У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого: Пшонки М.П.,
суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А., Юровської Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за поданням начальника відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції Київської області про звернення стягнення на грошові кошти боржника, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно» на ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2009 року начальник ВДВС Баришівського РУЮ Київської області звернувся до суду із вказаним поданням про звернення стягнення на належні ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД» грошові кошти боржника, які знаходяться на його рахунках в установах банків.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 30 листопада 2009 року подання задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2010 року вказану ухвалу скасовано, постановлено нову ухвалу, якою подання начальника ВДВС Баришівського РУЮ Київської області залишено без розгляду.
Не погодившись, ТОВ «Українське зерно» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та просить направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 1 липня 2010 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 1 жовтня 2010 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 18 листопада 2011 року на підставі пункту 2 розділу ХІІІ «Перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зміни до яких внесено Законом України від 20.10.2011 року №3932-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України», який набрав чинності 13.11.2011 року, справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та залишаючи подання без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що суб’єктом звернення до суду із таким поданням є державний виконавець, який здійснює примусове виконання, та у провадженні якого знаходяться виконавчі документи, за погодженням з начальником виконавчої служби, як того вимагає ч.1 ст. 377 ЦПК України. Оскільки з поданням звернувся начальник ВДВС Баришівського РУЮ Київської області, а не державний виконавець, вказане питання, на думку апеляційного суду, розглянуто судом з порушенням процесуального закону.
Проте з такими висновками погодитися не можна з таких підстав.
Стаття 377 ЦПК України регулює питання звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
У даному випадку поставлено питання про звернення стягнення на грошові кошти боржника, що знаходяться на його рахунках в установах банків.
Апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, не звернув увагу на те, чи регулюється це питання положеннями ст. 377 ЦПК України.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
У порядку ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» заступником начальника ВДВС Баришівського РУЮ винесені постанови про арешт коштів боржника ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко.ЛТД» від 12.11.2009 року та 18.11.2009 року. \а.с. 33-44\
Подання, яке є предметом розгляду, мотивоване тим, що 12.11.2009 року державним виконавцем були винесені постанови про арешт коштів боржника ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко.ЛТД», що знаходяться на розрахункових рахунках в установах банків, однак, була повернута банками на підставі ст.ст.1071, 1074 ЦК України та ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з посиланням на те, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках встановлених законом.\а.с.1-4\
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що постанови повернуті з різних підстав. \а.с.47-51\
У порушення вимог ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не перевірив по суті законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи, що порушення норм матеріального та процесуального права допущено під час апеляційного розгляду, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, ст.ст. 344, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно» задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.П. Пшонка
Судді: Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва
Г.В. Юровська