У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,
Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, Державного казначейства України про визнання права власності на насіння соняшника та стягнення шкоди, за касаційними скаргами Державного казначейства України в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 та першого заступника прокурора Кіровоградської області на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2009 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2010 року,
за касаційною скаргою Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Справа розглядалась в судах з 2003 року неодноразово, в процесі її розгляду проводилася заміна сторін, зміна предметів позову, подавалися зустрічні позови, залучалися інші учасники судового процесу, об’єднувалися позови тощо.
У лютому 2003 року Кіровоградська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просила визнати за державою в особі Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції право власності на вилучені товарно-матеріальні цінності, а саме насіння соняшника вагою 16115 кг. 00 гр., що знаходилося на відповідальному зберіганні у ВТБП «Агросервіс-інтекс» (т. 1, а.с. 2-3).
Рішенням Кіровоградського місцевого суду Кіровоградської області від 27 лютого 2003 року позов Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції задоволено (т. 1, а.с. 18).
Визнано за державою в особі Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції право власності на вилучені товарно-матеріальні цінності, а саме насіння соняшника вагою 16115 кг 00 гр.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 23 березня 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, рішення місцевого суду Кіровоградської області від 27 лютого 2003 року скасовано, справу повернуто на новий розгляд до того ж суду (т. 1, а.с. 83-84).
У червні 2004 року ОСОБА_5 було заявлено клопотання про заміну первісного відповідача ОСОБА_5 на належного відповідача приватного підприємця ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 104).
У червні 2004 року приватним підприємцем ОСОБА_3 також було заявлено клопотання про заміну первісного відповідача ОСОБА_5 його правонаступником ПП ОСОБА_3 та передати справу за підвідомчістю та підсудністю до господарського суду Полтавської області (т. 1, а.с. 107).
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2004 року Кіровоградській об’єднаній державній податковій інспекції відмовлено у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 23 березня 2004 року (т. 1, а.с. 122).
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 5 жовтня 2004 року апеляційну скаргу Кіровоградської ОДПІ задоволено, ухвалу місцевого суду Кіровоградської області від 11 червня 2004 року скасовано.
Поновлено Кіровоградській ОДПІ строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 23 березня 2004 року (т. 1, а.с. 138-139).
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2004 року провадження у справі за позовом Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_5 про встановлення права власності за державою в особі Кіровоградської МДПІ призупинено до розгляду її в касаційному порядку (т. 1, а.с. 142).
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2007 року касаційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції відхилено, ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23 березня 2004 року залишено без змін (т. 1, а.с. 145).
Ухвалою Кіровоградської районного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2007 року відновлено провадження у справі за позовом Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_5 про встановлення права власності за державою в особі Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (т. 1, а.с. 148).
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2007 року замінено первісного відповідача ОСОБА_5 на належного відповідача ПП ОСОБА_3 у справі за позовом Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_5 про встановлення права власності за державою в особі Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на вилучені товарно-матеріальні цінності.
Провадження у справі за позовом Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції до ПП ОСОБА_3 про встановлення права власності за державою в особі Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на вилучені товарно-матеріальні цінності 16115 кг. 00 гр. насіння соняшника закрито на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України (т. 1, а.с. 172-174).
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2007 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу Кіровоградської МДПІ задоволено, ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2007 року скасовано, матеріали повернуто до того ж суду для розгляду по суті позовних вимог в іншому складі суду (т. 1, а.с. 206).
У лютому 2008 року ОСОБА_3, як фізична особа, звернувся до суду із зустрічним позовом до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив визнати за ним право власності на насіння соняшника та зобов’язати відповідача повернути безпідставно набутий товар позивачу у натурі (т. 2, а.с. 3-4).
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 5 лютого 2008 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Кіровоградської міжрайонного державної податкової інспекції про визнання права власності об’єднано в одне провадження з первісним позовом Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_5, ПП ОСОБА_3 про встановлення права власності за державою в особі Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на вилучені товарно-матеріальні цінності (т. 2, а.с. 24).
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2008 року в позові Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_5, ПП ОСОБА_3 про встановлення права власності за державою в особі Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на вилучені товарно-матеріальні цінності та зустрічному позові ОСОБА_3 до Кіровоградської міжрайонного державної податкової інспекції про визнання права власності відмовлено (т. 2, а.с. 36-38).
