Справа № 2-4478/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"09" лютого 2012 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого –судді Ревуцького С.І.

при секретарі –Мазняк О.Ю.

розглянувши в судовому засіданні в м.Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому вказала, що на підставі рішення Бердянського міського суду від 09.02.1999р. відповідач зобов’язаний сплачувати позивачу аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від заробітної плати щомісяця до повноліття дитини. Відповідач належним чином рішення суду не виконує, тому утворилась заборгованість за аліментами в сумі 5402.38 грн. Саме цю суму позивачка просить стягнути з відповідача у своєму позові.

В судове засідання сторони надали до суду відповідні заяви з проханням розглянути справу без їх участі, позивачка свої позовні вимоги підтримала, відповідач позовні вимоги визнав.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні позову на підставі наступного.

Викладені в позовній заяві факти повністю підтверджуються доданими до позову документи, а також визнані відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В даному конкретному випадку законні підстави для задоволення позову відсутні, тому визнання позову відповідачем не може бути прийнято.

На момент звернення позивача до суду вже існує рішення суду, яке набрало законної сили та знаходиться на виконанні у виконавчій службі Бердянського міськрайонного управління юстиції.

Відповідно до ст.196 СК України, на яку посилається позивач у своєму позові, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Але позивач в своєму позові не висуває вимог про сплату неустойки (пені), тому вказана законодавча норма застосована бути не може.

При таких обставинах, з урахуванням того, що судове рішення про стягнення аліментів з відповідача вже прийнято, їх стягнення входить до компетенції виконавчої служби, винесення окремого рішення про стягнення суми конкретної заборгованості не передбачено законодавством та не має ніякого сенсу, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 15, 60, 208, 212-218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:С. І. Ревуцький