Справа № 2-а/544/6/12
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2012 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Геєнко М.Г.
при секретарі – Горічевій С.В.
за участю:
представника позивача –ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов’янська адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Слов’янської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Слов’янської міської ради (Міжвідомча комісія для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання), про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з уточненим в ході судового розгляду адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира підключена до мереж центрального опалення та гарячого водопостачання. У зв’язку з тим, що тарифи на теплопостачання дуже високі, а якість не відповідає його вартості, нею було відключено власну квартиру від центрального опалення шляхом демонтажу опалювальних приладів та сушників для рушників, змонтовано індивідуальне опалення. 31 березня 2011 року вона звернулася до Виконкому Слов’янської міської ради з заявою про надання дозволу на встановлення автономного опалення, однак їй було відмовлено у наданні дозволу з посиланням на Наказ Мінжилкомунхозу від 06.11.2007р. №169 «Про затвердження змін до Наказу Міністерства з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. № 4».
Вважає цю відмову неправомірною, необґрунтованою та такою, що має бути визнана судом незаконною. У зв’язку з чим позивач просила визнати дії відповідачів незаконними та зобов'язати Виконавчий комітет Слов’янської міської ради Донецької області, Управління житлово-комунального господарства (міжвідомчої комісії з питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання) розглянути питання щодо надання дозволу на відключення від мереж ЦО та ГВП: квартири АДРЕСА_2, що належить позивачу на праві власності, і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з’явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 25 листопада 2011 року (а.с.23), в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні.
Представники відповідачів Виконавчого комітету Слов’янської міської ради Донецької області та Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету Слов’янської міської ради до суду не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали суду заяви, у яких просять розглянути справу на розсуд суду з урахуванням наявних у справі матеріалів та доказів(а.с.36,40).
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 згідно договору дарування від 12 серпня 1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В.(а.с.46-47) та зведеного акту вартості будов і споруд, виданого КП «Бюро технічної інвентаризації»(а.с.45), є власником квартири АДРЕСА_3.
Судом також встановлено, що ОСОБА_2, як власник вищезазначеної квартири, мала намір встановити у ній індивідуальне (автономне опалення).
Згідно витягу з протоколу засідання міської міжвідомчої комісії з розгляду питань пов’язаних з відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання від 19 травня 2010 року, комісія погодила переобладнання квартири АДРЕСА_4 індивідуальним газовим котлом при обов’язковому виконанні технічних умов(а.с.14).
Позивачем було отримано узгодження на встановлення індивідуального опалення(а.с.13), погоджено “Акт обстеження димоходів та вентиляційних каналів газифікованих приміщень житлових та суспільних споруд” від 23 березня 2011 року(а.с.11).
31 березня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Виконкому Слов’янської міської ради в особі голови Слов’янської міської ради ОСОБА_6 зі заявою про надання дозволу на встановлення автономного опалення(а.с.4).
Однак, листом за № Л-383-2 від 07 квітня 2011 року в.о. начальника Управління житлово-комунального господарства Слов’янської міської ради повідомив, що комісія виконавчого комітету Слов’янської міськради з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО та ГВП відмовила в наданні дозволу на відключення квартири від централізованого опалення, посилаючись на Наказ Мінжилкомунхозу від 06.11.2007 року № 169 “Про затвердження змін до Наказу міністерства з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 р. №4”, згідно якого виключено можливість від мереж централізованого опалення окремих приміщень в житловому будинку та передбачено відключення усього житлового будинку в цілому (а.с.5).
Суд вважає дану відмову у наданні дозволу ОСОБА_2 на відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення та встановлення індивідуальної системи теплопостачання незаконними.
Так як було встановлено в судовому засіданні, позивачка є власником квартири АДРЕСА_5.
Відповідно до ч. 1,2, ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Воля власника щодо реалізації влади над річчю, в тому числі і над нерухомою, виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею.
Своє право на річ власник здійснює завжди за своєю волею та за своїм власним інтересом. Незважаючи на передбачене цивільним законодавством право власника вільно користуватися та розпоряджатися належним йому майном, Відповідач обмежує таке право шляхом заборони власнику відокремленого приміщення вибирати спосіб опалення нежитлового приміщення, пов’язуючи такий вибір із волею власників інших окремих житлових приміщень багатоквартирного будинку. В такому випадку воля власника розпоряджатися приміщенням на свій розсуд обмежується бажанням або небажанням інших власників в такий самий спосіб обігрівати приміщення.
Окрім того, у відповідності до вимог ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” позивач має право відмовитись від користування послугою виконавця або виробника.
У відповідності до ст. 5 Закону України “Про захист прав споживачів”, держава забезпечує споживачу захист його прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції до їх потреб і гарантує придбання або одержання продукції іншим законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров’я і життєдіяльності.
Із викладеного судом встановлено, що відповідачі, відмовляючи ОСОБА_2 у наданні дозволу на відключення належної їй квартири від мережі централізованого опалення та влаштування нею у вказаному приміщення індивідуального(автономного) опалення порушили її права як власника зазначеного житлового приміщення та як споживача отриманих послуг.
При цьому суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на внесені зміни до Наказу Лист Міністерства житлово-комунального господарства України, якими заборонено відключення від мережі центрального опалення окремої квартири, а допускає відключення будинку в цілому.
Так, у відповідності із Наказом Міністерства житлово-комунального господарства № 169 від 06.11.2007 року до Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року № 4 внесені зміни, якими виключено право споживача послуг окремого приміщення житлового будинку відмовитись від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. Однак, після внесення змін, встановлений порядок відключення окремих житлових будинків, а не окремих приміщень, тобто порядок відключення окремого приміщення у житловому будинку є не врегульованим даним Порядком, в той час як і не є забороненим.
Окрім того, застосування Наказу Міністерства житлово-комунального господарства в частині відмови у відключенні від мережі центрального опалення окремого житлового приміщення суперечить діючому законодавству у сфері правовідносин по охороні права власності та захисту прав споживачів.
У відповідності до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись вищевикладеним та на підставі ст. ст. 104,107,158,162 КАС України, ст. ст. 316,317,319,321 ЦК України, ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст. 5 Закону України “Про захист прав споживачів”, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Слов’янської міської ради Донецької області, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Слов’янської міської ради (Міжвідомча комісія для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання) про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати дії Виконавчого комітету Слов’янської міської ради Донецької області, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Слов’янської міської ради (Міжвідомча комісія для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання) щодо відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення та встановлення індивідуальної системи теплопостачання незаконними.
Зобов’язати Виконавчий комітет Слов’янської міської Ради Донецької області в особі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Слов’янської міської ради (Міжвідомчу комісію з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання) розглянути питання щодо надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання квартири АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийнятті постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено та підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя
Слов’янського міськрайонного суду М.Г. Геєнко