АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:
Головуючого: Заводян К.І.
Судців: Вишу Ю.М., Половінкіної Н.Ю.
Секретаря: Малої І.М.
За участю:адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 - представника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, зустрічними позовами ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про усунення ОСОБА_7 від права спадкування, ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права на 1/6 частку будинковолодіння, про встановлення факту опікування, визнання права на спадщину та визнання права власності на 5/12 будинковолодіння, за апеляційними скаргами ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 6 червня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2006 року ОСОБА_7 подала позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на такі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_8.
Справа № 22ц-612 2006 р. Категорія: 26
Головуючий у 1 інстанції
Безпалько М. С. Доповідач: Заводян К.І.
Після його смерті залишилося спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 вартістю 7 954 грн., веранда „а" - 1 642 грн., сарай літ. „А" вартістю 4 833 грн., сарай літ. „Ж" - 6 866 грн., сарай літ. „З" - 1 303 грн. Всього майна на суму 22 598 грн.
Власником майна покійний став, отримавши його у спадщину після смерті батька та матері ОСОБА_9. Він проживав у будинку і оформив право на спадщину на земельний пай матері.
Після пожежі, яка сталася в 1998 році, батько відбудував у спадковому будинковолодіння веранду літ. „а", сараї літ. „Е", „Ж", „З". В довідці Сторожинецького РБТІ від 21.09.2004 року ці будівлі значаться як зведені самочинно.
Будівлі розташовані на ділянці, закріпленій за будинковолодінням.
Рішенням Сторожинецької міської ради від 12.10.2004 року їй надано дозвіл на виготовлення обмірних креслень на самочинно зведені споруди. Рішення узгоджено із райсанепідемстанцією, відділом управління МНС та райархітектурою.
Просила визнати за нею право власності на спадщину за законом на жилий будинок АДРЕСА_1 та самочинно зведені споруди: веранду літ. «а», сараї літ. „Е", „Ж", „З", загальною вартістю 22 598 грн.
ОСОБА_4 подала зустрічний позов до ОСОБА_7 про усунення її від права спадкування.
Посилалася на те, що 27.12.2002 року її брату ОСОБА_10 було зроблено операцію по видаленню нирки, під час якої у нього встановлено онкологічне захворювання нирок.
ОСОБА_7 відмовилася доглядати батька, який потребував стороннього догляду.
Таку допомогу йому надавали її сестра ОСОБА_2 та інші родичі.
ОСОБА_7 відмовилася взяти до себе батька чи перейти проживати до нього, заявивши, що спадщина їй не потрібна.
А коли він помер, не прийшла на похорон і ніякої допомоги не надала. Всі витрати на поховання брата взяла на себе ОСОБА_2.
Просила усунути ОСОБА_7 від права спадкування.
ОСОБА_2 також подала зустрічний позов до ОСОБА_7 про встановлення факту прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_11, визнання права власності на 1/6 ідеальну частку будинковолодіння, про встановлення факту надання матеріальної та іншої допомоги ОСОБА_10, визнання права на спадкування майна померлого ОСОБА_10 разом із ОСОБА_7, визнання права власності на 5/12 часток будинковолодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10.
Посилалася на такі обставини.
З 1969 року вона зареєстрована в будинковолодінні АДРЕСА_1.
Це господарство належало її батькові ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
На момент смерті батька в будинку проживала вона та мати - ОСОБА_9. Спадковим майном було будинковолодіння АДРЕСА_1. її частка в спадковому майні складала, 1/6 ідеальну частку, яку вона після смерті батька прийняла. По 1/6 частки прийняли спадщину мати та брат ОСОБА_10.
На час смерті брата (01.06.2004 року) йому належала 5/6 часток, а їй -1/6 частка в будинковолодінні.
Коли брат захворів вона опікувалася ним та його господарством, надавала йому постійну допомогу, якої він потребував як хвора людина, оскільки з січня 2003 року він не міг себе обслуговувати, зробила в будинку ремонт.
ОСОБА_7 відмовилася доглядати батька.
Відповідно до ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду може одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.
Вона є спадкоємицею другої черги як рідна сестра померлого. Вважала, що частки у спадковому майні ОСОБА_7 та її мають бути рівними і кожному з них має належати по 5/12 часток.
Просила задовольнити її позов.
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 6 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволені.
За нею визнано право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті батька - ОСОБА_10, яке складається із житлового будинку літ. „А" вартістю 7 954 грн., самочинно збудованих: веранди літ. „а", вартістю 1 642 грн., сараю літ. „Е", вартістю 4 833 грн., сараю літ. „Ж", вартістю 6 866 грн., сараю літ. „З", вартістю 1 303 грн., всього майна на суму 22 598 грн.
В позові ОСОБА_4 відмовлено за недоведеністю.
В позові ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
ОСОБА_4 і ОСОБА_2 подали на це рішення суду апеляційні скарги.
ОСОБА_4 вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Судом було встановлено, що ОСОБА_7 не надавала батькові належної допомоги, хоча мала таку можливість.
Просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов, а ОСОБА_7 в позові відмовити.
ОСОБА_2. також вважає, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи. ОСОБА_7 самоусунулася від виконання обов"язків доньки по догляду за хворим батьком, переклавши їх на неї та інших родичів.
Просила рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційних скарг ОСОБА_4 і ОСОБА_2. відсутні.
Відмовляючи в зустрічних позовах ОСОБА_4 і ОСОБА_2., суд вірно виходив з того, що ОСОБА_4 не довела, що ОСОБА_7 ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві - своєму батькові ОСОБА_10, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані.
Судом першої інстанції встановлено, що під час хвороби батька, ОСОБА_7 була вагітною. Пологи були важкими.
5 травня 2004 року ОСОБА_7 зроблена операція „кесарів розтин". Дитина народилася в асфіксії, з перитональним ураженням нервової системи.
За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_7 не могла надавати допомогу важко хворому батькові, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, з поважних причин.
Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_2. після смерті свого батька ОСОБА_11 в 1990 р. у встановлений ст. 549 ЦК України (1963 р.) строк не прийняла спадщину.
її прийняли батько та бабка ОСОБА_7 - ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і в порядку спадкової трансмісії спадкове майно перейшло у власність ОСОБА_10 - батька позивачки ОСОБА_7, що зокрема, підтверджується свідоцтвом про спадщину на земельний пай (а.с. 11).
Судом встановлено, що ОСОБА_12 не вчиняла жодної із дій, які свідчили про прийняття нею спадщини після смерті батьків, тому, на підставі част.2 ст. 553 ЦК України (1963 р.),суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2. відмовилася від спадщини.
Обґрунтовано відхилив суд доводи ОСОБА_2. про те, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу покійному брату ОСОБА_10, який був у безпорадному стані через хворобу. Як встановлено судом, таку допомогу надавали і інші родичі та сусіди. її частка в наданні допомоги не є значною, а зроблені витрати можуть бути відшкодовані в порядку цивільного судочинства.
Вірним є рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_7. Вона є донькою померлого ОСОБА_10, його спадкоємицею першої черги. Інших спадкоємців першої черги не встановлено.
ОСОБА_10 після смерті своєї матері успадкував земельний пай, що підтверджується свідоцтвом про спадщину від 02.02.2000 року та рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 21.12.2005 року, яке набрало законної сили (а.с. 11-13).
ОСОБА_7 своєчасно прийняла спадщину, подавши заяву до Сторожинецької нотаріальної контори 22.06.2004 року (а.с. 15).
Як зазначалось вище, спадкодавець ОСОБА_10 фактично прийняв спадщину після смерті своїх батьків, яка складалася з жилого будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, але документи про це не оформив.
Відповідає вимогам част.З ст. 376 ЦК України рішення місцевого суду в частині визнання права власності за ОСОБА_7 на самочинно зведені ОСОБА_10 веранду літ. «а», сараї літ. „Е", „Ж", „З".
На підставі наведеного рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 6 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: