ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" лютого 2012 р.Справа № 25/25-10-464
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: О.Т. Лавренюк
суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої
при секретарі судового засідання: Будному О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №4/2-3342 від 10.02.2012 р.
від відповідача: не з’явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Одеської області від 30 квітня 2010 року
по справі № 25/25-10-464
за позовом: Інспекції Головного Державного реєстратора флоту України
до відповідача: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2
про розірвання договору та стягнення 81360,45 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 14.02.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
08.02.2011 року Інспекція Головного Державного реєстратора флоту України звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ФО-П ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 81 364,36 грн. за договорами про надання послуг по удосконаленню системи RFU ДРСУ ТА СКУ від 03.03.2009 р., а також судові витрати.
В ході розгляду справи позивач не одноразово збільшував позовні вимоги. Надав суду першої інстанції заяви про уточнення змісту позовних вимог від 25.03.2010р. за вх.№7631, від 07.04.2010р. за вх. №8701, від 16.04.2010р. за вх. №9935, від 27.04.2010р. за вх.№11003, заяву від 25.03.2010р. за вх.№7641, де навів нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог, розрахунку пені, трьох процентів річних, індексу інфляції та виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції.
В останній заяві про уточнення змісту заявлених позовних вимог, позивач просить розірвати договір про надання послуг по удосконаленню системи RFU ДРСУ ТА СКУ від 03.03.2009 р., стягнути з відповідача суму попередньої оплати послуг у розмірі 80 000,00 грн., індекс інфляції у сумі 348,39 грн., 3% річних у розмірі 1012,06 грн., а також судові витрати
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем не виконані умови договору про надання послуг від 03.03.2009 р., укладеного між Інспекцією Головного Державного реєстратора флоту України та ФО-П ОСОБА_2, зокрема роботи по удосконаленню системи RFU Державний судновий реєстр України та Суднова книга України, що свідчить про порушення ним істотних умов вищевказаного договору і є підставою для його розірвання та повернення суми здійсненої Інспекцією Головного Державного реєстратора флоту України передоплати, яка складає вартість невиконаних робіт у розмірі 80 000,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.04.2010 р. по справі № 25/25-10-464 (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено повністю, розірвано договір про надання послуг по удосконаленню роботи системи RFU ДРСУ та СКУ від 03.03.2009 р., укладений між Інспекцією Головного Державного реєстратора флоту України та ФО-П ОСОБА_2, стягнуто з ФО-П ОСОБА_2 на користь Інспекції Головного Державного реєстратора флоту України 80 000 грн. здійсненої попередньої оплати вартості невиконаних робіт, 1012,06 грн. три процента річних, 348,39 грн. індекс інфляції, 813,60 грн. державного мита, 236 00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду вмотивовано тим, відповідачем істотно порушено умови договору, оскільки позбавлено позивача можливості отримати те на, що він розраховував при укладанні договору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ФО-П ОСОБА_2, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 30.04.2010 р. по справі № 25/25-10-464 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви Інспекції Головного Державного реєстратора флоту України відмовити повністю, посилаючись на те, що при прийнятті рішення судом були порушенні його процесуальні права, передбачені ст.. 22 ГПК України та основні засади господарського судочинства, також неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи. Скаржник також зазначає, що умови договору про надання послуг по удосконаленню роботи системи RFU ДРСУ та СКУ від 03.03.2009 р. ним були виконанні.
Представник позивача відзив не надав, був присутній у судовому засіданні, надав пояснення, просить в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджено рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ФО-П ОСОБА_2, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області, 03.03.2009 р. між Інспекцією Головного Державного реєстратора флоту України (Замовник) та ФО-П ОСОБА_2 (Виконавець) був укладений договір про надання послуг по удосконаленню роботи системи RFU ДРСУ та СКУ, відповідно до п.п. 1.1. якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання по удосконаленню роботи RFU Державний судновий реєстр України та Суднова книга України, згідно погодженого обома сторонами Технічного завдання (далі –ТЗ), яке є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.4. Договору Виконавець зобов’язаний надати послуги, передбачені статтею 1 Договору, якісно та у повному обсязі. Забезпечити необхідним рівнем інформації щодо використання в роботі Замовником наданих Виконавцем послуг. Виконавець виконує обумовлені даним договором обов’язки протягом 4-х місяців з моменту перерахування Замовником платежу на розрахунковий рахунок Виконавця.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. Договору визначено, що Замовник зобов’язаний сплатити послуги Виконавця у розмірі й строки, зазначені в статті 4 Договору відповідно до рахунка-фактури №ПД-0000053. Розробити та погодити із Виконавцем технічне завдання, необхідне для виконання замовлення. Вчасно надавати Виконавцеві інформацію й документацію необхідну для надання передбачений Договором послуг.
Згідно п.п. 4.1., 4.2. Договору за виконання послуг, зазначених у статті 1 даного Договору, Замовник виплачує Виконавцю 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, без ПДВ. Оплата Замовником послуг здійснюється шляхом перерахування повної суми коштів зазначених у пункті 4.1. на розрахунковий рахунок Виконавця або іншим способом, передбаченим чинним законодавством.
Із змісту п. 5.2. Договору вбачається, що у випадку порушення Виконавцем своїх зобов’язань за договором, Замовнику відшкодовується вартість невиконаних послуг, яка дорівнює вартості оплачених Замовником послуг.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до його повного виконання Сторонами (п.6.1. Договору).
На виконання умов договору позивачем було розроблено та погоджено з відповідачем Технічне завдання по внесенню змін та доповнень до функціональних можливостей електронної версії Державного суднового реєстру України та Суднової книги України.
