Суддя 1-ї інстанції Білак С.В. справа № 22-а - 2360/08
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
У К Р А Ї Н А
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Геращенко І.В., Гаврищук Т.Г.,
при секретарі Скопинській А.О.,
за участю : ОСОБА_1., представника ОСОБА_2., від відповідача Коханова Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2007 року по справі № 2-а-7637/07 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про спонукання до перерахунку пенсії , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про спонукання до перерахунку пенсії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2007р. у справі № 2а-7637/07 позовні вимоги позивача задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька в відмові в перерахуванні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50, 54 п.4, 67 п.З, 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька провести ОСОБА_1 перерахування пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст.50, 54 п.4, 67 п. 3, 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.04.2007р. із розрахунку шести прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб з послідуючим перерахунком її відповідно до змін діючого законодавства.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, доводи апелянта, пояснення позивача і представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні з наступних підстав.
Стаття 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до першої категорії.
Згідно частини третьої ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Частина четверта статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської
катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523.
Колегія суддів зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 22 гривень 30 коп., що визначені постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету” від 3 січня 2002 року № І, колегія суддів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо.
Позиція Управління ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-якою із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуту у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно визнав дії Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька неправомірними та зобов'язав перерахувати пенсію.
Проте, суд першої інстанції помилково дійшов до висновку щодо проведення такого перерахунку пенсії з 06.11.2007р. /як зазначено в мотивувальній частині постанови/ і 01.04.2007р. /як зазначено в резолютивній частині постанови/, оскільки на підставі ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у разі виникнення права на підвищення пенсії - її розмір перераховується з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано після 15 числа.
Таким чином, перерахування пенсії ОСОБА_1 необхідно провести з 1 листопада 2007 року.
Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано зобов'язав відповідача робити перерахунок пенсії позивачу відповідно до змін діючого законодавства і встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України передбачено відновлювати лише порушені права громадянина, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.
Колегія суддів вважає необхідним виключити з резолютивної частини постанови суду частину четверту, щодо відмови ОСОБА_1 в позовних вимогах до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов'язання перерахувати пенсію з 01.04.2007 року, як зайву.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст. 206, ст. 211, ст. 254- Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2007 року у справі № 2-а-7637/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про спонукання до перерахунку пенсії - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2007 року у справі № 2-а-7637/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про спонукання до перерахунку пенсії - змінити.
Перерахунок пенсії на підставі ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 здійснити з 1 листопада 2007 року.
Виключити з резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2007р. пункт, щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька робити перерахунок пенсії позивачу відповідно до змін діючого законодавства і встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян і частину четверту, щодо відмови ОСОБА_1 в позовних вимогах до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов'язання перерахувати пенсію з 01.04.2007 року.
В іншій частині постанову Донецького окружною адміністративного суду від 21.12.2007 року - залишити без змін.
Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті та її повний текст проголошений 25 квітня 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Сухарьок М.Г.
Судді Геращенко І.В. Гаврищук Т.Г.