ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
У Х В А Л А
14.02.12 Справа № 5/38/2011.
Суддя Фонова О.С., розглянувши матеріали скарги Комунального підприємства “Стахановтеплозабезпечення” на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства “Стахановтеплозабезпечення”, м. Стаханов Луганської області
про стягнення 10 457 544 грн. 81 коп.
Орган виконання судових рішень –Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України
в присутності представників сторін:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - ОСОБА_1., довіреність №б/н від 23.01.2012,
від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби - представник не прибув.
Обставини справи: КП “Стахановтеплозабезпечення” звернулось зі скаргою від 23.01.2012 №1/2012 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, з вимогами:
- визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.12.2011 ВП № 27344456 про стягнення з боржника виконавчого збору;
- визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.12.2011 ВП № 27344456 про арешт коштів боржника.
Скаржник надав доповнення до скарги, де зазначив, що постанова про арешт коштів боржника надсилається йому не пізніше наступного дня, проте в порушення чинного законодавства, вона була надіслана 05.01.2012, тоді як винесена 28.12.2011.
Тому, боржник вважає, що у даному випадку постанова про стягнення виконавчого збору прийнята з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає визнанню недійсною.
Крім того, у судовому засіданні 14.02.2012 представник КП “Стахановтепло-забезпечення” надав заяву від 14.02.2012 про відмову від частини вимог по скарзі, зокрема, від вимог про визнання недійсною постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.12.2011 ВП №27344456 про стягнення з боржника виконавчого збору. З наслідками відмови від заявлених вимог по скарзі представник КП “Стахановтеплозабезпечення” ознайомлений.
Стягувач та Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби явку своїх повноважних та компетентних представників у судове засідання не забезпечили.
Відповідно до ст. 1212 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на викладене, скарга розглядається за відсутністю представників стягувача та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби.
Розглянувши матеріали справи, скаргу та інші надані документи, суд
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Луганської області від 28.04.2011 по справі №5/38/2011 позов задоволено частково, стягнуто з КП “Стаханов-теплозабезпечення” на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” заборгованість в сумі 8686051,53 грн., пеню в сумі 566611,99 грн., інфляційні нарахування в сумі 802112,61 грн., 3% річних в сумі 302778,33 грн., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 25500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
На виконання зазначеного рішення суду стягувачу видано наказ № 5/38/2011 від 10.05.2011.
Судом встановлено, що на підставі рішення господарського суду Луганської області від 28.04.2011 по справі № 5/38/2011 видано відповідний наказ.
На виконання рішення та наказу суду №5/38/2011, виданого 10.05.2011, згідно з постановою від 09.06.2011 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрите виконавче провадження ВП № 27344456.
Після порушення виконавчого провадження ВП № 27344456 боржник добровільно виконав рішення суду на суму 10357553, 93 грн., шляхом проведення у вересні-жовтні 2011 року взаємозаліку між стягувачем та боржником, та списання кредиторської заборгованості боржника перед стягувачем.
Зазначені операції були проведені на підставі Закону України від 12.05.2011 №3319 «Про деякі питання заборгованості за спожитий газ та електричну енергію»та згідно Постанови КМУ №503 від 11.05.2011 «Про затверження порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію».
Таким чином, боржник виконав рішення на суму 10357553, 93 грн.: в частині погашення боргу за природний газ у сумі - 8686051,53 грн.; пені - 566611,99 грн.; інфляційних нарахувань - 802112,61 грн.; 3% річних - 302778,33 грн.
Починаючи з жовтня 2011 року, рішення суду боржником не виконано тільки на суму 25736,00 грн., у т.ч. щодо стягнутого з боржника державного мита у розмірі 25500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Скаржник зазначає, що 19.01.2012 на адресу боржника поштою надійшли постанови відділу примусового виконання рішень ДВС України від 28.12.2011 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1038329,04 грн. та накладення арешту на всі банківські рахунки боржника у межах суми 11421619,50 грн.
Таким чином, 28.12.2011 не зважаючи на фактичне повне виконання рішення суду, Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України одночасно з прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору, наклав арешт на банківські рахунки боржника у межах суми 11421619,50 грн., яка значно більше суми боргу, що залишився непогашеним (25736,00 грн.), який існував на дату прийняття постанови, на 11395883,50 грн.
У зв’язку з викладеним, боржник вважає, що дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо накладення арешту на банківські рахунки боржника є незаконними, а постанова є такою, що підлягає визнанню недійсною.
Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України заперечень на скаргу КП “Стахановтеплозабезпечення” не надав.
Розглянувши матеріали справи, скаргу та інші документи надані сторонами, які прийняли участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги за заявленою скаргою підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, частиною 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно з частиною 4 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що постанова ВП № 27344456 про накладення арешту на грошові кошти на рахунках боржника винесена 28.12.2011, тоді як супровідний лист, з яким надійшла вказана постанова, датований 05.01.2012 за № 8224-0-33-11/5-8, тобто через 8 днів після винесення.
З наведеного вбачається, що постанова про арешт коштів на рахунках боржника винесена з порушенням норм чинного законодавства, в тому числі про можливість її оскарження протягом десятиденного строку до компетентного органу.
Крім того, арешт вказаною постановою накладено на грошові кошти в межах суми 11421619,50 грн., тоді як станом на дату винесення постанови про арешт (28.12.2011) за боржником рахувалась заборгованість в сумі 25736,00 грн., що підтверджено доказами, наданими до матеріалів справи (а.с. 93-109).
Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження»передбачені гарантії прав фізичних осіб та юридичних осіб у виконавчому провадженні, зокрема, державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних осіб і юридичних осіб.
З огляду на викладене, вимога скаржника щодо визнання недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.12.2011 ВП № 27344456 про арешт коштів боржника, підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.
Щодо вимог боржника про визнання недійсною постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.12.2011 ВП № 27344456 про стягнення з боржника виконавчого збору, то оскільки, представником КП “Стахановтеплозабезпечення” надано заяву про відмову від частини вимог, а саме від вимог про визнання недійсною постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.12.2011 ВП №27344456 про стягнення з боржника виконавчого збору, суд приймає таку відмову. З наслідками відмови від заявлених вимог по скарзі представник КП “Стахановтеплозабезпечення” ознайомлений.
Боржнику відомі наслідки зазначеної процесуальної дії, судом перевірено наявність повноважень на відмову від частини вимог, які були заявлені у скарзі на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України. Суд приймає відмову скаржника від частини вимог за скаргою, оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.
За таких обставин, провадження по скарзі в частині визнання недійсною постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.12.2011 ВП №27344456 про стягнення з боржника виконавчого збору, слід припинити.
З огляду на вищевикладене, вимоги скаржника у скарзі підлягають задоволенню частково.
У зв’язку з викладеним, керуючись п. 4 ст.80, ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
1. Скаргу Комунального підприємства “Стахановтеплозабезпечення” задовольнити частково.
2. Постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.12.2011 ВП № 27344456 про арешт коштів боржника, визнати недійсною.
3. В частині визнання недійсною постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.12.2011 ВП № 27344456 про стягнення з боржника виконавчого збору, провадження по скарзі на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, припинити.
Суддя О.С. Фонова