АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2006 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:
Головуючого: Заводян К.І.
Суддів: Міцнея В.Ф., Станковської Г.А.
Секретаря: Брензило В.В.
З участю: адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_1, головного лікаря Путильської ЦРЛ ОСОБА_9 розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Путильської центральної районної лікарні про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Путильського районного суду від 8 серпня 2006 року, -
встановила:
В травні 2006 р. ОСОБА_1 подав позов до Путильської центральної районної лікарні про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Посилався на такі обставини.
З 8 жовтня 1995 року він був призначений на посаду заступника головного лікаря Путильської центральної районної лікарні по медичному обслуговуванню населення.
За сумісництвом він працював також лікарем-акушер-гінекологом на 0,5 ставки та 0,25 ставки ургентного лікаря-акушер-гінеколога.
Наказом НОМЕР_1 від 15 травня 2006 року його було звільнено з посади заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення за грубе порушення трудових обов'язків, яке проявилось у вчиненні незаконних дій стосовно водія швидкої допомоги ОСОБА_2, та використання санітарного транспорту в особистих потребах з перевищенням службових повноважень, з 15 травня 2006 року.
Вважав своє звільнення незаконним.
Кодекс законів про працю України (ст..,ст..40,41) не передбачає такої підстави як звільнення від займаємої посади робітника або службовця.
СПРАВА № 22ц- 738/2006 р. Головуючий у першій інстанції:
Категорія: 39/40 Матвійчук Л.Р.
Доповідач: Заводян К.І.
Підстава для розірвання трудового договору, яка зазначена в наказі НОМЕР_1 від 15.05.2006 р., в зазначених статтях не передбачена.
Вказані підстави надумані. Вони спростовуються поясненнями ОСОБА_2., його дружини та іншими свідками.
Просив поновити його на посаді заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення Путильської центральної районної лікарні, скасувавши наказ головного лікаря від 15.05.2006 р. НОМЕР_1, та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 930 грн. 30 коп. і витрати на оплату юридичної допомоги.
Рішенням Путильського районного суду від 8 серпня 2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Вважає, що судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Його обов'язки як заступника головного лікаря визначені посадовою інструкцією. Він їх виконував належним чином, ніяких порушень не допускав.
Суд помилково застосував до правовідносин, що склалися між ним та головним лікарем, правило, передбачене п.1 ст. 41 КЗП України.
Того вечора він не виконував обов'язки заступника головного лікаря, а виконував обов'язки лікаря гінеколога як ургентний лікар, Ці обов'язки він виконував за сумісництвом.
Згідно встановленого в лікарні порядку, ургентний лікар після надання хворому допомоги має право використати автомобіль швидкої допомоги для поїздки додому у нічний або вечірній час.
В той вечір він надавав допомогу хворій ОСОБА_4, що підтверджується її показами, як свідка, та свідка ОСОБА_5 Відповідно він мав право використовувати автомобіль швидкої допомоги для поїздки, додому.
Помилковим є висновок суду про те, ОСОБА_2 перебуває в трудовій залежності від нього. Це не підтверджується жодним доказом.
Тілесних ушкоджень ОСОБА_2 він умисне не завдавав. ОСОБА_2 сам послизнувся і впав.
ОСОБА_2. примусили написати пояснення, в якому він обмовив його.
За умови побиття ним ОСОБА_2. ці питання мають регулюватися цивільним або кримінальним законодавством, а не трудовим.
Згідно наказу НОМЕР_1від 15.05.2006р. трудовий договір з ним не розірваний, він лише відсторонений від виконання обов'язків заступника головного лікаря.
Суд не обґрунтував чому він прийшов до висновку, що він вчинив грубе порушення трудових обов'язків. Ніякої шкоди лікарні він не заподіяв.
СПРАВА № 22ц- 738/2006 р. Головуючий у першій інстанції:
Категорія: 39/40 Маковійчук Л.Р.
Доповідач: Заводян К.І.
з
Путильська центральна районна лікарня апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечує Рішення суду вважає законним і обґрунтованим. За посадовою інструкцією ОСОБА_1, як заступник головного лікаря, мав здійснювати контроль за закріпленням автомобілів серед водіїв швидкої допомоги. Натомість, перебуваючи у нетверезому стані, по суті дезорганізував роботу швидкої допомоги,
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити.
Суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до п. 1 част. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації, його заступниками.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді заступника головного лікаря по медичному обслуговуванню населення Путильської центральної районної лікарні з 6 жовтня 1995 року.
Наказом головного лікаря від 15 травня 2006 року ОСОБА_1 звільнений з посади заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення за грубе порушення трудових обов'язків, яке проявилось у вчиненні незаконних дій стосовно водія швидкої допомоги ОСОБА_2. та використання санітарного автотранспорту в особистих цілях з перевищенням своїх повноважень.
З'ясовуючи в чому саме полягало порушення, вчинене ОСОБА_1, і чому керівник центральної районної лікарні розцінив його як грубе, суд перевірив всі факти, що мали місце, характер дій працівника, суттєвість наслідків порушення трудових обов'язків, особливості причинного зв'язку між порушенням і його наслідком, форму вини.
При цьому суд врахував, що порушення трудових обов'язків з прямим умислом може бути визнаним підпадаючим під п.1 ст.41 КЗпП навіть при відсутності шкідливих наслідків.
Зокрема судом встановлено, що 8 лютого 2006 року, вечером ОСОБА_1 повернувся із відрядження до м. Чернівці..
Зі слів ОСОБА_1, він того вечора виконував обов'язки ургентного лікаря, надавав медичну допомогу хворій ОСОБА_4, яка це підтвердила в судовому засіданні, допитана як свідок (а.с. 139). Однак, записи про це в медичній документації відсутні.
З пояснення ОСОБА_2. (а.с. 25) вбачається, що 9 лютого 2006 року о 00.15 год. ОСОБА_1 наказав йому відвезти його додому, а по дорозі наказав поїхати до бару „Едельвейс".
ОСОБА_1 зайшов до бару, а ОСОБА_2 чекав його в машині 40 хв. Коли ОСОБА_1 вийшов з бару він був у стані алкогольного сп"ягніння. ОСОБА_2 сказав йому, що треба їхати, бо може бути виклик. Тоді ОСОБА_1 вдарив його в обличчя.
СПРАВА № 22ц- 738/2006 р. Головуючий у перш ій інстанції:
Категорія: 39/40 Маковійчук Л.Р.
Доповідач: Заводян К.І.
Надалі ОСОБА_2 змінював свої пояснення. Стверджував, що ОСОБА_1 штовхнув його, а не вдарив, від чого він послизнувся, впав і вдарився обличчям.
Суд обгрунтовано визнав подальші пояснення ОСОБА_2. неправдивими, оскільки вони спростовуються показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, яким ОСОБА_2 з самого початку казав, що його вдарив ОСОБА_1
Як пояснив в судовому засіданні головний лікар Путильської центральної лікарні ОСОБА_9, і це видно із посадової інструкції (а.с. ЗО), до функціональних обов'язків заступника головного лікаря входить контроль за якістю та своєчасністю надання невідкладної та швидкої допомоги хворим у підпорядкованих лікувально-профілактичних закладах району.
ОСОБА_1, замість здійснення такого контролю, використав автомобіль для поїздки до бару, а не додому, внаслідок його дій вимушений був залишити роботу водій швидкої допомоги ОСОБА_2, що могло призвести до шкідливих наслідків.
На підставі наведеного суд першої інстанції підставно відмовив в позові ОСОБА_1 про поновлення його на посаді заступника головного лікаря Путильської центральної районної лікарні.
Доводи ОСОБА_1 про те, що в нічний час він не виконував функцій заступника головного лікаря, а був звичайним лікарем акушер-гінекологом, тому не порушував функціональних обов'язків заступника головного лікаря, не можуть бути взяті до уваги.
За посадовою інструкцією до обов'язків ОСОБА_1, як заступника головного лікаря, входить контроль за станом виховної роботи в структурних лікувально-профілактичних закладах району.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення трудових обов'язків, яке несумісне із функціями заступника головного лікаря по медичному обслуговуванню населення і звільнений із цієї посади обґрунтовано.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Путильського районного суду від 8 серпня 2006 року залишити без змін.
СПРАВА № 22ц-738/2006р. Головуючий у першій інстанції:
Категорія: 39/40 Маковійчук Л.Р.
Доповідач: Заводян К.І.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :/підпис/
Судді :/підписи/
СПРАВА № 22ц-738/2006р. Категорія: 39/40
Головуючий у першій інстанції: Маковійчук Л.Р. Доповідач: Заводян К.І.