КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012                                                                                           № 55/413

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Куксова В.В.

суддів:            Федорчука  Р.В.

          Коршун Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: представник – ОСОБА_1 – за довіреністю,

від відповідача-1: представники – ОСОБА_2., ОСОБА_3. – за довіреностями,

від відповідача-2 представник – ОСОБА_4. – за довіреністю,

від відповідача-3: не з’явився,

від третьої особи-1: не з’явився,

від третьої особи-2: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р.

у справі № 55/413 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області,

2. Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України,

3. Державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області,

за участю третіх осіб: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентин Інвест», м. Донецьк,

2. Компанія Magellan LTD, Окланд, Нова зеландія,

про визнання недійсним та скасування рішень, визнання відсутнім права, зобов’язання вчинити певні дії,

                                            В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 р. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України звернулось до місцевого господарського суду з позовом до відповідачів про визнання протиправним рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 23.12.2008 р. № 1487, скасування реєстрації випуску акцій додаткової емісії, що зареєстрована Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 23.12.2008 р. за рішенням № 1487, анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій № 330/1/08 від 23.12.2008 р., що видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, зобов’язання державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області внести до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запис про зменшення статутного фонду ДВАТ шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» (код 00176897) на суму додаткової емісії у розмірі 158 000 000,00 грн.

В ході розгляду справи у місцевому господарському суді позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої він просить суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів від 19.11.2010 р. ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля», на яких було прийнято рішення про припинення ДВАТ “»Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» шляхом реорганізації в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська»;

- визнати відсутність у органів управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» права на відчуження майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська»;

- визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська».

- зобов'язати державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області внести запис до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про скасування державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська»;

- визнати недійсними зміни до статуту ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» в частині збільшення статутного капіталу, зареєстрованих державним реєстратором Лутугинської районної державної адміністрації Козаковою Н.В. 06.10.2008 р.;

- скасувати державну реєстрацію змін до статуту ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля», зареєстрованих державним реєстратором Лутугинської районної державної адміністрації Козаковою Н.В. 06.10.2008 р. в частині збільшення статутного капіталу на 158000000 грн.;

- визнати недійсним рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 23.12.2008 р. № 1487;

- визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 23.12.2008 р. № 330/1/08, видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля»;

- зобов'язати Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 23.12.2008 р. № 330/1/08.

Позовні вимоги позивач мотивує порушенням корпоративних прав держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України під час припинення ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» шляхом реорганізації в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська», а також здійсненням ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» незаконного збільшення статутного капіталу шляхом додаткової емісії акцій, передбаченої планом санації, на суму 158 000 000,00 грн. та їх закритого розміщення в інвестора, внаслідок чого державна частка ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» зменшилася зі 100 % до 25,83 %.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2011 р. залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентин Інвест» в якості третьої особи-1 та Компанію Magellan LTD в якості третьої особи-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2011 р. залучено до участі у справі у якості відповідача-3 - Державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2011 р. здійснено заміну відповідача ДВАТ «Шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. у справі № 55/413 позов задоволено частково; визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів від 19.11.2010 р. Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної Холдингової компанії «Луганськвугілля», на яких було прийнято рішення про припинення Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної Холдингової компанії «Луганськвугілля» шляхом реорганізації в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська»; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» (ідентифікаційний код 00176897); визнано недійсними зміни до статуту Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної Холдингової компанії «Луганськвугілля» в частині збільшення статутного капіталу на 158 000 000,00 грн., зареєстрованих державним реєстратором Лутугинської районної державної адміністрації Козаковою Н.В. 06.10.2008 р.; скасовано державну реєстрацію змін до статуту Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної Холдингової компанії «Луганськвугілля», зареєстрованих державним реєстратором Лутугинської районної державної адміністрації Козаковою Н.В. 06.10.2008 р. в частині збільшення статутного капіталу на 158000000,00 грн.; визнано недійсним рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 23.12.2008 р. № 1487; зобов'язано Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 23.12.2008 р. № 330/1/08; визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 23.12.2008 р. №330/1/08 видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної Холдингової компанії «Луганськвугілля»; припинено провадження у справі в частині вимог  про визнання відсутності у органів управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» права на відчуження майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська»; в решті позовних вимог відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Шахта «Білоріченська» на користь Міністерства енергетики та вугільної промисловості України витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.; стягнуто з Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України на користь Міністерства енергетики та вугільної промисловості України витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з посиланням на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

