У     Х     В     А     Л     А

                                              І м е н е м    У к р а ї н и

20.12.2011                                                                                                                 м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючої        -     Симаченко   Л.  І.,

суддів- Мишинчук Н.С, Лізанця П.М.,

з участю прокурора  - Фотченка  С. І.,

засудженого      -       ОСОБА_2   та

його захисника - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні  кримінальну справу за апеляціями засудженого та прокурора, який брав участь у розгляді  справи судом першої інстанції,  на вирок Виноградівського районного суду від 4 липня 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. В. Ком’яти Виноградівського району Закарпатської області, несудимий,

засуджений за  ч. 1 ст. 358 КК України  на один рік обмеження волі;   за  ч. 3 ст. 358 КК України на два роки обмеження волі;  за  ч. 2 ст. 384 КК України  на два роки позбавлення волі.

На підставі  ст. 70  КК України  за сукупністю  злочинів шляхом поглинення  менш суворого  покарання більш суворим  остаточно  ОСОБА_2 призначено  два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з  іспитовим строком на один рік з покладенням на нього у відповідності до вимог ст. 76 КК України  обов’язків: не виїжджати  за межі України  без дозволу кримінально – виконавчої інспекції;  повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

 Постановлено    стягнути    з    ОСОБА_2  судові    витрати за  проведення  експертиз в сумі 825 гривень 60 копійок.

Запобіжний захід   ОСОБА_2 до вступу вироку  в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

Вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те,  що 16 березня 2010 року, о 14 - й годині 30 хвилинах,  з метою отримання незаконних доказів для захисту громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які обвинувачувались у зґвалтуванні та замаху на вбивство потерпілої ОСОБА_6,  перебуваючи  у вищому навчальному закладі «Галицька Академія» в м. Івано - Франківську умисно підробив довідку № 74 від 16 березня 2010 року шляхом внесення неправдивих даних  про те, що ОСОБА_6 є студенткою 4 - го курсу заочного відділення  інституту менеджменту та економіки за спеціальністю «екологія та охорона навколишнього середовища», що не відповідало дійсності.

29 березня 2010 року о 9 - й годині в приміщенні Виноградівського районного суду під час судового розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5  надав суду через захисника підсудних зазначену довідку, маючи на меті вплинути на правосуддя та, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, дав неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту про те,  що він  бачив  ОСОБА_6 в кінці вересня 2009 року  біля кафе «Олеся» в м. Виноградові  й що вона може перебувати в академії.

Продовжуючи свій злочинний намір, він 11 серпня 2010 року в кабінеті слідчого СУ  УМВС України в Закарпатській області  в м. Ужгороді під час допиту в якості свідка та, будучи попередженим про кримінальну відповідальність,   з метою створення незаконних доказів для захисту обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дав  аналогічні неправдиві показання про те, що бачив потерпілу, хоча згідно з висновками судово – молекулярно – генетичної та судово – медичних експертиз  ОСОБА_6  на той час  була мертвою.  

В апеляціях:

Прокурор  просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості  вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок  м’якості та  у зв’язку з  тим, що судом всупереч вимогам ст. 330 КПК України не було вирішено  питання про речові докази.

Засуджений просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд з підстав порушення досудовим слідством та  судом його права на захист, яке полягає у  наступному: при проведенні молекулярно – генетичної та судово – медичних експертиз йому не було надано можливості користуватися передбаченими  ст. 197 КПК України правами; прослуховування  звукозапису перебігу судового засідання відбулось  без його участі.  Вважає, що в його діях відсутній склад злочинів, передбачених ч. 1, ч. З ст. 358  та ч. 2 ст. 384 КК України з таких підстав - на момент внесення ним відомостей в бланк навчального закладу такий був ліквідований; зазначена в довідці інформація щодо ОСОБА_6 відповідала дійсності;  безпосередньо суду довідку він не надавав, а передав її захисникові; на момент дачі показань про те, що бачив потерпілу  її труп знайдено не було,  а тому він нічого не міг  знати про  долю потерпілої  на час допиту в суді, що, на його думку, є доказом  його невинуватості.

