У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого: Пшонки М.П.,
суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А., Юровської Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Ірпінь» /далі ПСП «Ірпінь»/ до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення, за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Ірпінь» на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 20 травня 2009 року та на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 9 липня 2009 року,-
в с т а н о в и л а:
У березні 2009 року ліквідатор ПСП «Ірпінь» звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що договір купівлі-продажу будівель молочно-товарного цілісного комплексу повинен бути визнаний недійсним, оскільки його від імені ПСП «Ірпінь» підписано особою, яка не мала на це повноважень, не отримала згоди розпорядника майном.
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 20 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 9 липня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись, ПСП «Ірпінь» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить про скасування вказаних судових рішень та задоволення позовних вимог.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 21 грудня 2009 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 26 січня 2010 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 23 листопада 2011 року на підставі пункту 2 розділу ХІІІ «Перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зміни до яких внесено Законом України від 20.10.2011 року №3932-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України», який набрав чинності 13.11.2011 року, справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03 липня 2006 року порушено провадження у справі про банкрутство щодо Приватного сільськогосподарського підприємства «Ірпінь». \а.с.34\
Згодом, 16 січня 2008 року ПСП «Ірпінь» продало, а відповідач ОСОБА_1 купив комплекс молочно-товарний цілісний майновий, до складу якого входять: санпропускник, корівник №1 з родильним відділенням, корівник №2, корівник №3, молочний блок з пунктом штучного осіменіння, корівник №4, корівник №5, гараж-склад, дизельна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Договір від імені продавця на підставі Статуту та рішення Загальних зборів власників підписав директор ОСОБА_2 \а.с.5-6\
Відмовляючи у задоволенні позову про визнання спірного договору недійсним, суди виходили з того, що у період з 27.11.2007 року по 18.03.2008 року в ПСП «Ірпінь» був відсутній розпорядник майна, що встановлено, зокрема, ухвалою господарського суду від 18.03.2009 року. Окрім того, апеляційний суд вказав на те, що господарським судом не вживалися заходи забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони укладати договори без згоди розпорядника майном.
Проте з такими висновками цілком погодитися не можна.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Суди не звернули увагу на те, що вищезазначеною ухвалою господарського суду заборонено посадовим особам боржника та власникам його майна, а також податковій інспекції за місцем знаходження боржника вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження належного підприємству майна. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Незважаючи на заборону, керівник ПСП «Ірпінь» здійснив відчуження об’єкту нерухомого майна.
Із листа-заперечення АТ «Індустріально-експортний банк» №1781 від 19.05.2009 року вбачається, що в січні 2008 року керівник ПСП «Ірпінь» звернувся з пропозицією продажу заставленого майна та за заявою Банку від 16.01.2008 року нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори було знято заборону на відчуження об’єктів нерухомості молочно-товарного цілісного майнового комплексу «Ірпінь» у зв’язку з необхідністю продажу об’єкта застави з метою погашення зобов’язань за кредитним договором. Прострочена заборгованість ПСП «Ірпінь» перед АТ «Індекс-Банк» повністю погашена 24 січня 2008 року. \а.с. 25-26\
З огляду на викладене, суди не перевірили, чи не було оспорюваним договором порушено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з ч.2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 338, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Ірпінь» задовольнити частково.
Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 20 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 9 липня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.П. Пшонка
Судді: Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва
Г.В. Юровська