У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 січня 2012 року                             м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів:   Дербенцевої Т.П.,

Сімоненко В.М., Ступак О.В. -

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до дочірнього підприємства “Завод “Радіоапаратури перетворювачів і датчиків” відкритого акціонерного товариства “Чернігівський завод радіоприладів” про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди;

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 3 грудня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначила, що  наказом керуючого санацією ВАТ « Чернігівський завод радіоприладів»  № 530/к від           2 листопада 2009 року її було звільнено із займаної нею посади. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від  4 березня 2010 року наказ про звільнення визнано незаконним, відповідачем видано наказ №4 від 6 травня 2010 року про оплату вимушеного прогулу з 4 листопада 2009 року по              29 березня 2010 року. Згідно з вказаним наказом  їй було нараховано заробітну плату за 101 робочий день в сумі 6565 грн. та індексацію заробітної плати в сумі 12,16 грн. Відповідно до довідки ДП « Завод радіопаратури перетворювачів і датчиків»  ВАТ « Чернігівський завод радіоприладів»  від               18 жовтня 2010року  середньоденна заробітна плата позивачці обчислена, виходячи з зарплати за  2 місяці, які передували її звільненню з 3 листопада 2009 року і складає 65 грн. Нарахування проведено на підставі п. п. 1, 2 порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну України № 100 від 8 лютого 1995 року. Посилаючись на те, що нарахування проведені неправильно, оскільки вона вважалась працюючою, неправильно визначений середній заробіток та строк, за який підлягає стягненню зарплата. Просила задовольнити її позов. Крім того, просила стягнути на її користь недоплачену суму по лікарняному листу за два дні. Всього просила стягнути 1425,95 грн. заборгованості по заробітній платі, 143,78 грн. недоплачених по лікарняному листу, 64,92 грн. компенсації втрати частини доходу у зв?язку з порушенням строків виплати та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 3 грудня 2010 року у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4  порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційної інстанції, ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

ухвалила:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4  відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 жовтня           2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 3 грудня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

судді:                         Т.П. Дербенцева

В.М. Сімоненко

О.В. Ступак