Справа № 1-20/12

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

1 лютого 2012 року   Зарічний районний суд м.Суми  в складі:

                                     головуючого –судді Собини О.І.

                                     при секретарі –Біріній Ю.М.

                                     з участю прокурора –Маслюк О.М., Коротких Ж.О.

                                     захисника –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми кримінальну справу за обвинуваченням :

                                        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Прилуки

                                        Чернігівської області , українця , громадянина

                                        України,з середньою- спеціальною освітою,

                                        міліціонера-водія Сумського міжрайонного      

                                        відділу ДСО УДСО при УМВС України,

                                        одруженого , мешкаючого в м.Суми,

                                        АДРЕСА_1, раніше не

                                        судимого, -

за ст.ст. 185 ч.1, 364 ч.3 КК України , -

                           В С Т А Н О В И В :

Згідно наказу начальника Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області № 397 о/с від 24.11.2008р. прапорщик міліції ОСОБА_2  призначений на посаду міліціонера-водія спеціального підрозділу груп затримання (на правах роти) батальйону міліції Сумського міжрайонного відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області.

Згідно ст. 1, 2, 10, 11 Закону України «Про міліцію»міліція в України –держаний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від противоправних посягань. Міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право перевіряти у громадян при підозрі у вчинення правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконання яких покладено на міліцію.

          Згідно наказу Міністра внутрішніх справ № 505 від 30.09.2008р.  «Про заходи щодо вдосконалення системи комплексного використання сил і засобів в охороні громадського порядку»підрозділам Державної служби охорони необхідно забезпечувати охорону громадського порядку в зоні своїх постів та маршрутів. При надходженні інформації про скоєння злочину згідно з планом комплексного використання сил і засобів брати активну участь у розкритті злочинів по гарячих слідах, зокрема: негайно прибувати до місця події; перекривати можливі шляхи руху, відходу злочинців з місця подій, блокувати прохідні двори, входи та виходи з мікрорайонів з метою недопущення втечі осіб, які розшукуються; організовувати охорону місця події.

          Згідно функціональних обов’язків міліціонер-водій  спеціального підрозділу групи затримання (на правах роти) батальйону міліції Сумського міжрайонного відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області ОСОБА_2 повинен був брати участь в огляді об’єкта та прилеглої місцевості, затриманні злочинців та охорони місця події; під час виїзду за сигналом «Тривога»на квартиру контролювати вхід до під’їзду будинку, проводити опитування й контролювати поведінку громадян, які виходять з під’їзду, в разі потреби і наявності підстав затримувати їх до прибуття старшого групи затримання; приймати участь у проведенні рейдів по виявленню правопорушників громадського порядку і дрібних розкрадачів  державної та колективної власності.

          Таким чином, згідно займаної посади  міліціонер-водій спеціального підрозділу групи затримання (на правах роти) батальйону міліції Сумського міжрайонного відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області ОСОБА_2 був наділений владними повноваженнями, тобто   був представником влади і працівником правоохоронного органу.

22.03.2009р.  о 17 год.  група затримання (на правах роти) батальйону міліції Сумського міжрайонного відділу ДСО УДСО при УМВС України в Сумській області у складі молодшого інспектора-кінолога ОСОБА_3 та міліціонера-водія ОСОБА_2 на службовому автомобілі ВАЗ 21093 д.н.НОМЕР_1 заступили на чергування по охороні об’єктів всіх форм власності на території м. Суми.  

У цей день, близько 21 год. до чергової частини  СМВ УМВС України в  області надійшло повідомлення від ОСОБА_4, охоронця СФ університету «Україна», яке орендує приміщення по вул. Кірова,168,  що біля учбового закладу знаходиться роздягнутий чоловік, який стукає у вікна будівлі. Оскільки наряд БМ ППСМ СМВ УМВС України в Сумській області знаходився на місці пригоди, яка трапилась в м. Суми,  то черговий СМВ УМВС України в  Сумській області ОСОБА_5  одразу після отримання повідомлення звернувся до чергової частини Сумського міжрайонного відділу ДСО УДСО при УМВС України в Сумській області  з проханням надати допомогу та виїхати за вказаною адресою з метою з’ясування обставин вищевказаної події, отриманої по телефону.

