Справа № 2-3134/11

2/1111/672/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2012 року  Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючої судді – Шевченко І.М.

при секретарі – Гершкул М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа: Управління у справах захисту прав споживачів у Кіровоградській області про визнання недійсною односторонньої зміни відсоткової ставки по кредитному договору та зобов»язання здійснити перерахунок за кредитним договором № KGMDAW000412 від 22.03.2007 року, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із вищезазначеним позовом та просив визнати нікчемними положення п.п. 2.3.1 п. 2.3 кредитного договору № KGMDAW000412 від 22.03.2007 року, зобов»язати відповідача здійснити перерахунок платежів на день винесення судом рішення з урахуванням сум переплати за вказаним договором, зобов»язати відповідача зарахувати суми переплати в рахунок сплати коштів по вказаному договору відповідно до додатку № 1 від 17.10.2011 року, зобов»язати відповідача розрахувати новий графік погашення кредитної заборгованості з урахуванням нікчемності вищезазначених пунктів кредитного договору, визначивши суму щомісячної оплати 994,12 грн. до повного погашення кредитної заборгованості.                                                                      В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 березня 2007 року між ним та банком було укладено вищезазначений договір за умовами якого банк надав, а він отримав кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 46 377,70 грн. на покупку автомобіля, а також 16 538,34 грн. на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,00% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного договору та винагороди проведення додаткового моніторингу згідно п. 6.2 даного договору.

Дата остаточного погашення кредиту 21.03.2014 року.

Згідно п. 2.3.1 договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10% відсотків у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитам банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк має повідомити його про зміну відсоткової ставки, але жодного листа на свою адресу від банку він не отримував.

Під час погашення кредиту 06.02.2009 року, касир банку в усній формі повідомила його, що потрібно сплачувати суму більшу, ніж він оплачував, а саме: не менше ніж 1 208,00 грн. на місця та промовила про начебто підвищення процентів по його кредитному договору і він оплачує вказану суму на погашення кредиту і вважає, що дана сума ним вноситься для швидшого погашення кредиту.

В лютому 2011 року дізнався про нове законодавство і ознайомившись із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» звернувся за правовою допомогою. Неодноразово направляли запити на адресу відповідача про повідомлення дійсної процентної ставки за договором, але повна відповідь не отримана.

Зазначає, що належним чином виконує умови договору, але з 06.02.2009 року банк незаконно підняв відсоткову ставку не врахувавши, що з 10.08.2010 року і по сьогоднішній день облікова ставка НБУ становить 7,75% що менше, ніж становила облікова ставка НБУ на момент укладення договору і банк не скористався своїм правом на зменшення розміру відсоткової ставки.           

Вважає, що дії банку суперечать вимогам діючого законодавства, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові, просили позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, вважає позовні вимоги  не обґрунтованими та безпідставними, просив відмовити позивачу в їх задоволенні, при цьому зазначив, що відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог зазначеного кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості, тобто позивач, укладаючи кредитний договір, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, і його волевиявлення було вільним та в письмовій формі, як того вимагає ст.203 ЦК України.

Крім того, зазначив, що відповідно до умов кредитного договору, укладеного між сторонами, банк має право в односторонньому порядку підвищувати розмір процентної ставки за умови зміни кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10% відсотків у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитам банків України у відповідній валюті.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від змін облікової ставки Національного Банку України або в інших випадках шляхом прийняття управлінського рішення. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Банк направив на адресу позивача відповідний лист-повідомлення.

Представник відповідача також зазначив, що за законом, який діяв на момент укладення договору, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору. Процентна ставка за договором змінена в грудні 2008 року і повністю узгоджувалась з діючим на той час законодавством. Стосовно дії в часі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", починаючи з 09.01.2009 року, представник відповідача зазначив, що відповідно до ст.58 Конституції України та ч.2 ст.5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на зазначене, представник відповідача зазначив, що оскільки кредитний договір між сторонами був укладений до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12 грудня 2008 року №661-VI, а в Законі немає вказівки про зворотну дію в часі, отже відсутні правові підстави для визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором.

Заслухавши   пояснення   позивача та його представника, заперечення    проти    позову    представника    відповідача,    перевіривши    матеріали    справи, проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм відповідну правову оцінку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача  підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалося і сторонами по справі, що 22 березня 2007 року між ПриватБанком, правонаступником прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № KGMDAW000412, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти шляхом перерахування на відкритий поточний рахунок на строк з 22.03.2007 року по 21.03.2014 року включно, у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в розмірі 46 377,70 грн. на покупку автомобіля, а також 16 538,34 грн. на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1,3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,00% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного договору та винагороди проведення додаткового моніторингу згідно п. 6.2 даного договору.

Пунктом   2.3.1  договору   передбачено   право   банку   в односторонньому порядку збільшувати  розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий резервний фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті  (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на які збільшилась  ставка  НБУ,  розмір  відрахувань  у  страховий  фонд,  середньозважена ставка по кредитах або пропорційно до збільшення курсу долара США.

Крім того, п.5.2 договору передбачено, що договір може бути змінений у встановленому в договорі порядку.

Судом також встановлено, що з 01 лютого 2009 року відповідач в односторонньому порядку без згоди позивача змінив відсоткову ставку, збільшивши її розмір, за кредитним договором № KGMDAW000412 від 22 березня 2007 року до 27,48% відсотків річних, при цьому згода позичальника  на підвищення відсоткової ставки за Договором відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення банку від 25.12.2008 про підвищення процентної ставки за договором з 01.02.2008 року, направлялась на адресу відповідача, але ним не отримана.

Судом встановлено та не заперечувалося і сторонами по справі, що додаткових угод щодо зміни розміру процентної ставки з 01.02.2009 року та внаслідок цього зміни щомісячного платежу, зазначеного у  договорі, сторони не укладали.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі, досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст.ст. 536, 1054 ЦК України необхідною умовою кредитного договору є розмір процентної ставки, тобто це є істотною умовою, щодо якої сторони повинні дійти згоди в належній формі. Належною формою кредитного договору на підставі ч.1 ст.1055 ЦК України є письмова форма. Наслідком недодержання письмової форми такого договору відповідно до ч.1 ст.218, ч.2 ст.1055 ЦК України є нікчемність.

У разі недосягнення сторонами кредитного договору згоди у письмовій формі щодо нового розміру процентної ставки, умова кредитного договору, що передбачає такий розмір, є нікчемною відповідно до ч.2 ст.215, ч.2 ст.236 ЦК України. Вказівка закону на нікчемність договору є імперативною (ч.2 ст.215 ЦК України) і такий договір ( чи його істотна умова) є недійсним з моменту його укладення згідно зі ст.204, ч.1 ст.236 ЦК України незалежно від того, чи виконали . сторони його умови.

Крім того, відповідно до п.п. 2 п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів"
договір про надання споживчого кредиту має містити детальний розпис загальної вартості кредиту
для споживача. Відповідно до п. 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про
умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління
Національного банку України 10 травня 2007 року № 168, банки зобов'язані в кредитному договорі
або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням
процентної ставки за ним.          

Згідно з п.3.2 Правил, кредитний договір має містити графік платежів у розмірі сум
погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом.

Разом з тим, лист банку від 25 грудня 2008 року № б/н, на який посилається представник відповідача, такої інформації не містить і більш того, умови договору - щомісячний платіж, зазначений у графіку погашення кредиту, який є його не від»ємною частиною, не був змінений належним чином, а саме: банк навіть в односторонньому порядку не визначив у письмовій формі новий щомісячний платіж.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

10 січня 2009 року набрав чинності Закон України від 12 грудня 2008 року № 661-УІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку".

Цим Законом Цивільний кодекс України доповнено статтею 1056-1 „Проценти за кредитним договором", відповідно до частин 2 і 3 якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Також доповнено статтю 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" частиною четвертою про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати и розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Відповідач ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником прав та обов’язків якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", підвищив розмір процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку без згоди позивача з 01 лютого 2009 року, хоча на цей час уже була чинною стаття 1056-1 ЦК України про заборону таких дій, при цьому суд вважає, що моментом збільшення розміру процентної ставки є не 06 січня 2009 року - день направлення повідомлення позивачу поштою та не день прийняття банком рішення про підвищення розміру процентної ставки, а факт збільшення банком розміру процентної ставки саме з 01 лютого 2009 року після набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року №661-УІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку".

За наведених обставин, суд прийшов до висновку про те, що рішення відповідача, правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором № KGMDAW000412 від 22 березня 2007 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 до 27,48% процентів річних суперечить Закону та умовам кредитного договору, в зв'язку з чим зазначені дії відповідача слід визнати неправомірними,  зміну процентної ставки недійсною, а процентну ставку по договору не зміненою.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Позовні вимоги щодо визнання нікчемними положення п.п. 2.3.1 п. 2.3 кредитного договору № KGMDAW000412 від 22.03.2007 року недійсною з 09.01.2009 року задоволенню не підлягають, так як вказана частина договору відповідає вимогам чинного законодавства, погоджена сторонами при підписанні договору. Погодження даних умов договору відповідають положенням ч.1 ст. 628 ЦК України про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, в зв'язку з чим суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 120 грн.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст.16, 215, 218, 236, 628, 638, 654, 1054, І055, 1056-1  ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11,  60, 88, 212, 213-215  ЦПК України,

                                                                              ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.                                        Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" по зміні (збільшенню) процентної ставки по кредитному договору № KGMDAW000412 від 22.03.2007 року.

Зобов»язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» здійснити перерахунок платежів за кредитним договором № KGMDAW000412 від 22.03.2007 року з 01.09.2009 року та зарахувати суму переплати в рахунок сплати коштів по даному кредитному договору.                                                                                                                        В іншій частині позовних вимог – відмовити.                                                                      Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1  судові витрати по справі в сумі 197 грн.                    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда                                                                                Шевченко