ПРОЕКТ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Пшонки М.П.
Суддів: Леванчука А.О.,
Мазур Л.М., Писаної Т.О.,
Юровської Г.В.
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Львівської міської ради до Консорціуму «Концесійні транспортні магістралі», Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», публічного акціонерного товариства «Банк Форум», ОСОБА_6, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання права комунальної власності, за касаційною скаргою Львівської міської ради, подану представником
Гасюком Т.Б., на рішення Галицького районного суду м. Львова від
1 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від
29 вересня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2009 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом посилаючись на те, що ухвалою Львівської міської ради від 27 травня
1999 року № 243 об’єкти нерухомого майна, які є на території міста Львова, побудовані до 1939 року і передавались в різний час міським виконавчим комітетом чи районним виконавчим комітетом в користування або на баланс підприємств, установ, організацій вважаються такими, що належать до міської комунальної власності. Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 23 червня 2005 року задоволено позов ДП МОУ «Західвійськбуд» до ОСОБА_10 про виселення із приміщень та визнання права власності на адміністративний будинок АДРЕСА_1 просила суд визнати недійсними договори купівлі-продажу: від 15 серпня 2005 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 № 4490; від 1 вересня 2005 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 1389; від 1 вересня 2005 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу
ОСОБА_8 № 1393. Визнати право власності на спірні нежитлові приміщення за територіальною громадою м. Львова.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 1 листопада
2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2011 року, в задоволенні позову Львівської міської ради відмовлено.
У касаційній скарзі Львівська міська рада просить скасувати вказані рішення суду першої і ухвалу суду апеляційної інстанцій та ухвалити у справі нове рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився і апеляційний суд, виходив з положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України, зазначивши, що спірні правовідносини були предметом розгляду при ухваленні рішення Галицьким районним судом м. Львова від 10 лютого
2009 року. При цьому, судом встановлено, що оспорювані договори купівлі-продажу спірних приміщень укладені з дотриманням вимог закону і АКБ «Форум» набув правомірно право власності на ці приміщення.
Однак, погодитися з таким висновком суду не можна, суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається із змісту судового рішення, ухваленого Галицьким районним судом м. Львова від 10 лютого 2009 року, Консорціуму «Концесійні транспортні магістралі» відмовлено в задоволенні позову до державного підприємства «Західвійськбуд» Міністерства оборони України, ОСОБА_6, АКБ «Форум», треті особи: Регіональне відділення ФДМУ у Львівській області, Управління комунальної власності Львівської міської ради, Львівська міська рада, ТзОВ «Галберег», ОСОБА_11,
ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу адміністративного корпусу та цегляних гаражів по АДРЕСА_1 від 15 серпня
2005 року між ДП «Західвійськбуд» Міністерства оборони України, та ОСОБА_6, купівлі-продажу даних приміщень від 1 вересня
2005 року між ОСОБА_6 та АКБ «Форум».
Встановивши зазначені обставини, суди не звернули уваги на те, що судовим рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10 лютого
2009 року не встановлювалось жодних фактів відносно прав та обов’язків Львівської міської ради.
Враховуючи викладене, не є підставою звільнення від доказування відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України лише сам факт участі особи у розгляді попередньої справи в якості третьої особи без встановлення щодо неї юридичних фактів.
За таких обставин судові рішення ухвалені з порушенням вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України та підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 1 листопада
2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 вересня
2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: М.П. Пшонка
А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
Т.О. Писана
Г.В. Юровська