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 15 липня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2008 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасовано і в цій частині справу направлено на новий розгляд до того ж суду.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (т. 2, а.с. 92-94).
У жовтні 2008 року ОСОБА_3 уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на насіння соняшника у кількості 16115 кг 00 гр та зобов’язати відповідача повернути позивачу безпідставно набуте насіння соняшника у кількості 16115 кг 00 гр в натурі (т. 2, а.с. 132).
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2008 року залучено співвідповідачем приватне міжвідомче виробничо-торговельно-будівельне підприємство «Агросервіс-інтекс» до участі у справі (т. 2, а.с. 141).
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, визнано право власності ОСОБА_3 на насіння соняшника товарного в кількості 16115 кг 00 гр, вилученого 21 лютого 2003 року працівниками податкової міліції Кіровоградської МДПІ під час затримки автомобіля НОМЕР_1, НОМЕР_2, яке передане на відповідальне зберігання на ВТБП «Агросервіс-інтекс».
Зобов’язано Кіровоградську міжрайонну державну податкову інспекцію повернути в натурі ОСОБА_3 безпідставно вилучене 21 лютого 2003 року насіння соняшника товарного в кількості 16115 кг 00 гр, яке було передане на відповідальне зберігання на ВТБП «Агросервіс-інтекс».
Вирішено питання про розподіл судових витрат (т. 2, а.с. 151-154).
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17 березня 2009 року апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції задоволено, рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до того ж суду (т. 2, а.с. 202-203).
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2009 року залучено до участі у справі співвідповідачем Державне казначейство України (т. 3, а.с. 7).
У червні 2009 року прокурором Кіровоградського району Кіровоградської області подано заяву про допуск представника прокурора до участі у справі на стороні співвідповідача Державного казначейства України (т. 3, а.с. 20-21).
У червні 2009 ОСОБА_3 подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив визнати за ним право власності на насіння соняшника у кількості 16115 кг 00 гр та стягнути з державного бюджету вартість завданої шкоди в сумі 58918 грн. 57 коп. (т. 3, а.с. 22-23).
У серпні 2009 року Кіровоградська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду з заявою про відмову в позові у зв’язку із виявленням неналежності доказів та відсутності підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги та закриття провадження у справі, у зв’язку з ліквідацією юридичної особи приватного міжвідомчого виробничо-торговельно-будівельного підприємства «Агросервіс» та Кіровоградської ОДПІ, які були сторонами у справі (т. 3, а.с. 32-36).
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2009 року клопотання представника Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції задоволено частково.
Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ПМВТБ «Агросервіс-інтекс» про визнання права власності на насіння соняшника та стягнення шкоди закрито на підставі п. 7 ст. 205 ЦПК України (т. 3, а.с. 47).
У вересні 2009 року Кіровоградська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду з заявою про залишення заяви ОСОБА_3 про зміну предмету позову від 16 червня 2009 року без розгляду, посилаючись на те, що заява подана особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності та подана від імені заінтересованої особи, яка не має повноважень на ведення справи, оскільки господарським судом Полтавської області 26 червня 2007 року прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а 1 листопада 2007 року постановлено ухвалу про визнання ПП ОСОБА_3 банкрутом (т. 3, а.с. 53-68).
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2009 року клопотання представника Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції про залишення позовної заяви без розгляду відхилено (т. 3, а.с. 69).
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано право власності за ОСОБА_3 на насіння соняшника у кількості 16115 кг 00 гр вартістю 35453 грн. 00 коп..
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В інших позовних вимогах відмовлено (т. 3, а.с. 73-76).
19 жовтня 2009 року Кіровоградською міжрайонною державної податковою інспекцією до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області подано заяву про перегляд рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2008 року у зв’язку з нововиявленими обставинами (т. 3, а.с. 106-108).
7 грудня 2009 року Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією до апеляційного суду Кіровоградської області подано заяву про зупинення розгляду в апеляційній інстанції у зв’язку з неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням у зв’язку з нововиявленими обставинами (т. 3, а.с. 130-132).
