У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.
суддів: Леванчука А.О.Мазур Л.М.,
Макарчука М.А., Матвєєвої О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «УніКредитБанк» (далі по тексту – ВАТ «УніКредитБанк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2010 року,
в с т а н о в и в :
У липні 2009 року ВАТ «УніКредитБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 1 та кредитним договором № 2 в сумі 1014683 грн. 62 коп.; накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки Mitshubishi, модель Lancer, червоного кольору, держаний номер НОМЕР_1, номер шассі НОМЕР_2.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 січня 2010 року позов ВАТ «УніКредитБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «УніКредитБанк» заборгованість в сумі 983154 грн. 39 коп., судовий збір в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 252 грн. 00 коп., а всього 985106 грн. 39 коп..
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2010 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_5 відхилено, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 січня 2010 року залишено без змін.
У вересні 2010 року ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 24 вересня 2010 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-480/10 за позовом відкритого акціонерного товариства «УніКредитБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Ухвалою Верховного Суду України від 27 грудня 2010 року справу за позовом відкритого акціонерного товариства «УніКредитБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником - ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2010 року призначено до судового розгляду.
13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справи Верховним Судом України».
Відповідно до пункту 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» касаційна скарга ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 підлягає розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Ухвалою Верховного Суду України від 24 листопада 2011 року зазначену цивільну справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, постановляючи рішення виходив із того, що відповідачем порушено зобов’язання, передбачене договором , у зв’язку з чим позивач має право вимоги дострокового погашення кредитів.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої і апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги про те, що позивач не мав права в односторонньому порядку підвищувати розмір процентної ставки після вступу в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року є необґрунтованими та такими, що не можуть бути взяті до уваги, оскільки банк не підвищував розмір процентної ставки в односторонньому порядку, а звернувся до відповідача з пропозицією про її підвищення, на що остання не погодилась і що є підставою, відповідно до договорів, для вимоги про дострокове погашення кредитів.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Пшонка М.П.
судді: Леванчук А.О.
Мазур Л.М.
Макарчук М.А.
Матвєєва О.А.