ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2012 р.                                                               Справа № 5023/8330/11  

                                                    Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Білоконь Н. Д., суддя  Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1., довіреність без номера від 26.09.2011 р.

відповідача -  не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги відповідача (вх. № 5334 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 5023/8330/11     

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мир Масел", с. Циркуни Харківського району Харківської області

до  товариства з обмеженою відповідальністю "АЛК-Інвест", м. Харків

про стягнення 167631,48 грн. та повернення майна

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мир Масел" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛК-Інвест" про стягнення з відповідача ( з урахуванням заяви про зменшення суми позову) 167631,48  грн. заборгованості з орендної плати  по укладеному між сторонами договору оренди № 1-2006 від 18 квітня 2006 року за період з 06 жовтня 2008 року по 09 березня 2011 року та про вилучення і повернення позивачу обладнання, залишкова балансова вартість  якого на момент звернення до суду складає 66237 грн., яке було передано відповідачу згідно із зазначеним договором.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 5023/8330/11 (суддя Яризько В.О.) позов задоволено.

З відповідача на користь позивача стягнуто 167631,48 грн. заборгованості з орендної плати, 2338,64 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вилучено у товариства з обмеженою відповідальністю "АЛК-Інвест" та повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Мир Масел" обладнання, яке було передано 28.04.2006 р. товариству з обмеженою відповідальністю "АЛК-Інвест" по договору оренди № 1-2006 від 18 квітня  2006 року, а саме:

-підйомник двустоїчний Econ 3.0 в складі  з монтажним комплектом;

-підйомник двустоїчний електрогідравлічний HL 9000 S-L 4,0;

-стенди шиномонтажні для легкових автомобілів  408 GP;

-стенд розвалу-сходження 8-ми сенсорний "FACOM" (part of the BEISSBARTH Group);

- діагностичну лінію PECIAL 3,2;

комбіновану установку для  заміни мастила 70;

-осьовий домкрат вантажопідйомність кг. 750/300;

-домкрат мобільний гідравличний вантажопідйомність 2 т.;

Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати в частині позовних вимог про повернення майна  та прийняти в цій частині нове рішення, яким в  задоволенні цих вимог  відмовити.

Відповідач представника для участі в судове засідання не направив, до суду повернулось копія ухвал суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 19.12.2011 р. та про відкладення розгляду справи від  16.01.2012 р., що надсилались на адресу відповідача, вказану ним в апеляційній скарзі із поміткою на довідці поштового відділення про причину повернення -"За закінченням терміну зберігання".

Зазначена адреса відповідача окрім апеляційної скарги також вказана  у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців як місцезнаходження відповідача та у позовній заяві.Про зміну свого місцезнаходження чи про адресу свого фактичного місцезнаходження відповідач суд не повідомляв.

Оскільки до повноважень господарського суду не віднесено з"ясування фактичного місцезнаходження учасників процесу на час вчинення процесуальних дій,колегія суддів вважає, що надсилання копій ухвал суду на адресу відповідача, вказаною ним у апеляційній скарзі та зазначену  у витязі  з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та в позовній заяві свідчить про належне виконання судом обов"язку  щодо повідомлення відповідача про час та місце судових засідань.  

Враховуючи належне повідомлення відповідача  про дату, час  та місце судового засідання, а також те, що розгляд справи відкладався ухвалою суду  від 16.01.2012 р. через неявку відповідача, а строк розгляду апеляційної скраги закінчується 19.02.2012 р. судом створено відповідачу належні умови  для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв»язку з чим справа розглядається за відсутності  представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представника  позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

      09 березня 2006 р. між позивачем  ТОВ "Мир Масел" та ТОВ відповідачем -"АЛК Інвест" укладено угоду № 1-2006, згідно з предметом якої  ТОВ "АЛК Інвест" (партнер)  зобов'язалось придбати у ТОВ "Мир Масел"  ( дистриб'ютор), починаючи з дня підписання угоди, не менше 84150 літрів продукції торгових марок Моbil та Esso. ТОВ "Мир Масел" зобов'язалось також передати в оренду обладнання, а в подальшому за умови дотримання положень відповідачем  угоди - продати це обладнання, а ТОВ "АЛК Інвест" зобов'язується сплачувати орендні платежі та купити імпортне спеціалізоване обладнання на загальну суму 257550,00 грн. (пункти 1.1, 1.2 Угоди)

    18 квітня 2006р. між позивачем  та відповідачем укладено договір № 01-2006 оренди обладнання, згідно з предметом якого ( п. 1.1. договору)  позивач -орендодавець передає, а відповідач-орендар приймає в тимчасове володіння (оперативний лізинг) обладнання, визначене в додатку № 1 до договору,  на умовах, зазначених в даному договорі.

    На виконання умов договору оренди обладнання № 01-2006 від 18 квітня 2006 року позивач згідно з актом прийому передачі від 28.04.2006р. передав відповідачу   в оренду обладнання вартістю 257550,01 грн., а саме :

- підйомник двухстоїчний Есоn III 3.0 в складі з монтажним комплектом;

- підйомник двухстоїчний електрогідравлічний НL 9000 S-L 4,0;

- стенди шиномонтажні для легкових автомобілів S 408GР;

- стенд розвалу-сходження 8-ми сенсорний "FАСОМ" (раrt  of the ВЕІSSBARTH

Automitive Group);

- діагностичну лінію SPECIAL 3.2;

- комбіновану установку для заміни мастила 70;

- осьовий домкрат вантажопідйомність кг 750/300;

- домкрат мобільний гідравлічний вантажопідйомність 2 т.

   Відповідно до п. 3.2 договору оренди обладнання  № 01-2006 від 18.04.2006р.(далі договір оренди) строк оренди складає 5 років з моменту прийняття орендованого обладнання згідно з актом приймання.

     Пунктом 4.1 договору оренди передбачено, що мінімальний розмір орендної плати на передане в оренду обладнання не залежить від умов виконання орендарем угоди № 1-2006 від 09.03.2006р. за об'ємами продажу продукції торгової марки Моbil, але не може бути менше 6 грн.

     Згідно з пунктом 4.3 договору,  у разі, якщо за результатами року кількість балів, набраних ТОВ "АЛК Інвест" та погоджених орендодавцем в Додатку № 3 угоди 1-2006 від 09.03.2006р. менше, ніж кількість балів, вказаних в додатку № 1 до даного договору, розмір орендної плати розраховується наступним чином:

  мінімальна орендна плата в розмірі 6грн. на місяць плюс різниця між запланованою кількістю балів за звітній рік, погодженим з Орендатором та фактичною кількістю, взятим з додатку 3 угоди №1-2006 від 09.03.2006 р., помноженою на вартість долару США в гривнях на день сплати.

    Між сторонами були складені акти звірки щодо фактичних обсягів закупівлі матеріалів торгової марки Mobil за Угодою № 1-2006 від 01.01.2006р.( а.с.  24-29).

    З даних актів вбачається, що фактично відповідачем було придбано менше матеріалів торгової марки Mobil, ніж договірні обсяги закупівлі, а отже орендна плата за спірний період з 06.10.2008р. по 09.03.2011р. нарахована позивачем  відповідно до п. 4.3 договору оренди та складає 167631,48 грн.

     Як правильно встановлено місцевим господарським судом, наданий позивачем розрахунок відповідає умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами.

    Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

      Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

   Відповідно до частини 5 статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

    Згідно зі статтями  509 Цивільного кодексу України 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

   Згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає  загальним засадам цивільного законодавства.

     Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний          договір).

    До відносин сторін  у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

    Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України статті 193 Господарського кодексу України  зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов закону та договору,  а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язань чи одностороння зміна його умов не допускається крім випадків встановлених законом або договором.  

    Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

     Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

      Як було наведено вище, матеріалами справи підтверджується виконання позивачем свого зобов"язання з передачі в оренду відповідачеві спірного обладнання.

     Однак відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором оренди  щодо нарахованої йому за спірний період орендної плати в сумі 167631,48 грн. не надав, незважаючи на те, що ухвалою місцевого господарського суду від 01.11.2011 р. у нього разом із відзивом на позовну заяву витребувались докази сплати орендної плати.

    Крім цього з огляду на доводи апеляційної скарги відповідача щодо сплати ним приблизно 30% орендної плати апеляціний господарський суд ухвалою від 16.01.2012 р. витребував у відповідача докази часткової сплати орендної плати та контррозрахунок суми позову.

    Однак відповідач ухвали суду не виконав та витребувані у нього документи не надав.  

   Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що  матеріалами справи підтверджується  заборгованість перед позивачем у сумі 167631,48 грн., яка підлягає стягненню.

     Щодо позовної вимоги про зобов"язання відповідача повернути передане йому за договором оренди обладнання, колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про її задоволення, зважаючи на наступне.

     Пунктом  6.1. договору оренди передбачено обов"язок відповідача у строк 10 днів після закінчення строку  оренди повернути передане в оренду обладнання у комплекті та з технічною документацією по акту приймання-передачі.  

  Відповідно до п.3.2 договору оренди № 01-2006 від 18.04.2006р. строк оренди складає 5 років з моменту прийняття орендованого обладнання згідно акту приймання.

    Враховуючи, що обладнання було передано ТОВ "АЛК Інвест" за актом прийому-передачі 28.04.2006р., то строк оренди минув 28.04.2011р.

   20 квітня 2011р. позивач надіслав на адресу відповідача лист з вимогою повернути обладнання, яке було передано згідно договору оренди від 18.04.2006р., що свідчить про намір позивача не продовжувати строк оренди обладнання.

    12 травня 2011р. позивач надіслав на адресу відповідача лист, яким повідомив відповідача  про розірвання договору та необхідність повернути обладнання. Даний лист отриманий представником відповідача 12.05.2011р., що підтверджується відповідною позначкою на листі, а тому на час подання позовної заяви у відповідача наявний обов"язок .

