У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

6 січня 2012 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пшонка М.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду                          м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада       2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів ,

в с т а н о в и в:

У квітні 2009 року  ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що згідно з рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 липня 2006 року відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання синів у розмірі 1/3 частини його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Заборгованість по аліментам станом на 31 серпня 2009 року становить 11 100,85 грн. Після уточнення своїх позовних вимог позивачка просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання синів в розмірі 36 690 грн.

ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до          ОСОБА_2, в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 згідно рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 липня 2006 року до 30% прожиткового мінімуму, а також звільнити його від сплати неустойки за несвоєчасну сплату аліментів. Свої вимоги мотивував тим, що у травні 2009 року ним були отримані ушкодження здоров’я, які потягли за собою інвалідність. Через травми та інвалідність він позбавлений змоги працювати за фахом та отримувати достойний прибуток. З метою отримання роботи перебуває на обліку у центрі зайнятості. Його дохід за період з 14 жовтня 2009 року по      31 жовтня 2009 року складає 209,03 грн., а розмір аліментів, які йому потрібно сплачувати за місяць, складає більш ніж 600 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада       2011 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачки неустойку в сумі 2000 грн. за прострочення сплати аліментів.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів з 1/3 до 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які стягуються згідно рішення Дніпровського районного суду                                м. Дніпродзержинська від 19 липня 2006 року з ОСОБА_3

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та просить ухвалити нове рішення про задоволення її позову та відмовити у задоволенні зустрічного позову, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права .

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав .

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з чим погодився і апеляційний суд, дійшов вірного висновку та правильно виходив з того, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З’ясувавши обставини справи, давши їм належну оцінку та врахувавши сімейний стан ОСОБА_3, те, що він має на утриманні малолітню дитину та дружину, яка знаходиться у відпустці у зв’язку з доглядом за малолітнім сином та стану здоров’я ОСОБА_3, призначення йому групи інвалідності та з урахуванням матеріального стану, суди дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3  

    Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, за касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року .

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                            М.П. Пшонка