У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,
Матвєєвої О.А., Юровської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним,
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Сервіс» (далі – ТОВ «Євро Сервіс») до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), ОСОБА_3 про визнання недійсними кредитного договору та договору поруки, за касаційною скаргою ТОВ «Євро Сервіс» в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 26 вересня 2011 року,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору, посилаючись на те, що 11 липня 2008 року між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 014/08-11/2111, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредит в сумі 240000 доларів США під 16,4% річних. Вказує, що при укладенні договору мали місце порушення ст.ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», що є підставою для визнання кредитного договору недійсним.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ТОВ «Євро Сервіс», будучи згідно договору поруки № 014/08-11/2111/П-2 від 11 липня 2008 року поручителем за ОСОБА_3 перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», звернулось до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору № 014/08-11/2111 від 11 липня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», посилаючись на порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні спірного кредитного договору.
В ході розгляду справи ТОВ «Євро Сервіс» збільшило позовні вимоги, просило визнати недійсним також і договір поруки № 014/08-11/2111/П-2 від 11 липня 2008 року. Свої вимоги в цій частині товариство обґрунтувало тим, що договір поруки було укладено на інших умовах, ніж це було визначено зборами учасників ТОВ «Євро Сервіс», на яких, зокрема, було вирішено виступити товариству поручителем перед банком за ОСОБА_3 за умови встановлення відсотків за кредитом в розмірі 14%.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2011 року в позові ОСОБА_3 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.
Позов ТОВ «Євро Сервіс» про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки задоволено частково.
Визнано недійсним договір поруки № 014/08-11/2111/П-2, укладений 11 липня 2011 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Євро Сервіс».
В іншій частині позовних вимог ТОВ «Євро Сервіс» відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 26 вересня 2011 року апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2011 року в частині задоволення позову ТОВ «Євро Сервіс» до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору поруки скасовано, провадження у справі в цій частині вимог закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
У касаційній скарзі представник заявника порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду Волинської області від 26 вересня 2011 року, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та просить направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду Волинської області.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що при підписанні кредитного договору № 014/08-11/2111 ОСОБА_3 погодився з його умовами та не заперечував проти надання відповідної суми кредиту. Права ОСОБА_3 на отримання повної та достовірної інформації щодо умов договору та порядку його сплати не порушувалися, про що свідчать наявні в оглянутих судом матеріалах кредитної справи підписи ОСОБА_3 на відповідних документах, які деталізують умови отримання кредиту та сплати тіла кредиту і відсотків.
З аналогічних підстав судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Євро Сервіс» в частині визнання кредитного договору недійсним.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Євро Сервіс» в частині визнання недійсним договору поруки № 014/08-11/2111/ІІ-2 від 11липня 2008 року, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 будучи уповноваженим на укладення, підписання та узгодження договору поруки на умовах відсоткової ставки 14% річних, підписав договір поруки на інших умовах, ніж це було визначено рішенням загальних зборів, таким чином перевищив повноваження, надані йому зборами учасників ТОВ «Євро Сервіс».
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ТОВ «Євро Сервіс» до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору поруки та закриваючи провадження в цій частині, виходив із того, що суд першої інстанції не врахував приписів ЦПК України та ГПК України щодо розмежування юрисдикції між судами загальної юрисдикції і господарськими судами та в порушення цих приписів розглянув спір, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб?єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: в тому числі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається із матеріалів справи, 11 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 014/08-11/2111, відповідно до умов якого ОСОБА_3 був наданий кредит в сумі 240000 доларів США під 16,4 % річних (а.с. 10-12).
11 липня 2008 року в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 014/08-11/2111 від 11 липня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Євро Сервіс» в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/08-11/2111/ІІ-2, за умовами якого поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх його зобов’язань, що виникли по договору (а.с. 72-73).
На підставі п. 2.1. договору поруки у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов’язань по Кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.
Згідно п. 3.1. договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов’язань по Кредитному договору, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов?язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов?язання.
У разі солідарного обов?язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов?язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
Солідарну відповідальність перед кредитором несуть боржник і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України. Такі правовідносини регулюються і нормами цивільного, і нормами господарського законодавства в залежності від суб?єктів (юридичної чи фізичної особи – поручителя і (або) боржника).
Таким чином, ч.1 ст. 543 ЦК України є виключенням із загального правила, встановленого ст. 16 ЦПК України. Тому, у випадку виникнення солідарного обов?язку фізичної та юридичної особи позов може бути пред?явлено до обох боржників в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для розгляду позовних вимог ОСОБА_3 та ТОВ «Євро Сервіс» в частині визнання недійсним договору поруки № 014/08-11/2111/ІІ-2 від 11 липня 2008 року в порядку цивільного судочинства.
Суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку щодо розгляду спору між ТОВ «Євро Сервіс», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 в частині вимог про визнання недійсним договору поруки № 014/08-11/2111/ІІ-2 від 11 липня 2008 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Євро Сервіс», в порядку юрисдикції господарського суду, у зв?язку із чим помилково скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі у цій частині.
В порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повно і всебічно не з’ясував фактичних обставин справи щодо заявлених позовних вимог, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене та суть заявленого позову, колегія суддів вважає, що в цьому випадку виник цивільно-правовий спір і вимоги ТОВ «Євро Сервіс» повинні розглядатися за правилами, встановленими ЦПК України.
За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 342 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд до цього ж суду.
Керуючись ст.ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Сервіс» в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Волинської області від 26 вересня 2011 року в частині закриття провадження по задоволенню позову товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Сервіс» до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору поруки скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Пшонка М.П.
судді: Леванчук А.О.
Мазур Л.М.
Матвєєва О.А.
Юровська Г.В.