   Однак відповідачем зазначений обов"язок не виконано, докази повернення обладнання відсутні в матеріалах справи та не надані відповідачем, хоча такі докази витребувались у нього згаданою ухвалою місцевого господарського суду

     Невиконання цього обов"язку  також підтверджується ним  у його запереченнях, викладених в апеляційній скарзі.  

   Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору  найму  наймач  зобов'язаний негайно  повернути  наймодавцеві  річ  у стані,  в якому вона була одержана,  з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

   Враховуючи, що договір оренди обладнання № 01-2006 від 18.04.2006р. припинив свою дію, а відповідач не повернув орендоване майно, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про вилучення у відповідача та повернення майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

      Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що місцевий господарський суд не дослідив того, що  виходячи зі змісту Угоди № 1-2006 від 09 березня 2006 року та договору оренди № 1-2006 від 18 квітня 2006 року, умови яких взаємопов"язані, орендна плата  за договором оренди іде в погашення вартості обладнання, тобто є ціною обладнання в розумінні статті 5.1.9. Угоди,  за умови сплати якої відповідно до пункту 5.2.  право власності на це обладнання переходить до відповідача, тоді як на момент звернення позивача з позовом у даній справі  відповідачем було сплачено приблизно 30% вартості орендованого обладнання.

     Колегія суддів вважає зазначені доводи безпідставними.  

    Як було наведено вище, пунктом 1.2. Угоди № 1-2006 р. від 09 березня 2006 року передбачено, що позивач зобов'язався передати відповідачу в оренду обладнання, а в подальшому за умови дотримання відповідачем положень  угоди - продати йому це обладнання, а відповідач зобов'язується сплачувати орендні платежі та купити імпортне спеціалізоване обладнання на загальну суму 257550,00 грн.

    Пунктом 6.4. договору  оренди сторони передбачили, що орендар має переважне право придбання  орендованого обладнання  в порядку та на умовах, передбачених ст. 4  та ст. 5 Угоди № 1-2006 р. від 09 березня 2006 р.

      Статтею 4 Угоди № 1-2006 р. від 09 березня 2006 року сторони передбачили умови купівлі обладнання, а саме пунктом 4.2. передбачено, що по закінченню строку дії договору оренди та за умови додержання партнером обсягів продажу продукції, обумовлених п. 1.1., 2.10, 5.11. цієї угоди сторони зобов"язуються укласти договір купівлі-продажу обладнання, згідно з яким позивач зобов"язується продати, а партнер купити обладнання за ціною, визначеною із врахуванням положень ст. 1 та ст. 5 цієї угоди.

       Статтею 5 визначено умови розрахунку вартості обладнання.

     Так пунктом 5.1.8  Угоди передбачено, що  якщо загальна кількість отриманих відповідачем балів дорівнює  чи перевищує 51 000 балів, ціна обладнання становить 1 грн., а згідно з пунктом  5.1.9, якщо відповідач не набрав зазначену кількість балів ціна обладнання  становитиме 2575 грн. плюс надбавка в сумі, яка дорівнює різниці між 51000 балів та загальною кількістю отриманих відповідачем балів, причому  визначена таким чином сума вважається еквівалентною доларам США, яку відповідач повинен сплатити не пізніше 14 днів після закінчення договору оренди обладнання.  

      Як було наведено вище, відповідачем не дотримано умов Угоди № 1-2006 р. від 09 березня 2006 року та договору оренди щодо сплати орендних платежів  та  не додержано обумовлених зазначеною Угодою обсягів продажу продукції, а отже відсутні передбачені Угодою умови, за яких позивач зобов"язується продати відповідачу орендоване обладнання за ціною обладнання 1 грн. відповідно до пункту 5.1.8.

    Доказів сплати вартості обладнання, передбаченої пунктом 5.1.9. Угоди обладнання  у встановлений  цим пунктом строк з укладанням договору купівлі-продажу в порядку пункту 4.1. цієї угоди  відповідач не надав.

     Зважаючи на наведене, відповідач не довів того, що він набув право власності на спірне обладнання чи на  його частину в порядку, передбаченому Угодою № 1006 р. від 09 березня 2006 року.

       При цьому колегія суддів зазначає, що  Угода № 1-2006 р. від 09 березня 2006 року та договір оренди не містять умов за яких розмір орендної плати визнавався б ціною обладнання при його викупі відповідачем, зазначені платежі передбачено як  окремі зобов"язання, зважаючи на це, часткова сплата орендної плати, на яку посилається відповідач та яку він не довів  не впливає на встановлений пунктом 6.1. договору оренди обов"язок відповідача протягом десяти днів після закінчення строку цього договору повернути  орендоване обладнання по акту-приймання-передачі.

       Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову, у зв"язку з чим оскаржуване рішення слід залишити без змін.      

    Керуючись статтями 33, 43, 99, 101,  п. 1 статті 103, статтями 104-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 5023/8330/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.

Головуючий суддя                       (підпис)                             Бондаренко В.П.

      Суддя                                               (підпис)                             Білоконь Н. Д.  

       Суддя                                              (підпис)                             Камишева Л.М.  

Постанову складено в повному обсязі 13.02.2012 р.