Інспекція Головного Державного реєстратора флоту України відповідно до платіжного доручення №1007.1 від 16.06.2009 р. здійснило попередню оплату вартості робіт у розмірі 80 830,00 грн., де 80 000,00 грн. переоплата за договором про надання послуг від 03.03.2009 р., однак відповідач, в порушення взятих на себе договірних зобов’язань, не виконав роботи по удосконаленню RFU Державний судновий реєстр України та Суднова книга України, що стало підставою для позивача відмовитись від виконання цих робіт ФО-П ОСОБА_2 та звернення до суду з позовом про розірвання договору та стягнення 81360,45 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного Кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, Інспекція Головного Державного реєстратора флоту України відповідно до платіжного доручення №1007.1 від 16.06.2009 р. здійснило попередню оплату вартості робіт у розмірі 80 830,00 грн., де 80 000,00 грн. переоплата за договором про надання послуг від 03.03.2009 р. (а.с.9)
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач, в порушення взятих на себе договірних зобов’язань, не виконав роботи по удосконаленню RFU Державний судновий реєстр України та Суднова книга України.
В підтвердження допущення відповідача до приміщення Інспекції Головного Державного реєстратора флоту України для виконання робіт позивач надав суду акти здачі-прийняття робіт №ПД-0000037 від 01.10.2009р., №ПД-0000020 від 01.07.2009р., №ПД-0000026 від 28.07.2009р. по комплексному технічному обслуговуванню комп’ютерної техніки на якій існує та функціонує система RFU ДРСУ та СКУ на загальну суму 2092,00 грн., підписані та скріплені печатками Інспекції Головного Державного реєстратора флоту України та ФО-П ОСОБА_2, що свідчить про виконання останнім робіт за іншими договірними зобов’язаннями.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 612 Цивільного Кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Також п. 5.2. Договору передбачено, що у випадку порушення Виконавцем своїх зобов’язань за договором, Замовнику відшкодовується вартість невиконаних послуг, яка дорівнює вартості оплачених Замовником послуг.
Оскільки ФО-П ОСОБА_2 не виконав свої зобов’язання, як це передбачено п.п. 2.1, 2.2, 2.4 договору, внаслідок прострочення виконання зобов’язання втратило інтерес для Інспекція Головного Державного реєстратора флоту України та позбавило замовника можливості отримати те на, що він розраховував при укладанні договору.
Не надання сторонами двохстороннє підписаних актів прийому передачі робіт, також свідчить про невиконання зобов'язання ФО-П ОСОБА_2 чим істотно порушено умови договору.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Щодо тверджень скаржника, що умови договору про надання послуг по удосконаленню роботи системи RFU ДРСУ та СКУ від 03.03.2009 р. ним були виконанні, про що свідчить акт прийому передачі наданих послуг, який був з його боку підписаний, скріплений печаткою та надісланий Інспекції Головного Державного реєстратора флоту України.
Акти, підписані лише ФО-П ОСОБА_2 не можуть бути належним доказом виконання зобов'язання по договору послуги.
Більш того в матеріалах справи відсутні докази відправлення цих актів позивачу.
За таких обставин, господарським судом першої інстанції цілком вірно задоволено позовні вимоги Інспекції Головного Державного реєстратора флоту України щодо розірвання договору про надання послуг по удосконаленню роботи системи RFU ДРСУ та СКУ від 03.03.2009 р., укладеного між Інспекцією Головного Державного реєстратора флоту України та ФО-П ОСОБА_2 та про стягнення з ФО-П ОСОБА_2 здійсненої передоплати невиконаних робіт у розмірі 80 000,00 грн.
У позовній заяві та заяві про уточнення змісту заявлених позовних вимог Інспекція Головного Державного реєстратора флоту України також просить стягнути з відповідача 1012,06 грн. три процента річних від простроченої суми, розраховані за період з 20.11.2009 р. по 23.04.2010 р. та індекс інфляції у сумі 348,39 грн., розрахований за період з 16.10.2009 р. по 20.11.2009 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми
Як вбачається з позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог, при нарахуванні інфляційних втрат, позивач не врахував, що індекс інфляції змінюється щомісячно, так, позивачем було зроблено помилку у розрахунках інфляційних втрат, між тим з огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача індекс інфляції у меншому розмірі, позовна вимога про стягнення інфляційних підлягає задоволенню в заявленому ним розмірі, а саме в сумі 348,39 грн.
Щодо стягнення 3% річних, суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позивну вимогу про стягнення 3 % річних в розмірі 1012,06 грн.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що твердження скаржника щодо виконання ним умов договору до уваги не приймаються, тому що не відповідають матеріалам справи на докази надані в апеляційний суд не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не є належними.
Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме порушення його процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України та основних засад господарського судочинства спростовуються наявними матеріалами справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що місцевій суд неодноразово відкладав розгляд справи у зв'язку з відсутністю відповідача або його представника та невиконання ухвал суду щодо надання відзиву та інших документів, а також продовжував строк розгляду справи.
Між тим в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення поштового відправлення особисто ФО-П ОСОБА_2, на підтвердження хвороби, на яку він посилається в апеляційній скарзі доказів місцевому суду не надав, більш того відповідачем жодним чином не було повідомлено суд про його хворобу та не було заявлено жодного клопотання про відкладення.
Крім того, слід зазначити, що неявка відповідача в судове засідання не призвела до прийняття неправильного рішення.
Посилання скаржника, як на доказ виконання робіт, на передачу представнику позивача оптичного диску, не може бути взято до уваги, оскільки будь-які належні докази на підтвердження передачі диску відсутні та, крім того, підтвердження таким способом виконання робіт умовами договору не передбачено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 30.04.2010 р. по справі № 25/25-10-464, як прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права - без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Одеської області від 30.04.2010 р. по справі № 25/25-10-464 залишити без змін, апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_2 –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева