р. був виданий наказ про її звільнення за п.6 ст.36 КЗпП. Позивачка не згодна із звільненням за вказаним формулюванням і тому звернулась до суду з позовом, в якому просила змінити формулювання причин звільнення - з п.6 ст.36 КЗпП на п.1 ст.36 КЗпП - згодою сторін та стягнути з відповідача на її користь 36 посадових окладів, що складає 89532 грн. за затримку розрахунку 2136,90 грн. з 01.07.11р. по 22.07.11 р., середній заробіток з дня звернення до суду - з 22.07.11р. по день закінчення слухання справи та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
В судовому засіданні позивачка збільшила позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку по день проведення остаточного розрахунку та пояснила, що вона працювала тривалий час у відповідача бухгалтером. 21.05.11 р. їй надійшло попередження про виведення її посади із штатного розпису та про зміну істотних умов праці. Також в ч.2 попередження вказано, що при звільненні за угодою сторін їй буде надана одноразова вихідна допомога у розмірі 6 посадових окладів. Вона була згодна на це, але 20.05.11 р. їй знову прийшло попередження аналогічного змісту, де у ч.2 вже була пропозиція переведення на вакантну посаду електромонтера лінійних споруд і попередження, що в разі відмови на дану пропозицію з нею будуть припинені трудові відносини із звільненням по п.6 ст.36 КЗпП. Вважала, що пропозиція про звільнення по першому попередженню за згодою сторін діє до 01.07.11 р. і тому 29.06.11 р. подала заяву про звільнення за згодою сторін на що отримала відмову і 30.06.11 р. була звільнена по п.6 ст.36 КЗпП України. Вважає, що вона не могла працювати на пропонованій їй посаді електромонтера, так як у неї інша спеціальність і тому її відмова правомірна. Просить змінити формулювання її звільнення на «за п.1 ст.36 КЗпП України - за згодою сторін», стягнути 36 посадових окладів, середній заробіток та моральну шкоду.
Рішенням Рокитнянського районного суду від 24.10.2011 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на неправильне застосування норм матеріального права судом, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення. Просила скасувати рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 24.10.2011 р., ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме: змінити формулювання причин звільнення «за п.6 ст.36 КЗпП України - відмова в продовженні роботи у зв'язку із змінами істотних умов праці»на формулювання причин звільнення: «за п.1 ст.36 КЗпП України - згодою сторін»; зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до її трудової книжки; стягнути з відповідача на її користь: а) вихідну допомогу у розмірі 36-ти посадових окладів, що складає суму 89532 грн.;б) середній заробіток за час затримки розрахунку виходячи з середньоденного заробітку 142,46 грн. за період з 01 липня 2011 року до повного розрахунку зі нею; в) моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що звільнення за згодою сторін передбачає взаємну згоду і тому суд не може змінювати формулювання звільнення так як згоди керівника підприємства на звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України немає і тим паче, як встановлено в судовому засіданні, позивачці при наданні попереджень не обіцяли звільнення за згодою сторін. Іншої зміни в формулюванні звільнення позивачка перед судом не ставила і тому суд не розглядав інші підстави звільнення.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Так, встановлено, що у 2010 році пакет акцій ВАТ «Укртелеком»був виставлений на продаж і умови вказані в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 року. Продаж був проведений 11.03.2011 року. Після цього 21.04.11 року позивачці було направлено попередження, в якому вказано, що посада позивачки буде виведена із штатного розпису і попереджено про зміну істотних умов праці, та що вона може звільнитися за згодою сторін з виплатою 6 посадових окладів з 01.01.11 року до дати переходу права власності на пакет акцій підприємства. Після переходу 11.05.2011 року права власності 20.05.2011 року позивачці повторно було направлено попередження про зміну істотних умов праці з пропозицією переведення на посаду електромонтера і про можливість звільнення по ч.6 ст.36 КЗпП в разі відмови на дану пропозицію. 29.06.2011 року позивачка подала заяву про звільнення її за згодою сторін, але директор Київської обласної філії не дав згоди на звільнення за такою підставою. 30.06.2011 року був виданий наказ про звільнення позивачки по п.6 ст.36 КЗпП України - відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.
Відповідно ст.32 КЗпП України у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці, про що працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Суд правильно прийшов до висновку, що після переходу права власності мали істотні зміни в організації виробництва, які виразилися в централізації бухгалтерського обліку і в зв’язку з цим скорочення чисельності працівників, що підтвердили в судовому засіданні як представник відповідача, так як і позивачка.
В ст.36 КЗпП вказано, що підставою припинення трудового договору є: 1) угода сторін.
Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»№9 від 06.11.1992 року судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді власника і працівника.
Також, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що попередження позивачки про можливу зміну істотних умов праці було подано відповідачем своєчасно 21.04.2011 р. - за два місяці до можливих змін - до 01.07.2011 р., тобто ст.32 КЗпП не порушена. В цьому ж попередженні роз’яснено право позивачки на звільнення за згодою сторін до переходу права власності і можливе в даному випадку отримання 6 посадових окладів, що передбачено змінами та доповненнями до Колективного договору ВАТ «Укртелеком»від 29.12.2010 року.
Позивачка не скористалась даною пропозицією.
Встановлено, що 11.05.2011 р. змінився власник підприємства і тому втратило законну силу доповнення до Колективного договору «Положення про соціальні пільги при звільненні працівників»про виплату посадових окладів при звільненні працівника за згодою сторін в зв’язку із скороченням чисельності.
Таким чином, порушень при відмові у задоволенні вимог позивачки про звільнення за згодою сторін з боку директора обласної філії немає, так як звільнення за згодою сторін передбачає взаємну згоду - керівника та працівника.
Пропозиція іншої роботи на тому ж підприємстві за іншою спеціальністю є істотною зміною умов праці і так як позивачка не погодилася на вказані зміни, рішення відповідача про її звільнення за п.6 ст.36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими умовами праці є обґрунтованим.
Доводи позивачки про те, що суд першої інстанції дійшов хибної думки з підстав її звільнення, на думку колегії є необґрунтованими.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що будь-яких прав позивачки відповідачем не порушено, тому правомірно відмовив у задоволення позову в частині стягнення спричиненої позивачці відповідачем моральної шкоди.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 24 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: