Суддя 1-ї інстанції Дяченко С.П. справа № 22-а - 2362/08
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
У К Р А Ї Н А
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г.,
при секретарі Скопинській А.О.,
за участю : сторони не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року по справі № 2-а-5669/07 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про перерахунок пенсії , -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати дії ПФУ, щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” незаконними, зобов'язати управляння ПФУ провести перерахунок призначеної пенсії в відповідному розмірі пенсій за віком.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року позовні вимоги позивача задоволені частково.
Відповідач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно визначився, що ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, зокрема призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах - інвалідам III групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеної до першої категорії.
Частина четверта статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3-й групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Суд першої інстанції правомірно вважає, що дії Управління щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової пенсій) у розмірах менших від восьми мінімальних пенсій за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Посилання позивача у апеляційній скарзі на необхідність застосування судом постанов Кабінету Міністрів України колегія суддів не приймає та зазначає наступне. До компетенції Кабінету Міністрів України не належить встановлення розмірів будь-яких пенсій, у тому числі, які призначаються за спеціальним законом. Постановою № 1293 Кабінет Міністрів України визначив розміри підвищення пенсій, які раніше встановлювалися саме ним, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року, збільшеного на 12 відсотків пенсії згідно постанови КМУ від 13 липня 2004 року № 894. Неприйняття судом першої інстанції розмірів визначення пенсій (у тому числі державної пенсії відповідно до статті 54 спеціального закону), передбачених постановами Кабінету Міністрів України, унеможливлює їх застосування до спірних відносин.
Судова колегія вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, міським судом перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 20 листопада 2007 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року по справі № 2-а-5669/07 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про перерахунок пенсії - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року по справі № 2-а-5669/07 - залишити без змін.
Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 25 квітня 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Геращенко І.В.
Гаврищук Т.Г.