          Апеляційна скарга обгрунтована тим, що позивач не довів здійснення додаткової емісії акцій на суму 158 000 000,00 грн. ДВАТ шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» саме для покриття збитків, суд першої інстанції неправомірно та безпідставно дійшов висновку, що рішення Вищого господарського суду України від 07.07.2010 р. у справі № 12/91б, є безумовною підставою для задоволення позову, не прийняв до уваги, що емісія акцій здійснена під час знаходження підприємства у особливому правовому режимі, у зв’язку з чим воно не мало права виходити за межі плану санації, необґрунтовано прийняв в якості доказу акт від 19.11.2011 р., складений представниками позивача. Вважає, що при відкритті провадження порушено правила поєднання вимог, оскільки вимоги про визнання недійсним рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України № 1487 від 23.12.2008 р. та зобов’язання комісію вчинити певні дії повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Крім того, зазначає, що судом безпідставно відхилено клопотання про колегіальний розгляд справи.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

          Інші особи, які беруть участь у справі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

          В ході розгляду справи у апеляційному господарському суді Міністерство енергетики та вугільної промисловості України надало до суду додаткові пояснення по суті спору.

          Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» також надано до суду додаткові пояснення до апеляційної скарги.          

          Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

          Представники відповідача-1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

          Представник відповідача-2 в судовому засіданні зазначив, що оскаржуваним рішенням порушені права Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, просив скасувати оскаржуване рішення.

          Відповідач-3 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, направив до суду клопотання про розгляд справи без участі державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області.

          Треті особи явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно роз’яснень п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За змістом п. 3.9.2 зазначеної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення третіх осіб про місце, дату та час розгляду справи, шляхом надсилання поштової кореспонденції на їх адреси визначені матеріалами справи.

Неявка представників третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДХК «Луганськвугілля» згідно Статуту з останніми змінами, створене відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 07.02.1996 р. № 116 на базі Державного підприємства «Шахта Білоріченська» дочірнє підприємство ДХК «Луганськвугілля».

У відповідності до п. 4.1 Статуту засновником Товариства є Міністерство вугільної промисловості України.

Зміни від 06.10.2008 р. № запису 13671050015000243 Міністерством вугільної промисловості України не затверджені.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.06.2001 р. у справі № 12/91б введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.07.2001 р. у справі № 12/91б введено процедуру санації боржника.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.11.2007 р. у справі № 12/91б затверджено новий план санації боржника за участю інвестора ТОВ «Валентин Інвест». Згідно плану санації основним джерелом погашення вимог кредиторів за планом санації визначаються кошти зовнішнього інвестування, що мають надходити до боржника за результатами закритого розміщення акцій додаткової емісії, у зв'язку з чим передбачають одержання боржником коштів у розмірі 158 000 000,00 грн.

Було здійснено додаткову емісію акцій на суму 158 000 000,00 грн., у зв'язку з чим Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України видано Тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 12.08.2008 р., реєстраційний № 330/1/08-Т на загальну суму 158000000 грн.

ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДХК «Луганськвугілля» внесені зміни до статуту, пункти 5.1 та 5.2 викладені в наступній редакції:

«п. 5.1 Статутний (складений) капітал Товариства становить 213 014 467 грн.

п. 5.2 Статутний (складений) капітал поділений на 852 057 868 простих іменних акцій номінальною вартістю 0, 25 грн. кожна."

Зазначені зміни зареєстровані державним реєстратором Лутугинської районної державної адміністрації 06.10.2008 р. номер запису 13671050014000243.

23.12.2008 р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України прийнято рішення № 1487 про реєстрацію звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» та зобов'язано Департамент корпоративних відносин видати ДВАТ «Шахта "Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» свідоцтво про реєстрацію випуску акцій. Дане свідоцтво про реєстрацію випуску акцій за № 330/1/08 було зареєстровано 12.08.2008 р., видане 23.12.2008 р. і засвідчує випуск акцій ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» на загальну суму 213014467 грн. номінальною вартістю 25 копійок в кількості 852 057 868 штук. Тимчасове свідоцтво від 12.08.2008 р. анульовано.

В наступному постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010 р. у справі № 12/91б ухвали господарського суду Луганської області від 22.05.2000 р., від 07.06.2001 р., від 26.07.2001 р. скасовано, провадження у справі припинено. В мотивувальній частині постанови визначено, що судом першої інстанції неправомірно ухвалами від 07.06.2001 р. та 26.07.2001 р. введені процедури розпорядження майном боржника та санації ДВАТ шахти «Білоріченська».

20.09.2010 р. р. в Бюлетені «Цінні папери України» за № 174 (2976) було розміщено оголошення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів ДВАТ ДП ДХК «Луганськвугілля» 19.11.2010р. за адресою: Луганська обл., Луганський район, смт. Білоріченський, вул. Шкільна, 170 (кімната для переговорів).

19.11.2010 р. відбулися Позачергові загальні збори акціонерів Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної Холдингової компанії «Луганськвугілля», про що складено Протокол №1/2010 р. На зборах  було прийнято рішення про припинення ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» шляхом реорганізації в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська».

22.07.2011 р. відповідно до Протоколу загальних зборів учасників №1/2011 прийнято рішення про створення ТОВ «Шахта «Білоріченська».

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду 22.09.2011 р. у справі №2а-7931/11/1270 за позовом ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» до Державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області окрім іншого, зобов’язано здійснити державну реєстрації ТОВ «Шахта «Білоріченська».

14.10.2011р. державним реєстратором Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» номер запису №1367145000000686.

          Як вже зазначено постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010 р. по справі № 12/91б ухвали господарського суду Луганської області від 22.05.2000 р., від 07.06.2001 р., від 26.07.2001 р. скасовано, провадження у справі припинено. Касаційна інстанція дійшла висновку, що процедури розпорядженням майном боржника і санації відносно ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» введені незаконно.

           Враховуючи загальнообов’язковий  статус вказаного судового акту, визначений ст.ст. 124, 129 Конституції України, усталену практику Європейського суду з прав людини (див., наприклад,  Рішення Суду  від 25.07.2002 р. зі справи «Совтрансавто-Холдинг» проти України», в якому визначено, що «одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів»), практика Європейського суду з прав людини є джерелом права для національних згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідні факти щодо неправомірності введення процедури санації та процедури розпорядження майном боржника у справі №12/91б не можуть бути спростованими чи підданими сумніву за умов чинності  Постанови Вищого господарського суду України у справі №12/91б від 07.07.2010 р.

          З огляду на викладене посилання апелянта на безпідставність висновку суду першої інстанції, що рішення Вищого господарського суду України від 07.07.2010 р. у справі № 12/91б, є безумовною підставою для задоволення позову, є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на невірній оцінці обставин справи.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що спірний випуск акцій додаткової емісії на суму 158 000 000,00 грн. та проведення їх закритого розміщення в інвестора, що зменшило державну частку в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з 100% до 25,83% здійснено в межах процедури санації ДВАТ «Шахта «Білоріченська», яка була відкрита з порушенням вимог чинного законодавства, що є безумовною підставою для задоволення позову в частині визнання протиправним рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 23.12.2008 р. №1487, скасування реєстрації випуску акцій додаткової емісії зареєстровану Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 23.12.2008р. рішенням №1487.

Крім того, статтею 34 Закону України «Про господарські товариства» забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» до завдань Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку віднесене здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України.

Згідно з п.п. «ґ» п. 3 розділу 2 Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 22.02.2007 р. № 387, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2007 р. за № 280/13547, яке було чинне на час виникнення спірних правовідносин,  при збільшенні розміру статутного капіталу акціонерного товариства не допускається приймати рішення про збільшення розміру статутного капіталу, якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів цього акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу.

Враховуючи викладене, прийняття рішення ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» про збільшення статутного капіталу, здійснено всупереч вимог вищезазначених норм законодавства.

Відповідно до процедури закритого розміщення акцій, яка регламентована ч. 2 ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», з огляду на недодержання емітентом вимог законодавства, які дозволяють здійснювати додатковий випуск акцій, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України повинна була відмовити в реєстрації випуску цінних паперів, реєстрації звіту про результати закритого розміщення цінних паперів та відмовити в отриманні свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів.

За таких обставин, ДВАТ шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» не мало права на проведення додаткової емісії акцій і внесення змін до статуту ДВАТ шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля», а Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України не мала права приймати рішення про реєстрацію додаткової емісії акцій і видавати відповідне свідоцтво.

Тому місцевий господарський суд обґрунтовано визначив, що позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 23.12.2008 р. № 1487; визнання недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 23.12.2008 р. №330/1/08, видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України; зобов’язання Державну комісією з цінних паперів та фондового ринку України анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 23.12.2008 № 330/1/08; визнання недійсними змін до статуту ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» в частині збільшення статутного капіталу на 158 000 000,00 грн., зареєстрованих державним реєстратором Лутугинської районної державної адміністрації Козаковою Н.В. 06.10.2008 р.; скасування державної реєстрації змін до статуту ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля», зареєстрованих державним реєстратором Лутугинської районної державної адміністрації 06.10.2008 р. за реєстраційним № 13671050014000243 в частині збільшення статутного капіталу на 158 000 000 грн. підлягають задоволенню.

          Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що позивач не довів здійснення додаткової емісії акцій на суму 158 000 000,00 грн. ДВАТ шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» саме для покриття збитків, як такі, що спростовані сукупністю доказів зібраних у справі.

          Згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Матеріалами справи підтверджено, що у Бюлетені «Цінні папери України» № 174 (2976) від 20.09.2010 р. опубліковано повідомлення про проведення 19.11.2010 р. позачергових загальних зборів акціонерів ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля». У вказаному повідомленні, зокрема, зазначено, що реєстрація акціонерів та їхніх представників відбудеться з 11:00 до 11:45 год.

Також у повідомленні наведено наступний порядок денний:

1. Про обрання робочих органів та затвердження регламенту роботи Загальних зборів акціонерів Товариства.

2. Припинення ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» в процесі реорганізації шляхом перетворення в ТОВ «Шахта «Білоріченська».

3. Призначення комісії з припинення ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» та затвердження плану її роботи.

4. Затвердження порядку, умов та строків здійснення перетворення ДВАТ “Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» в ТОВ «Шахта «Білоріченська».

5. Затвердження порядку та умов обміну акцій у статутному капіталі ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» на частку у статутному капіталі ТОВ «Шахта «Білоріченська».

Згідно з п. 4.4. Статуту ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля», затвердженого 18.08.2001 р. Міністром палива та енергетики України, передбачено, що акціонери мають право брати участь і голосувати на Загальних зборах акціонерів особисто або через своїх представників.

19.11.2010 р. об 11 год. 30 хв. уповноважені представники Міністерства вугільної промисловості України, правонаступником якого є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, прибули до ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» для участі у позачергових загальних зборах, були зареєстровані охороною підприємства, але не були допущені до участі у вказаних зборах.

На підтвердження викладеного Позивачем наданий акт від 19.11.2011 р., складеного представниками Міністерства за участі двох свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_6

Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надані сторонами докази, колегія суддів вважає вказаний акт від 19.11.2011 р. належним та допустимим доказом у справі та таким, що підтверджує недопущення повноважних представників позивача до участі у зборах акціонерів 19.11.2011 р.

За результатами позачергових загальних зборів ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» було складено протокол № 1/2010 від 19.11.2010 р. (протокол).

У протоколі зазначено, що для участі у загальних зборах акціонер - Міністерство вугільної промисловості України або його представник не прибули. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що дане твердження не відповідає дійсним обставинам справи.

У протоколі вказано наступний порядок денний:

1. Про обрання робочих органів та затвердження регламенту роботи Загальних зборів акціонерів Товариства.

2. Припинення ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» в процесі реорганізації шляхом перетворення в ТОВ «Шахта «Білоріченська».

3. Створення комісії з припинення ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» та затвердження плану її роботи.

4. Затвердження порядку та умов здійснення перетворення ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» в ТОВ “Шахта «Білоріченська».

5. Затвердження порядку та умов обміну акцій у статутному капіталі ДВАТ «Шахта «Білоріченська»ДП ДХК «Луганськвугілля» на частку у статутному капіталі ТОВ «Шахта «Білоріченська».

Рішенням № 1 від 01.02.2011 р. голови позачергових загальних зборів 19.11.2010 р. головою позачергових загальних зборів ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» разом із секретарем у 01.02.2011 р. вирішено скласти протокол позачергових загальних зборів від 19.11.2010 р. у новій редакції.