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2010 року апеляційні скарги Державного казначейства України, ОСОБА_3, Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції задоволено частково.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2009 року в частині стягнення з Державного казначейства України на користь ОСОБА_3 вартості насіння соняшника в сумі 35453 грн. 00 коп., а також судових витрат у справі в сумі 354 грн. 53 коп. скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_3 у відшкодування вартості насіння соняшника у розмірі 35453 грн. 00 коп. та судові витрати у справі в сумі 354 грн. 53 коп. за рахунок державного бюджету, зобов’язавши Державне казначейство України виплатити ОСОБА_3 відшкодування в сумі 35807 грн. 53 коп. з Єдиного казначейського рахунку Державного Бюджету України.
В іншій частині рішення суду залишено без змін (т. 3, а.с. 159-160).
У березні 2010 року Державне казначейство України в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення.
У квітні 2010 року Кіровоградська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, мотивуючи свої доводи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.
У квітні 2010 року перший заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 17 травня 2010 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Державного казначейства України та першого заступника прокурора Кіровоградської області.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 9 липня 2010 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції.
Ухвалою Верховного Суду України від 15 липня 2010 року справу за позовом ОСОБА_3 до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції та Державного казначейства України про визнання права власності на насіння соняшника та стягнення коштів призначено до судового розгляду.
13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справи Верховним Судом України».
Відповідно до пункту 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги Державного казначейства України в особі представника за довіреністю ОСОБА_4, прокурора Кіровоградської області та Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції підлягають розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Ухвалою Верховного Суду України від 23 листопада 2011 року зазначену цивільну справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 104, 178, 267, 321, 325, 386, 387, 392, 509, 536, 625, 1173, 1212 ЦК України та виходив із того, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 35453 грн. 00 коп..
Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дослідивши обставини справи та правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема ст.ст. 321, 387, 392, 1212, 1213 ЦК України, дав правильну юридичну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку як про відсутність між сторонами боргових зобов’язань, так і про обов’язок держави відшкодувати позивачу завдані державним органом матеріальні збитки.
Проте, з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна, з огляду на наступне.
Згідно положень ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 Постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Відповідно до ч. 6 ст. 130 ЦПК України, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, належним чином не дослідив та не оцінив матеріали цивільної справи із яких вбачається, що відповідач у справі Кіровоградська ОДПІ повністю припинила свою діяльність без правонаступництва, у зв’язку із чим порушив положення ч.1 п. 7 ст. 205 ЦПК України (т. 2, а.с. 187-197).
Також, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. ст. 22, 23, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» належним чином не з’ясував та не оцінив ту обставину, що відносно ПП ОСОБА_3 було відкрито провадження у справі про банкрутство та який не повідомив про спірний товар (насіння соняшника) у справу про банкрутство (т. 3, а.с. 58-68).
В порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 207 ЦПК України судами попередніх інстанцій 18 червня 2009 року було прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_3 – ОСОБА_6 про зміну предмету позову, оскільки ця заява подана особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності по періоду 2003 року, та подано від імені заінтересованої особи, яка не має повноважень на ведення справи в силу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно якого господарським судом Полтавської області 26 червня 2007 року прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а 1 листопада 2007 року постановлено ухвалу про визнання ПП ОСОБА_3 банкрутом (т. 2, а.с. 15; т. 3, а.с. 22-23, 58-59).
Згідно положень п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 ст. 340 ЦПК України передбачено, що судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
За викладених обставин, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, проаналізувавши матеріали справи та виходячи з предмету заявленого позову, дійшла висновку про невідповідність вимогам закону рішень судів першої та апеляційної інстанції, а тому вказані рішення підлягають скасуванню з вищевказаних підстав як такі, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, із закриттям провадження у справі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 336, 340, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційні скарги Державного казначейства України в особі представника за довіреністю ОСОБА_4, першого заступника прокурора Кіровоградської області та Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2009 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2010 року скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Пшонка М.П.
судді: Леванчук А.О.
Мазур Л.М.
Маляренко А.В.
Матвєєва О.А.