ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.12 Справа № 29/5014/102/2012
За позовом: Малого приватного виробничого підприємства
«Альянс», м. Донецьк,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
«Транстар», м. Северодонецьк Луганської
області;
про стягнення 98 054 грн. 00 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Тіщенко Т.Б.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю
б/н від 23.01.2012;
від відповідача: повноважний представник у судове засідання
не прибув.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 06.01.2012 Мале приватне виробниче підприємство «Альянс»(далі –МПВП «Альянс», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар»(далі –ТОВ «Транстар», відповідача у справі) 98 054 грн. 00 коп. за договором купівлі - продажу нафтопродуктів від 03.12.2009 № 12/09-2М та додаткової угоди № 1 до даного договору, з яких:
- 45 000 грн. 00 коп. - заборгованість по поверненню коштів у вигляді попередньої оплати ;
- 43 500 грн. 00 коп. - штраф за непоставлену продукцію згідно пункту 4 додаткової угоди № 1 до вказаного договору;
- 9 554 грн. 00 коп. –відсотки за користування грошовими коштами згідно пункту 4 додаткової угоди № 1 до вказаного договору за період з 13.01.2010 по 20.12.2011.
Позивач посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі –ГК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов’язань за вказаним договором по постачанню нафтопродуктів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав довідку з Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області № 03-26/378 від 24.01.2012 про надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету в сумі 1962 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 378 від 06.01.2012, яку залучено до матеріалів справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транстар» (далі –ТОВ «Транстар») відповідач у справі, відзив на позов та витребувані докази судом не подав, вдруге з невідомих причин не забезпечив участі повноважного представника у судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином: ухвали господарського суду від 11.01.2012 та від 26.01.2012 направлялися завчасно рекомендованими листами з повідомленнями 13.01.2012 та 30.01.2012 за належною адресою місцезнаходження юридичної особи. Отримання ухвал 24.01.2012 та відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Справа розглядалася судом неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати витребувані судом матеріали.
До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При з’ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих позивачем доказів, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
Між сторонами за позовом 03.12.2009 укладено договір № 12/09-2М купівлі –продажу нафтопродуктів, за умовами пункту 1.1 якого Продавець, відповідач у справі, зобов’язався передати Покупцю, позивачу у справі, який у свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити товар –мазут топочний М-100 ДОГС 10585-99 у кількості 500 тон за ціною 2 950,00 грн. за тону (а.с.10-17).
Пунктом 3.1 цього договору сторони визначили, що Продавець, відповідач у справі, зобов’язався поставити та передати у власність, тобто у повне господарське відання Покупцю, позивачу у справі, товар протягом 10 банківських днів після отримання передоплати.
Згідно пункту 6.6 договору сторони визначили, що у разі невідвантаження протягом 10-ти банківських днів Продавець, відповідач у справі, повертає передоплату на розрахунковий рахунок Покупця, позивача у справі, протягом одного банківського дня.
Додатком № 1 до цього договору сторони визначили показники яким повинен відповідати товар, що повинен поставлятися (а.с.14).
Додатком № 2 до цього договору визначена ціна товару та умови оплати (а.с.15).
Додатком № 3 –визначені умови поставки –СРТ станція призначення Покупця на митній території України згідно «Інкотермс»(редакція 2000 року) (а.с.16).
Додатковою угодою № 1 до цього договору внесено зміни щодо ціни товару, умов поставки та умов оплати (а.с.17).
Згідно пункту 1 вказаної додаткової угоди –ціна 1 тони товару складає 2 900,00 грн.
У пункті 4 –сторони визначили, що у випадку непоставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені відповідною специфікацією до цього договору, Постачальник, відповідач у справі, сплачує Покупцю штраф у розмірі 3 % від вартості непоставленої продукції та, крім цього, відшкодовує збитки завдані Покупцю затримкою виконання зобов’язання за договором.
Пунктом 5 цієї додаткової угоди встановлено, що у випадку порушення строків поставки або поставки неякісної продукції, Покупець, позивач у справі, має право відмовитися від прийняття такої продукції, вимагати сплачених грошових коштів, перерахованих у якості передоплати, в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день користування грошовими коштами (якщо Покупцем здійснювалася передоплата) та відшкодування завданих збитків.
Строк поставки товару визначений з 11.01.2010 по 13.01.2010 (пункт 7 додаткової угоди).
Форма платежу, згідно пункту 8 додаткової угоди –50 % передоплата шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, решта 50 % оплачуються протягом 3-х банківських днів з моменту надходження товару на станцію одержання.
Позивач на виконання зобов’язання за вказаним договором 03.12.2009 перерахував відповідачеві в рахунок передоплати 200 000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку за 03.12.2009 (а.с.18).
Відповідач у справі отримавши передоплату в сумі 200 000,00 грн. не відвантажив позивачу товар до теперішнього часу та повернув частково суму передоплати, а саме:
- 05.02.2010 –100 000,00 грн.;
- 15.03.2010 –50 000,00 грн.;
- 19.08.2010 –5 000,00 грн.
Разом повернуто: 155 000,00 грн.
Неповернутою залишилася сума передоплати 45 000,00 грн.
Зазначена обставина і стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Позивачем на підставі пункту 4 додаткової угоди № 1 нараховано та пред’явлено до стягнення штраф у розмірі 3 % від непоставленого товару, що складає 43 500,00 грн.
За користування грошовими коштами позивачем на підставі пункту 5 додаткової угоди № 1 до договору нараховано та пред’явлено до стягнення відсотки в сумі 9 554,00 грн.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, не спростував обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, докази часткової або повної сплати суми боргу за договором суду не представив.
Оцінивши фактичні обставини, подані позивачем докази, вислухавши у судовому засіданні представника позивача у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами у справі виникли з договору купівлі –продажу нафтопродуктів № 12/09-2М від 03.12.2009 і регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) про купівлю –продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі –ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання.
У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи доведено, що відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. у якості попередньої оплати за товар (виписки із особового рахунку за 03.12.2009).
Відповідач не виконав зобов’язань за договором, невідвантажив позивачу товар.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 6.6 договору № 12/09-2М від 03.12.2009, на підставі якого заявлено позов, сторони визначили, що у разі у разі невідвантаження протягом 10-ти банківських днів Продавець, відповідач у справі, повертає передоплату на розрахунковий рахунок Покупця, позивача у справі протягом одного банківського дня.
Позивачем доведено, що відповідач повернув йому передоплату в сумі 155 000,00 грн., решта суми передоплати 45 000,00 грн. не повернута відповідачем та є предметом судового розгляду.
Відповідач не спростував заявлених вимог позивача.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 45 000,00 грн. суми неповернутої передоплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено до стягнення штраф в сумі 43 500,00 грн., нарахований на підставі пункту 4 додаткової угоди № 1 до договору № 12/09-2М від 03.12.2009 в розмірі 3 % від суми непоставленої продукції (2 900,00х 500 = 1 4450 000,00 грн).
Оцінивши умови цього договору та додаткової угоди № 1 до нього та подані позивачем докази суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач сам допустив порушення зобов’язання визначені пунктом 8 додаткової угоди № 1 до договору, не перерахував 50 % грошових коштів у якості передоплати, що складає 725 000,00 грн., а тільки 200 000,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Враховуючи правила частини 2 статті 613 ЦК України суд вважає, що відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 3 % від суми перерахованої позивачем передоплати, на яку не поставлено товар.
Отже, до стягнення підлягає штраф в сумі 6 000,00 грн. (200 000,00 грн. х 3 %).
В решті заявленої суми штрафу слід відмовити.
Вимоги позивача про стягнення 9 554,00 грн. відсотків за користування грошових коштів у період з 13.01.2010 по 20.12.2011 підлягають задоволенню як такі, що заявлені обґрунтовано, оскільки вони відповідають умовам пункту 5 додаткової угоди № 1 до договору № 12/09-2М від 03.12.2009.
Судом перевірено розрахунок вказаної суми, порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1211 грн. 65 коп.
Керуючись статтями 43, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстар», ідентифікаційний код 21776443 на користь Малого приватного виробничого підприємства «Альянс», ідентифікаційний код 19384799 - 45 000 грн. 00 коп. - заборгованість по поверненню коштів у вигляді попередньої оплати, 6 000 грн. 00 коп. - штраф за непоставлену продукцію, 9 554 грн. 00 коп. –відсотки за користування грошовими коштами, витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 грн. 65 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решту позову відмовити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –17.02.2012.
Суддя Р.Є. Якушенко