Нова редакція протоколу повністю відповідає порядку денному позачергових загальних зборів ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля», зазначеному у Бюлетені «Цінні папери України» № 174 (2976) від 20.09.2010 р., проте не відповідає порядку денному, викладеному у протоколі позачергових загальних зборів ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» від 19.11.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про акціонерні товариства» порядок денний загальних зборів акціонерного товариства попередньо затверджується наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.

Згідно з абзацом 2 ч. 4 ст. 38 Закону України «Про акціонерні товариства» зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань. Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

За нормами ст. 46 Закону України «Про акціонерні товариства»  протокол загальних зборів акціонерного товариства складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів, скріплюється печаткою товариства та підписом голови виконавчого органу товариства.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів, серед іншого, належить:

-          прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

-          прийняття рішення про зміну типу товариства;

-          прийняття рішення про розміщення акцій;

-          прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій, крім випадків обов'язкового викупу акцій, визначених статтею 68 цього Закону;

-          прийняття рішення про форму існування акцій;

-          прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

-          обрання комісії з припинення акціонерного товариства.

Відповідно до норм вказаного Закону повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до ст.85 ГК України Господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Отже, після реорганізації Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» набуло права володіти, користуватися та розпоряджатися (зокрема, відчужувати) майном, яке фактично є державним. З огляду на неправомірність проведення санації ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля», здійснення додаткової емісії акцій на суму 158 000 000,00 грн. та проведення їх закритого розміщення в інвестора, незаконно зменшено державну частку в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з 100% до 25,83%.

          Таким чином, внаслідок вказаних дій порушено право держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги позивача щодо визнання недійсними рішення загальних зборів від 19.11.2010 р. ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» на яких було прийнято рішення про припинення ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» шляхом реорганізації в Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська», як такі, що цілком обґрунтовані як доказово так і з правової точки зору.

Крім того, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 4, 6, 9, 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, вимоги про визнання недійсною та скасування державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» також правомірно задоволено судом першої інстанції, оскільки вони мають похідний характер від вищезазначених задоволених позовних вимог.

Місцевим господарським судом також обґрунтовано не прийнято до уваги постанову Луганського окружного адміністративного суду 22.09.2011 р. у справі №2а-7931/11/1270 за позовом ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» до Державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, яким зобов’язано Відповідача здійснити державну реєстрації ТОВ «Шахта «Білоріченська» та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.01.2011 р. у справі №2а-10486/10/1270 за позовом ДВАТ шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправної бездіяльності, оскільки, в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України приюдиційне значення мають лише факти (фактичні данні) встановлені судом, а не юридична оцінка певних обставин.

Статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачено, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису.

Тобто, з вищезазначеного вбачається, що на момент подачі позову та прийняття рішення, права позивача з боку Державного реєстратора не порушені, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі щодо вимоги позивача про визнання відсутності у органів управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» права на відчуження майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, з огляду на те, що відповідно до ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу, а в даному випадку вимогу пред’явлено до органу управління відповідача-1, а не до юридичної особи.

          Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що при відкритті провадження порушено правила поєднання вимог, оскільки вимоги про визнання недійсним рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України № 1487 від 23.12.2008 р. та зобов’язання комісію вчинити певні дії повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства, з наступних підстав.

          При визначенні підсудності цієї справи суд першої інстанції виходив з того, що, за суб’єктним складом учасників спору, і за предметом цього спору останній має кваліфікуватися як корпоративний у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, тому підлягає розгляду господарським судом.

Частиною 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 жовтня 2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» встановлено, що у разі якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства, а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною (зокрема, про державну реєстрацію припинення юридичної особи), такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам.

Щодо посилання апелянта на відхилення місцевим господарським судом клопотання про колегіальний розгляд справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Зі змісту даної норми вбачається, судом першої інстанції у кожному конкретному випадку вирішується питання щодо призначення колегіального розгляду залежно від категорії і складності справи, і подання клопотання про колегіальний розгляд справи не може бути безумовною підставою для призначення такого розгляду, а тому відхилення даного клопотання місцевим господарським судом не є підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову частково, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

          Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                      П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. у справі № 55/413 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 55/413 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      Куксов В.В.

Судді                                                                                          Федорчук  Р.В.

                                                                                          Коршун Н.М.