УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Орлянської В.І.,
суддів: Лагнюка М.М., Франтовської Т.І.,
за участю прокурора: Голюги В.В.,
розглянула в судовому засіданні 19 січня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 червня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_6
Вироком Замостянського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2011 року засуджено
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого:
13.01.2004 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч.1 ст.185 КК України до одного року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від покарання з іспитовим строком на 1 рік; 25.10.2004 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст.189 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 16.04.2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,
за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев’ять) років, з конфіскацією майна.
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого,
за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців, з конфіскацією майна.
Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_8 7000 гривень та ОСОБА_9 7000 гривень.
Вирішено питання щодо міри запобіжного заходу та речового доказу.
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.
30.05.2009 року приблизно о 4 годині ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля готелю «Південний Буг», на площі Жовтневій, 1 у м. Вінниці, побачили раніше незнайомих їм громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_10, і у них виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном. З цією метою, підбурювані жагою наживи та особистого збагачення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 наздогнали ОСОБА_8 і ОСОБА_9, після чого ОСОБА_6 завдав більше двох ударів руками по голові ОСОБА_9, а коли останній впав на землю, ОСОБА_6 завдав ще більше двох ударів ногами по тулубу. Одночасно з діями ОСОБА_6, ОСОБА_7 заподіяв також більше двох ударів по голові ОСОБА_8, коли останній впав на землю до ОСОБА_7 приєднався ОСОБА_6, і вони, діючи за попередньою змовою, з корисливих спонукань,користуючись безпорадністю потерпілого ОСОБА_8, яка виникла внаслідок насильства, яке є небезпечним для здоров’я потерпілого, почали перевертати ОСОБА_8 та обшукувати його кишені, в результаті цього ОСОБА_7 витягнув з передньої кишені брюк ОСОБА_8 мобільний телефон «Нокіа» вартістю 960 грн. та гроші в сумі 40 грн. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з місця пригоди зникли, розпорядившись майном потерпілого на власний розсуд.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, синця в потиличній ділянці зліва, садна в лівій скроневій ділянці, синця та поверхневої забійної рани на обличчі справа, крововиливу під кон’юктиву правого ока, синця на тильній поверхні правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Потерпілому ОСОБА_8 заподіяли тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, забійних ран м’яких тканин лобної ділянки, гематоми правої вушної раковини, параорбітальних гематом і субкон’юктивальних крововиливів обох очей, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 16 червня 2011 року вирок Замостянського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень щодо останнього з направленням справи на досудове слідство у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. При цьому, вказує, що всупереч вимогам ст. 334 КПК України, у мотивувальній частині вироку не зазначено ставлення підсудних до пред’явленого обвинувачення, у вироку не проаналізовані доводи ОСОБА_6 Крім того, у вступній частині вироку суд зазначив про судимість ОСОБА_6, хоча його судимість вже погашена.
Також захисник засудженого зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а саме, що попередньої змови та умислу у засуджених на заволодіння чужим майном не було, не конкретизовано і мотиви вчиненого злочину. Вказує на суперечливість показань потерпілого ОСОБА_8
Крім того, на думку захисника, обвинувачення, зазначене в ухвалі апеляційного суду, суперечить фабулі обвинувачення, закріпленій у вироку.
В запереченнях на касаційну скаргу потерпілий ОСОБА_8, спростовуючи доводи касаційної скарги захисника засудженого ОСОБА_6, та вважає, що судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому їх слід залишити без зміни, а касаційну скаргу – без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково, крім доводів захисника про направлення справи на додаткове розслідування, оскільки вважав, що суд касаційної інстанції вправі прийняти рішення самостійно, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370-372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
Як видно зі змісту касаційної скарги, захисник засудженого ОСОБА_6, по суті, посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.
Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних органами досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку, в тому числі показаннями засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6, потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14; даними протоколу заяви ОСОБА_14 від 2.06.2009 року про вчинення злочину, протоколу заяви ОСОБА_8 від 4.06.2009 року про вчинення злочину, протоколу заяви ОСОБА_9 від 4.06.2009 року про вчинення злочину, протоколу виявлення та вилучення від 2.06.2009 року мобільного телефону, висновку комп’ютерної томографії потерпілого ОСОБА_9 та виписки з історії його хвороби; даними висновку експерта № 1618, протоколу огляду речового доказу, розпискою ОСОБА_8 про отримання викраденого в нього мобільного телефону; даними висновку експерта № 2029.
За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК України як розбійний напад на потерпілого, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров’я останнього, вчинений за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковані правильно.
Доводи апеляцій засудженого та його захисника, аналогічні доводам касаційної скарги захисника, а саме про неналежну оцінку наведених у вироку доказів та кваліфікації дій засудженого, були ретельно перевірені апеляційним судом. При цьому, порушень процесуального порядку збирання, дослідження, оцінки доказів та кваліфікації дій ОСОБА_6, вимог ст.ст. 323, 334 КПК України, судом першої інстанції апеляційним судом не встановлено, з чим погоджується і касаційна інстанція. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України, є належним чином вмотивованою та законною.
Покарання призначено ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, тому підстав для його пом’якшення колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, обґрунтованими є доводи захисника про безпідставне зазначення судом у вступній частині вироку судимості ОСОБА_6 від 13.01.2004 та 25.10.2004 років, які на момент постановлення вироку були погашені.
Так, відповідно до ст. 333 КПК України, у вступній частині вироку, поміж іншого, вказуються відомості про особу, що мають значення для справи.
Замостянський районний суд м. Вінниці у вступній частині вироку від 20 квітня 2011 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вказав, що ОСОБА_6 раніше судимий:
13.01.2004 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;
25.10.2004 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. При цьому, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 13.01.2004 року та на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
16.04.2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Однак, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи засуджені відповідно до ст. 75 КК України, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
Таким чином, судимості за вирокоми Староміського районного суду м. Вінниці від 13.01.2004 року та від 25.10.2004 року на момент вчинення нового злочину за ч.1 ст.309 КК України – 2008 рік (вирок суду від 16.04.2009 року), були погашені. А тому суди, зазначивши ці судимості у вступній частині оскаржених вироку та ухвали, а також врахувавши їх при призначенні покарання ОСОБА_6, порушили вимоги кримінально-процесуального закону.
Зважаючи на викладене, касаційну скаргу захисника в інтересах засудженого ОСОБА_6 в цій частині слід задовольнити, судові рішення змінити та виключити із вступних частин вироку та ухвали вказівки про судимості ОСОБА_6 від 13.01.2004 та 25.10.2004 років.
Разом з тим, доводи касаційної скарги захисника про безпідставне врахування судами судимості ОСОБА_6 також і за вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.04.2009 року, оскільки вона на момент вчинення злочину була погашена, є необґрунтованими.
Так, ОСОБА_6 засуджений вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.04.2009 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., а наступний злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, він вчинив 30.05.2009 року
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені до штрафу, якщо вони протягом року з дня відбування покарання не вчинять нового злочину.
Таким чином, на момент вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, – 30.05.2009 року, судимість від 16.04.2009 року погашена не була, тому суди правомірно зазначили її в анкетних даних ОСОБА_6 у вступних частинах судових рішень.
При перевірці кримінальної справи колегією суддів не вбачається істотних порушень кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 394-396, 398 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 червня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_6 змінити:
виключити із вступної частини вироку та ухвали вказівку про судимості ОСОБА_6: « 13.01.2004 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік» та «25.10.2004 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки».
В решті судові рішення щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
СУДДІ:
В.І. Орлянська М.М. Лагнюк Т.І. Франтовська