У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В.,
Матвєєвої О.А., Юровської Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 4 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
5 жовтня 2009 року ПАТ «ОТП Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 15 листопада 2005 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ML – 300/1204/2005 ( далі – кредитний договір – 1), відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит на купівлю нерухомого майна на строк до 15 листопада 2025 року у розмірі 72 000 доларів США. З метою забезпечення зобов’язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № SR- 300/850/2005.
28 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ML – 300/502/2007 ( далі – кредитний договір-2), відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит на споживчі цілі на строк до 28 вересня 2022 року у розмірі 173 257 доларів США та з метою забезпечення зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № SR- 300/502/2007.
Оскільки ОСОБА_3 прострочила виконання зобов’язання, банк просив у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 у розмірі 98 742,29 долари США , що еквівалентно 788 378,19 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру загальною площею 43,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу квартири . Крім того, банк просив також стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором – 2 у розмірі 331 340, 34 долари США, що еквівалентно 2 645 487,54 грн.
Крім того, 31 березня 2006 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ML – 300/154/2006 (кредитний договір-3), відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_3 кредит на купівлі нерухомого майна на строк до 31 березня 2021 року у розмірі 88 200 доларів США, а 6 квітня 2006 року між банком та ОСОБА_3 укладено інший кредитний договір № ML – 300/1552/2006 (кредитний договір – 4), відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит на купівлю нерухомого майна на строк до 6 квітня 2021 року у розмірі 80 000 доларів США.
Оскільки ОСОБА_3 прострочила виконання зобов’язання, що призвело до утворення заборгованості , банк просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором -3 та кредитним договором – 4 у розмірі 240 129,83 долари США, що еквівалентно 1 923 199,80 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 43,3 кв.м та на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 55,1 кв.м, а також на квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 54,8 кв.м.
У жовтні 2009 року банк подав позов до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в обґрунтування якого зазначав, що 10 жовтня 2005 року між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № ML – 300/1031/2005 (кредитний договір-5), відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_4 кредит на придбання нерухомого майна на строк до 10 січня 2025 року у розмірі 100 000 доларів США та з метою забезпечення ОСОБА_4 своїх зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № SR-300/745/2005, а з ОСОБА_5 – договір поруки № SR-300/746/2005. Оскільки ОСОБА_4 прострочила виконання зобов’язань за цим договором, просив стягнути с солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором-5 у розмірі 151 156,54 долари США, що еквівалентно 1 206 864,05 грн. та звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 190,1 кв.м, що розташована у будинку № 29 по вул. Рози Люксембург у м. Дніпропетровську шляхом продажу.
Ухвалою суду від 27 липня 2010 року вищевказані цивільні справи об’єднано в одне провадження.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 4 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2011 року, в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог банку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що між сторонами були укладені угоди, за умовами яких та відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України припинено прострочене зобов’язання за вищевказаними кредитними договорами.
Так, 1 березня 2010 року кредитні зобов’язання за кредитними договорами були погашені шляхом укладення відповідно до вимог ст. 520 ЦК України між позивачем та відповідачами відповідних угод про заміну боржника у зобов’язанні, що свідчить про заміну боржника іншою особою, тобто про переведення боргу та є підставою для припинення зобов’язання, після укладення яких банком надані довідки вих. № 1583/11-1 та вих. № 1584/11-1 від 8 квітня 2010 року про відсутність заборгованості за спірними кредитними договорами.
Крім того, як правильно встановлено судами, відповідно до довідок № 4464/11-1 від 22 листопада 2010 року, № 4465/11-1 від 22 листопада 2010 року, наданих ВАТ «ОТП Банк» ОСОБА_3 заборгованість за укладеними між нею та банком кредитними договорами станом на 22 листопада 2010 року відсутня. Оскільки позивачем відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження наявності у відповідачів заборгованості за спірними кредитними договорами, підстави для стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні.
Доводи банку про те, що відповідачі у порушення вимог п. 2.1.1 додаткового договору № 5 від 16 вересня 2010 року до кредитного договору № М- 300/502/2007 від 28 вересня 2007 року, відповідно до якого позичальник зобов’язаний у термін до 1 листопада 2010 року надати банку документи, що будуть підтверджувати вчинення позичальником дій, спрямованих на виготовлення чи отримання усіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для передачі в іпотеку банку нерухомого майна, обґрунтовано не прийняті судом до уваги, оскільки вищевказана додаткова угода була укладена між сторонами вже після ухвалення рішення суду.
Оскільки судом першої та апеляційної інстанції рішення прийнято з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, а наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду, касаційну скаргу слід відхилити та судові рішення залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 4 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді М.П. Пшонка
Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва
Г.В. Юровська