3
3
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Пнівчук О.В.
суддів Беркій О.Ю., Томин О.О.
секретаря Шемрай Н.Б.
з участю апелянта ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду від 01 грудня 2011 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Яремчанського міського суду від 01 грудня 2011 року задоволено частково позов ОСОБА_1
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 463 грн. майнової шкоди, 990 грн. 87 коп. судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 816 грн. майнової шкоди та 865 грн. 13 коп. судових витрат.
В позові до ОСОБА_5 відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення 2000 грн. моральної шкоди, суд не врахував положення ст.ст. 23, 1167, 1187, 1193 ЦК України. Внаслідок пошкодження огорожі вона зазнала душевних страждань, перенесла хвилювання, нервові напруження та переживання.
У зв’язку з цим, було порушено її звичний ритм життя, змушена була звертатись до правоохоронних органів та державних установ, нести непередбачувані грошові витрати.
ОСОБА_3, на думку апелянта, міг бути звільнений від відшкодування моральної шкоди тільки у випадках прямо передбачених законом.
___________________________________________________________________________
Справа № 2/0917/242/2011 Головуючий у 1 інстанції Гандзюк Д.М.
Провадження 22ц/0990/197/2012 Доповідач Пнівчук О.В.
Категорія 30
Доказів існування обставин які б звільняли його від обов’язку відшкодування моральної шкоди він не подав, а тому у суду не було підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
З аналогічних підстав, апелянт вважає незаконним рішення суду про відмову в стягненні моральної шкоди з ОСОБА_4
Суд також безпідставно зменшив розмір стягнутої на її користь з ОСОБА_4 матеріальної шкоди із заявленої суми 1605 грн. 52 коп. до 816 грн. Розмір заподіяної ОСОБА_4 матеріальної шкоди доведений висновком експертного дослідження, однак суд безпідставно взяв до уваги довідку ТзОВ “Діброва”, не з’ясувавши чи дане товариство має ліцензію на оціночну діяльність.
Посилаючись на зазначені обставини апелянт просила рішення суду змінити та стягнути з ОСОБА_3 на її користь 463 грн. майнової шкоди, 2000 грн. моральної шкоди та 1125 грн. 40 коп. судових витрат, з ОСОБА_4 – 1605 грн. 52 коп. майнової шкоди, 3000 грн. моральної шкоди, 1955 грн. 40 коп. судових витрат.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 заперечили вимоги апеляційної скарги. Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив із того, що в судовому засіданні здобуто докази того, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внаслідок пошкодження огорожі заподіяли позивачці матеріальну шкоду.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3, керуючи автомобілем 26.04.2010 року частково пошкодив металічну огорожу позивачки, чим заподіяв останній матеріальну шкоду в сумі 463 грн.
11.08.2010 року, під час проведення робіт по відновленню частково зруйновної зливою дороги по вул. Кармелюка в м. Яремче ОСОБА_5, працюючи у підприємця ОСОБА_4 пошкодив огорожу ОСОБА_1
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Моральна шкода, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті
Вирішуючи питання про розмір заподіяної відповідачем ОСОБА_4 матеріальної шкоди, суд першої інстанції обгрунтовано взяв до уваги висновок ТзОВ “Діброва” щодо вартості матеріалів та виконаних робіт по відновленню пошкодженої металічної огорожі. Відповідно до локального кошторису вартість відновлювального ремонту становить – 816 грн. (а.с.106-107).
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги висновок експерта Худака Я.І. щодо вартості зруйнованої огорожі – 1605,52 грн. не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що огорожа ОСОБА_1 не знищена, а частково пошкоджена, заподіяна матеріальна шкода полягає у вартості відновлювального ремонту пошкодженої огорожі, а не вартості огорожі. Саме вартість відновлювального ремонту огорожі визначена експертом при пошкодженні огорожі ОСОБА_3 в квітні 2010 року, що складала 463 грн.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов також до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів моральної шкоди. Пошкодження огорожі в обох випадках мало під час експлуатації транспортних засобів через особливості рельєфу дороги по вул. Кармелюка в м. Яремче, тобто жодного умислу щодо пошкодження огорожі чи заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 відповідачі не мали, не заперечують свого обов’язку відшкодувати їй заподіяну матеріальну шкоду, а тому підстав для стягнення моральної шкоди не має.
Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України вирішено питання про стягнення з відповідачів понесених позивачкою судових витрат.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Яремчанського міського суду від 01 грудня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді: Беркій О.Ю.
Томин О.О.