Справа № 6-5990 св 11
Суддя-доповідач: Дербенцева Т.П.
УХВАЛА
іменем україни
18 січня 2012 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Дербенцевої Т.П.,
Сімоненко В.М., Ступак О.В. -
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - комунальне підприємство "Дрогобичводоканал", комунальне підприємство "Будинкова управа № 3", про усунення перешкод у користуванні водогоном та відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії;
за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 лютого 2010 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2010 року,
встановила:
Усічні 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом в якому просили зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити їм перешкод в користуванні водогоном який знаходиться у будинку АДРЕСА_1 та стягнути моральну шкоду. В обгрунтування позову послались на те, що вони є приватними підприємцями з 2003 року, їм на праві приватної власності належить магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" який знаходиться в АДРЕСА_1 кв.НОМЕР_2. В будинку за вказаною адресою крім них знаходяться ще три квартири. Квартира НОМЕР_1 у вказаному будинку належить ОСОБА_3, в якій проживає батько власниці - ОСОБА_4 і з яким на протязі 5 років виникають конфліктні ситуації, відповідач перекриває водогін, внаслідок чого у магазині відсутня вода, пише скарги у різні інстанції, які не знаходять свого підтвердження. Згідно технічних умов розроблених КП "Дрогобичводоканал" від 21 березня 2003 року № 417 підключення водопроводу та каналізації до магазину запроектовано від існуючих внутрібудинкових мереж, що передбачено проектною документацією, затвердженою головним архітектором міста Дрогобича та КП «Дрогобичдовоканал». Незважаючи на це, з вини ОСОБА_4 на протязі майже 4-х років вони не могли користуватися водогоном, який підведений до будинку, оскільки відповідач самовільно перекрив центральний кран, який знаходився в його підвальному приміщенні. Тільки після втручання КП "Дрогобичводоканал" в квітні 2008 року він відкрив цей кран і з магазині з'явилась вода. За їхньою скаргою комісія в складі КП "Дрогобичводоканал" провела перевірку постачання холодною водою житлового будинку. В процесі перевірки було виявлене, що мали місце факти систематичного та довготривалого перекриття водопостачання до квартир НОМЕР_2, НОМЕР_3 сусідом з квартири НОМЕР_1, який ніяк не реагує на звернення. Письмового дозволу працівниками водоканалу на перекриття водопостачання не видавалось. Водопровідна лінія використовується усіма мешканцями будинку. Згоди ОСОБА_4 на використання каналізації та водогону не було потрібне, оскільки це все знаходилося у спільному користуванні мешканців будинку в тому числі і власників квартири НОМЕР_2 ОСОБА_5, у яких вони, позивачі, придбали квартиру згідно договору купівлі-продажу в 2003 році, а тому вони не являються субабонентом ОСОБА_4 Вони звертались зі скаргою до КП «Дрогобичводоканал». В грудні 2008 року комісія КП "Дрогобичводоканал" провела перевірку скарги і встановила, що на момент перевірки постачання холодною водою житлового будинку АДРЕСА_1 вода в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" відсутня по причині перекриття вентиля громадянином ОСОБА_4 в підвалі. Начальник КП "Дрогобичводоканал" своїм листом № 016 від 17 листопада 2008 року повідомив їх про роз'яснення ОСОБА_4, що будь-яких підстав для припинення подачі води в магазин, передбаченими діючими "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, які затверджені Держжитлокомунгоспом України від 1 липня 1994 року за № 65 і зареєстровані Міністерством юстиції від 22.07.1994 р. за № 165/374 немає. Незважаючи на це ОСОБА_4 не прореагував на лист начальника КП "Дрогобичводоканал" і не відкрив вентиль, в зв'язку з цим з магазині була відсутня вода ще протягом двох місяців. Своїми неправомірними діями ОСОБА_4, який не являється власником квартири НОМЕР_1 грубо порушує їхні законні права надані Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", від 19 червня 1992 року, п.2 ст. 10 цього Закону передбачає, що власники багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Незаконними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 їм заподіяна моральна шкода, порушений звичайний спосіб життя, вони змушені носити воду, не можуть користуватися каналізацією. У повній мірі вони не можуть користуватись майном, яке належить їм на законних підставах.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у травні 2009 року подали зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов'язання до вчинення дій мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 являється власником квартири НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 27 квітня 2006 року. В цій квартирі на даний час проживає та зареєстрований її батько ОСОБА_4 Суміжну з нею квартирою - квартиру НОМЕР_2 у 2003 році придбали у власність відповідачі, з метою зайняття підприємницькою діяльністю, у зв'язку з чим відповідачами її було переведено у статус нежитлового приміщення та облаштовано під магазин. В 2004 році, проводячи будівельні роботи у магазині, відповідач ОСОБА_2 звернувся до її батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які на той час були власниками квартири НОМЕР_1, з проханням дозволити йому підключитись до водопровідної лінії та каналізації, що вони йому і дозволили, допустивши його як до квартири (підключення води), так і до підвалу (підключення каналізації). У зв'язку із тим, що відповідачі постійно безпідставно обвинувачували їх у відсутності води, у жовтні місяці 2008 року вони запропонували їм провести собі окрему лінію водогону, а у січні 2009 року відключили магазин відповідачів від водопровідної лінії. Каналізація відповідачів не відключена ними до сьогоднішнього дня. У січні 2009 року відповідачі звернулися до Дрогобицького міськрайонного суду з позовом до них про усунення перешкод в користуванні водогоном та відшкодування моральної шкоди. Ознайомившись із документами, доданими відповідачами до позовної заяви, а саме проектною документацією "План. Схеми В1; К1 Водомірний вузол", вони зрозуміли те, що їхні дії є правомірними, оскільки на плані водопостачання магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", погодженому головним інженером КП "Дрогобичводоканал" точка підключення водопроводу для відповідачів вказана "з підвалу", а не від труби, яка проходить у санвузлі їхньої квартири. Каналізація ж повинна була бути проведена відповідачами індивідуально, від існуючого у дворі будинку каналізаційного колодязя, а не від каналізаційної труби у їхньому підвалі. Просили винести рішення, яким зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привести каналізацію магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" у відповідність до вимог проектної документації та від'єднатись від каналізаційного труби, що знаходиться у підвалі її квартири НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 лютого 2010 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1, ОСОБА_2 перешкоди у користуванні водогоном, який знаходиться в будинку АДРЕСА_1 шляхом підключення їм водопроводу від існуючих внутрішньобудинкових мереж згідно затвердженого проекту з підвалу, стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивачів моральну шкоду в сумі 500 гривень, судові витрати в сумі 1081 гривень. В решті позову відмовлено. У задоволені зустрічного позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2010 року, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 лютого 2010 року, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо стягнення на їх користь моральної шкоди з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушують питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, задовольнивши зустрічні вимоги, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 лютого 2010 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2010 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 лютого 2010 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 28 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
судді - Т.П. Дербенцева
В.М. Сімоненко
О.В. Ступак