Помічник чергового Сумського міжрайонного відділу ДСО УДСО при УМВС України в Сумській області ОСОБА_6  близько  21 год. повідомив ОСОБА_3про необхідність   виїхати групі затримання за адресою: м. Суми вул. Кірова,168, для з’ясування обставин вищевказаної події.

          Група  затримання (на правах роти) батальйону міліції Сумського міжрайонного відділу ДСО УДСО при УМВС України в Сумській області  у складі вищевказаних працівників міліції виїхала за адресою м. Суми вул. Кірова,168 та встановила, що отримана від чергового СМВ УМВС України в Сумській області інформація не підтвердилась.

Так було встановлено, що  ОСОБА_7, громадян Російської Федерації, приїхав в м. Суми до свого рідного брата ОСОБА_9, що  мешкає АДРЕСА_2.   Під час спілкування з братом вони посварились, після чого ОСОБА_7  залишив квартиру і вийшов на вулицю погуляти та заблукав, у зв’язку з чим звернувся до охоронця СФ університету «Україна»ОСОБА_4 з проханням викликати працівників міліції, щоб вони допомогли йому добратися до мешкання його брата ОСОБА_9

          Після цього, працівники міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з метою перевірки особи ОСОБА_7 вирішили доставити його до місця проживання брата.  З цією метою ОСОБА_3 через адресне бюро встановив місце реєстрації ОСОБА_9  та разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_2  на службовому автомобілі проїхали за адресою АДРЕСА_2.

          22.03.2009р., близько 21.30-22 год., знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 працівник міліції ОСОБА_2, діючи в рамках наданих йому повноважень, висунув ОСОБА_7 обов’язкову для виконання законну вимогу  як представника влади і правоохоронного органу надати для ознайомлення документи, які посвідчують його особу. ОСОБА_7,  розуміючи законний характер вимог працівника міліції, доставши з  паспорту грошові кошти в  сумі 10 тисяч рублів Російської Федерації,  передав його ОСОБА_2, який перевіривши документ  та встановивши особу, повернув паспорт ОСОБА_7

Крім вказаних грошових коштів в паспорті за обкладинкою також знаходилось 60 грн., які ОСОБА_7 не діставав  із паспорту під час його перевірки.  Отримавши паспорт, ОСОБА_7  вклав у нього грошові кошти в сумі 10 тисяч рублів Російської Федерації та поклав його  до сумки, що знаходилась в прихожій квартирі.  

          В той же час ОСОБА_3 запропонував братам ОСОБА_7 розрахуватися за витрачене пальне та надання допомоги по доставці ОСОБА_7  Погодившись на пропозицію ОСОБА_9 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 12 грн і повідомив, що більше грошей не має. ОСОБА_3 повідомив, що цих грошей недостатньо, тоді ОСОБА_7 достав з свого паспорту 1000 рублів Російської Федерації   та також передав їх ОСОБА_3  Зазначені грошові кошти ОСОБА_3 обернув на свою користь та використав для власних потреб.

          За фактом незаконного отримання грошових коштів в сумі 1000 рублів Російської Федерації та 12 грн.00 коп. постановою  Апеляційного суду Сумської області  від 09.10.2009 року  ОСОБА_3 був  визнаний винним в скоєнні  адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1 п. «а»Закону України «Про боротьбу з корупцією», але провадження по справі було закрите, у зв»язку із закінченням строку накладення адмінстративного стягнення.          

В той же час, знаходячись у квартирі за вищевказаною адресою,  у ОСОБА_2, який під час спілкування  ОСОБА_3 з братами Паляницями, зайшов  до кухні квартири, виник злочинний умисел на незаконне, таємне, шляхом крадіжки заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 під час повторної перевірки його паспорту та мобільним телефоном, який належав ЗАТ»Українсько-російська страхова компанія СК «Авіоніка»та   перебував у користуванні  ОСОБА_9, який він побачив на кухні квартири.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_2, знаходячись на кухні квартири, діючи шляхом зловживання владою, умисно, з корисливих мотивів,  всупереч інтересам служби,  незаконно таємно викрав мобільний телефон марки «Соні Еріксон», який  належав ЗАТ «Українсько-російська страхова компанія «Авіоніка»та був переданий для користування ОСОБА_9, вартістю  370 грн, разом з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар»вартістю 25 грн, на якій знаходились грошові кошти в сумі 150 грн.

Після цього, продовжуючи свою злочину діяльність ОСОБА_2 повторно, шляхом зловживання владою, із корисливих мотивів висунув ОСОБА_7 обов’язкову для виконання вимогу  як представника влади і правоохоронного органу, надати для ознайомлення його паспорт.  ОСОБА_7, не будучи усвідомлений про злочинний умисел ОСОБА_2  і розуміючи що вимога працівника міліції обов’язкова для виконання, повторно надав йому свій паспорт, в якому знаходились грошові кошти в сумі 9 тис. рублів Російської Федерації та  60 грн,  і сам, не спостерігаючи за його діями, почав займатися своїми справами.  

          ОСОБА_2, зловживаючи  владою, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи владу всупереч інтересам служби,  незаконно таємно викрав грошові кошти ОСОБА_7, що знаходилися в паспорті,  в сумі  9 тис. рублів Російської Федерації, які  згідно довідки управління Національного банку України в  області станом на 22 березня 2009р.  становить 2048,94 грн.,  та  60 грн, після чого повернув паспорт його власнику.  

          Після цього, працівники міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишили квартиру ОСОБА_9 та продовжили своє чергування.

В ніч з 22.03.2009 року на 23.03.2009 року ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Соні Еріксон»віддав своєму знайомому таксисту ОСОБА_10 в якості погашення боргу за раніше надані послуги по перевезенню, а грошовими коштами та сім-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар» розпорядився на свій розсуд.

 Допитаний в  судовому засіданні підсудний  ОСОБА_2  вину в скоєнні  інкрімінуємих  йому  злочинах не визнав   і  пояснив,  що 22.03.2009р. о 17 год. він разом з ОСОБА_3 заступили на чергування. Близько 21 год. на мобільний телефон ОСОБА_3 зателефонував  помічник чергового СМ ВДСО ОСОБА_6 та повідомив, що  оператор «102» просить, щоб вони виїхали за адресою м. Суми вул. Кірова,168, де нібито невідомий чоловік бігає роздягнутий і стукає у вікна та з’ясували ці обставини. Коли вони під’їхали за вказаною адресою, то там находилось два чоловіка –охоронець та ОСОБА_7, який перебував у нетверезому стані і  був легко одягнутий.  Зі слів охоронця, які підтвердив ОСОБА_7,  було відомо, що ОСОБА_7 приїхав із Росії до свого брата, вийшов на вулицю покурити та заблукав, у зв’язку з чим звернувся до нього з проханням викликати працівників міліції. Оскільки ОСОБА_7 не знав адресу брата, то він її встановив,  після цього він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 поїхали до міста проживання його брата в АДРЕСА_2. Двері під’їзду були закриті, там був домофон, але на дзвінки до квартири № 60 двері під’їзду не відчинялися. За їх прохання двері під’їзду були відчинені мешканкою квартири № 58, з якою він поспілкувався через домофон.  Коли піднялися до квартири № 60, то її двері не були зачинені на замок , світло в квартирі не горіло. ОСОБА_7 зайшов до квартири, а він з ОСОБА_3 знаходились на  сходовій площадці, перед квартирою і до неї не заходили. ОСОБА_7 зайшов до квартири, дістав із сумки паспорт, щось із нього дістав і  поклав собі в кишеню брюк, після чого надав  паспорт для ознайомлення ОСОБА_3, який його перевірив, встановив що ОСОБА_7 є громадянином Російської Федерації, після чого повернув документ його власнику.   В цей час із квартири, в коридор вийшов ОСОБА_9, який також перебував у нетверезому стані і  між братами трапилась словесна сварка, після якої ОСОБА_7 вирішив залишитися ночувати у свого брата ОСОБА_9 Після цього  ОСОБА_9 запропонував їм випити чаю, на що вони відмовилися. ОСОБА_9 спитав у них, що вони винні  їм за доставку брата додому, на що він з ОСОБА_3 пояснив, що вони нічого їм не винні, після чого залишили квартиру. Всі події відбувалися приблизно 5 хвилин, поблизу порогу квартири, документи перевіряв лише ОСОБА_3 Після цього він  зателефонував  оператору «102»і повідомив, що отримана інформація про пригоду не підтвердилась і за вимогою оператора він написав рапорт та надав його до Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області.  Він стверджує, що ні він, ні ОСОБА_3 не брали грошових коштів і мобільного телефону братів ОСОБА_9. Свідком їх спілкування з братами ОСОБА_9 був колишній працівник міліції ОСОБА_11, який спускався сходами вниз і якого вони потім підвезли до центру міста. ОСОБА_10 він мобільний телефон не передавав і вважає, що останній його оговорює.