Заслухавши   доповідь судді, промову прокурора про  скасування вироку з підстав, зазначених в апеляції;  пояснення  засудженого та захисника, які підтримали  свої  апеляційні вимоги  та просили відмовити у задоволенні  апеляції прокурора;  перевіривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 370, 374 КПК України  вирок   в усякому разі підлягає скасуванню, якщо під час розгляду справи  судом були допущені  такі порушення кримінально – процесуального закону,  які перешкодили йому повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок.

Суд не звернув увагу,  що в матеріалах справи міститься не скасована  постанова слідчого  від  24 листопада 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо  ОСОБА_2 за ознаками  ч. 2 ст. 384 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, що виключало постановлення обвинувального вироку за цим же обвинуваченням.  (  т. 2 а. с. 80 – 81 ).  

Всупереч вимогам ст. ст. 64, 323, 334  КПК України при розгляді даної справи судом також були допущені неповнота та однобічність судового слідства, які виявились у неналежному дослідженні  всіх  обставин, що підлягали  доказуванню в кримінальній справі.

Суд не перевірив показання засудженого  про те, що підробити  довідку та дати завідомо неправдиві показання  в суді його умовили захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які захищали інтереси  обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та не звернув увагу, що відносно даних осіб за цими ж епізодами   були виділені матеріали  в окреме провадження,  а також  не вжив дієвих заходів для їх допиту, виявивши непослідовність у прийнятті рішень щодо їх явки.  Так, з протоколу судового засідання вбачається, що суд неодноразово відкладав розгляд справи у зв’язку з неявкою даних свідків, після чого прийняв рішення про можливість розгляду справи у їх відсутності, оголосивши  заяви цих захисників про неявку  в суд з явно надуманих підстав.

Судом також  не було досліджено  висновок  судово – молекулярно – генетичної експертизи, який  як доказ має суттєве значення для справи, оскільки доводить той факт, що станом на вересень 2009 року ОСОБА_6 була мертва і відповідно  ОСОБА_2  не міг її бачити в цей час.  При цьому  суд не звернув увагу, що орган досудового слідства, посилаючись на це експертне дослідження як на доказ обвинувачення,   не ознайомив ОСОБА_2  з цим документом.

Крім того,  суд не взяв до уваги, що  органом досудового слідства ОСОБА_2 ставилось у вину те, що  він,  будучи  зацікавленим у звільненні  від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_5:  підробив довідку, яка видається вищим учбовим закладом про навчання ОСОБА_6, тобто  вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України – підроблення документа,  який видається установою, яка має право видавати такі документи та надав  підроблену довідку  суду, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України  -  використання завідомо підробленого документу. Втім    предметом розглядуваного злочину не є документ, який хоч і має певне юридичне значення, але не надає прав або не звільняє від обов’язків.

Таким чином, наведене свідчить, що судом при розгляді даної кримінальної справи були допущені неповнота та однобічність, а також порушення вимог кримінально – процесуального закону, які   унеможливили постановлення законного, обґрунтованого  та справедливого вироку. Відповідно до вимог ст. 374 КПК України  такі порушення тягнуть за собою скасування  судового рішення  з направленням справи на новий судовий розгляд. Отже, в цій частині доводи  апеляцій прокурора та засудженого   підлягають задоволенню.  

Доводи  засудженого про те, що доказом його невинуватості  є те, що на момент дачі показань  в суді труп потерпілої  знайдено не було і він нічого не   знав  про її  долю  є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів  прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, то такі підлягають перевірці  та належній оцінці з урахуванням   вимог ст. 65 КК України щодо  необхідності та достатності призначеного покарання для  виправлення особи, яка вчинила злочин і попередження вчинення нею нових злочинів.

При новому розгляді справи  суду першої інстанції необхідно: усунути зазначені в ухвалі недоліки, належно перевірити зібрані  докази та наведені в апеляціях доводи і в залежності від встановленого прийняти рішення, яке б відповідало  вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

У  Х  В  А  Л  И  В :

Апеляції засудженого та прокурора задовольнити частково.

Вирок Виноградівського районного суду від 4 липня 2011 року  щодо ОСОБА_2 скасувати,  справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду  в іншому складі суддів.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Судді: