Справа №22-ц-1399 2006 p.                       Головуючий у 1 інстанції - Макаровець A.M.

Категорія 29                                                  Суддя-д оповідач - Шевченко В.А.

РІШЕННЯ іменем     України

04 жовтня 2006 року                                                                                   м. Суми

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів              - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 15 серпня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим будинком і спонукання до зняття з реєстрації,

встановила:

У липні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власницею домоволодіння АДРЕСА_1. У даному домоволодінні крім неї прописаний також відповідач, який з січня 2003 року в ньому не проживає. Реєстрація останнього в її будинку перешкоджає їй повною мірою користуватися ним та отримувати субсидію.

Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 15 серпня 2006 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 знятись з реєстрації в жилому будинку АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду, а провадження у справі закрити.

Колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач порушує право власності позивачки на спірне майно, а тому це право підлягає захисту на підставі ст. 391, ч. 2 ст. 386 ЦК України.

Втім з таким висновком погодитись неможливо, оскільки він грунтується на невірному застосуванні судом норм матеріального права.

Встановлено, що з 1998 року відповідач як член сім'ї позивачки став проживати в її будинку АДРЕСА_1, у зв'язку з чим набув право на користування даним житлом.

Ця обставина визнається обома сторонами і в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Вказаних норм, які підлягали застосуванню, суд не врахував, що потягло за собою неправильне вирішення спору.

За відсутності перелічених вище обставин, вимоги позивачки не можна визнати обгрунтованими.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач має намір вирішити спір з приводу визнання за ним права власності на частину спірного майна.

З позовом про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування будинком, позивачка не зверталася.

За таких умов рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 15 серпня 2006 року в даній справі та ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим будинком, який знаходиться у власності, шляхом спонукання до зняття з реєстрації в зв'язку з необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий Судді