Незважаючи на не визнання підсудним своєї вини , вина останнього в скоєних злочинах підтверджується матеріалами кримінальної справи зібраними в ході судового слідства та при судовому розгляді справи.

Так, з пояснень потерпілого ОСОБА_7, даних ним в судовому засіданні   вбачається, що він є громадянином Російської Федерації і  21.03.2009р. приїхав в м. Суми до свого брата ОСОБА_9  22.03.2009р. близько 21 год. після сварки з братом ,  він вийшов із квартири брата прогулятися по місту. Через деякий час він зрозумів, що заблукав.  Побачив сторожку та звернувся до сторожа з проханням викликати міліцію. Через деякий час на службовому автомобілі приїхали два працівника міліції. Міліціонер-водій був віком близько  30 років, ростом приблизно 180 см, темноволосий, другий працівник був також віком близько 30 років, ростом приблизно 160 см, повний, зі світлими волоссями.  Він повідомив працівникам міліції, що заблукав та  назвав адресу брата. Працівники міліції вирішили відвезти його до місця проживання брата. Коли всі разом увійшли до квартири, то брат спав. Працівники міліції пояснили, що хочуть перевірити його документи.  Після цього він з міліціонером водієм зайшли до кімнати і розбудили брата, а другий міліціонер залишився в коридорі квартири. ОСОБА_9 підтвердив що він його брат. Після цього із сумки, яка знаходилась у коридорі квартири, він дістав паспорт, в якому знаходило 10000 рублів Російської Федерації та 60 грн. Він дістав  грошові кошти (рублі РФ) та передав паспорт міліціонеру-водію (ОСОБА_2), а 60 грн . залишив у паспорті (вони знаходились за обкладинкою). Цей же міліціонер попросив чаю і брат пішов до кухні. Коли йому повернули паспорт, то він поклав в нього грошові кошти і поклав його до сумки. Міліціонер-водій пішов на кухню, а інший залишився в прихожій. Коли міліціонер-водій повернувся з кухні, то другий міліціонер сказав, що вони потратили пальне і їм необхідно заплатити.  Він  повідомив, що в нього не має гривнів а є лише російські рублі, на що міліціонер, як вподальшому стало відомо, що це був ОСОБА_3 повідомив що можна  заплатити і російськими рублями. Після цього його брат дістав якусь суму грошових коштів в гривнах і передав міліціонерам. Він також дістав із сумки 1000 рублів РФ та передав їх працівнику міліції  (ОСОБА_3).  В той же час працівник міліції-водій (ОСОБА_2) в другий раз попросив  надати йому для перевірки паспорт.  ОСОБА_7 передав йому паспорт, не дістаючи з нього грошові кошти. Коли йому міліціонер повернув паспорт, то він не перевірив чи є в ньому грошові кошти і поклав його до  сумки. Після цього працівники міліції одразу ж покинули квартиру, відмовившись  пити чай, який самі попросили  приготувати . Ранком наступного дня він виявив,  що у нього зникли грошові кошти в сумі 9000 рублів РФ та 60 грн, які знаходились в паспорті, а його брат виявив, що зник його службовий  мобільний телефон та ключі від квартири. Він одразу зрозумів, що грошові кошти викрав міліціонер-водій (ОСОБА_2), який перевіряв його паспорт, в якому знаходились грошові кошти. Вони звернулися до свого родича, який є працівником міліції  ОСОБА_12 і намагались мирно вирішити питання , без офіційного звернення до органів внутрішніх справ. З його допомогою встановили вищевказаних працівників міліції і під час спілкування з одним з них (з ОСОБА_3) той обіцяв, що викрадені речі та грошові кошти будуть повернути, але вони повернуті не були.

   З пояснень  потерпілого ОСОБА_9, данних ним в судовому засіданні вбачається, що дійсно ввечері 22.03.2009 року вони разом з братом вживали спиртні напої, але  випили вони не багато і нормально себе почували, усі події того вечора він добре пам»ятає. Потім вони з братом посварились і той пішов на вулицю покурити , а він зачинив двері і ліг спати. Він прокинувся від того, що в коридорі квартири горить світло і чути голоси . Він вийшов до коридору квартири і побачив двох працівників міліції та свого брата . Потім брат показав одному з працівників міліції, а саме ОСОБА_2 свій паспорт, а потім ОСОБА_3  попросив чаю і він пішов на кухню ставити чайник. ОСОБА_2 також заходив на кухню. Потім інший працівник міліції, як вподальшому стало відомо, то це був ОСОБА_3 почав просити гроші на бензин, який вони витратили на доставку брата додому і він передав йому 12 грн.00 коп. а брат віддав 1000 російський рублів. Потім ОСОБА_2 вдруге попросив у брата для  перевірки паспорт і  зайшов з паспортом до великої кімнати  бо там було краще світло. Після цього вони одразу залишили квартиру, відмовившись від чаю.  Вони зачинили квартиру і лягли спати , а вранці його брат виявив зникнення належних йому грошових коштів в сумі 9000 рублів РФ і  60 грн,  а у нього  зник мобільний телефон марки «Соні Еріксон», який був переданий йому для службового користування,  в якому находилась сім-карта оператора мобільного зв’язку «Київстар», на якій знаходились грошові кошти в сумі 150 грн.  В той вечір його мобільний телефон знаходився на кухні квартири, до якої заходили працівники міліції. Крім вказаних працівників міліції інших осіб –свідків подій  не було. Вони з братом намагались повернути кошти та мобільний телефон без офіційного звернення до органів внутрішніх справ і через свого родича ОСОБА_12 встановили особу ОСОБА_3 і зустрілися з ним . Потім ОСОБА_3 телефонував йому і питав про те який у нього був телефон, а потім питав якими грошима повертати їм викрадені кошти , але потім ОСОБА_3 нічого не повернув і перестав спілкуватися з ними і тому вони з братом звернулись із заявою до органів внутрішніх справ.

З пояснень  свідка ОСОБА_4, даних ним в судовому засіданні вбачається, що він  працював  охоронцем в філіалі університету України, який розташований в приміщенні по вул. Кірова,168 в м. Суми. 22.03.2009р. він знаходився на чергуванні. В цей день, у вечірній час у віконце чергового почав стукати невідомий чоловік, який був легко одягнутий. Він просився пустити його до приміщення щоб зігрітися. Коли він відмовив в задоволенні його прохання, тоді той чоловік попросив  викликати наряд міліції, обіцяючи все пояснити працівникам міліції.  Після цього, по телефону «102»він викликав працівників міліції, які приїхали через деякий час на службовому  автомобіля. Із автомобіля вийшли два працівника міліції. Під час спілкування з ними невідомий чоловік назвав своє прізвище , повідомив їм що приїхав до свого брата, пішов погуляти по вулиці та заблудився. Працівники міліції сказали що установлять де мешкає його брат та відвезуть його до нього. Після цього всі сіли в автомобіль та поїхали.           

З  пояснень  свідка ОСОБА_5,  даних ним в судовому засіданні вбачається , що  в березні 2009р. він заміняв оперативного чергового СМВ УМВС України в  області, оскільки той знаходився на лікарняному. 22.03.2009р. він знаходився на чергуванні. Близько 21 год. від охоронця приміщення по вул. Кірова,168 надійшло повідомлення, що нібито невідомий роздягнутий чоловік стукає у вікна приміщення. Він повідомив охоронця, що зараз приїде наряд міліції. Оскільки в той час  черговий наряд ППСМ та черговий екіпаж ДАЇ знаходився на місці пригоди, то він звернувся за допомогою до служби ВДСО з проханням направити міліціонерів на вул.Кірова,168, пояснив черговому що там трапилось.  Через деякий час працівник служби охорони повідомив, що біля приміщення по вул. Кірова,168 знаходиться невідомий чоловік, який після вживання спиртних напоїв посварився зі своїм братом, вийшов на вулицю та заблудився.  Вони доставлять цього чоловіка до місця проживання його брата, а рапорт про пригоду завезуть до Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумської області.

          З пояснень  свідка ОСОБА_6, даних ним в судовому засіданні вбачається,  що  в березні 2009р. працював на посаді помічника чергового ВДСО.  22.03.2009р. він знаходився на чергуванні. В цей день, близько 21 год. надійшло повідомлення від оператора «102»ОСОБА_5 про те, що ніби-то невідомий роздягнутий чоловік стукає у вікна приміщення, розташоване в м. Суми по вул. Кірова, 168.  Він повідомив, що чергові наряді знаходяться на виїзді, тому попросив надати допомогу і направити по указаній адресі черговий наряд ВДСО для перевірки повідомлення про вказані події. В той час в тому районі чергувала ГЗ ВДСО у складі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому він повідомив щоб вони виїхали за вказаною адресою та розібралися на місці що там трапилось. Через деякий час він  зателефонував ОСОБА_3 і той повідомив, що порушник зник і вони його шукали, але нікого не знайшли. Він повідомив  ОСОБА_3 щоб вони про пригоду написали рапорт та зареєстрували його у Зарічному ВМ СМВ УМВС України в  області.

З пояснень свідка ОСОБА_13, даних ним в судовому засіданні вбачається, що 24.03.2009р. від своїх родичів (братів ОСОБА_9) довідався , що 22.03.2009р. у них зникли грошові кошти в сумі 9000 рублів Російської Федерації та мобільний телефон після того, як  квартиру ОСОБА_9 відвідували працівники міліції. Він встановив, що це були працівники служби  охорони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Під час спілкування з останнім він обіцяв  повернути грошові кошти та мобільний телефон, але так і не зробив цього . Спочатку брати ОСОБА_9 намагались мирно вирішити питання щодо повернення викраденого і не бажали звертатись із офіційними заявами до органів внутрішніх справ, але , оскільки викрадене їм не повернули, то вони звернулись із офіційними заявами.

З пояснень свідка ОСОБА_14 даних ним в судовому засіданні  вбачається, що він працює на посаді  заступника начальника віділу  СМВ ДСО  УДСО при УМВС України в Сумській області і ОСОБА_2 є його підлеглим. 26.03.2009 року йому стало відомо про можливі неправомірні дії з боку працівників міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і він разом з ОСОБА_3 поїхав  на зустріч з братами ОСОБА_9 та ОСОБА_13 ОСОБА_9 почали пояснювати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 викрали у них грошові кошти та мобільний телефон і, крім того, вони передали ОСОБА_3 на його вимогу кошти в сумі 1000 рублів та 12 грн.00 коп. При розмові ОСОБА_3 усі обставини визнав і зазначив, що телефон можливо викрав ОСОБА_2 і погоджувався повернути гроші, але просив надати йому для цього час . З їх розмови він зрозумів, що ОСОБА_3 гарно орієнтувався в квартирі ОСОБА_9, а отже він в неї заходив. ОСОБА_2 від зустрічі з братами ОСОБА_9 ухилився. Він дав розпорядження провести службову перевірку.

З пояснень свідка ОСОБА_10, даних ним в судовому засіданні вбачається , що він  працює таксистом і в ніч з  22 на 23 березня 2009р. знаходився на роботі.  Близько 01 год. ночі йому подзвонив його знайомий  працівник міліції ОСОБА_2 та запропонував йому мобільний телефон в якості погашення боргу в сумі 50 грн за раніше надані послуги по перевезенню. В той же час вони зустрілися біля театру ім. Щепкіна. В ту ніч  ОСОБА_2 був  на службовому автомобілі. ОСОБА_2 дав йому мобільний телефон чорного кольору марки «Sony  Ericsson »і сказав, що якщо телефон йому подобається, то він може його залишити собі у рахунок боргу. Про телефон ОСОБА_2 зазначив, що з ним цим телефоном розрахувався якийсь  чоловік, якого вони підвезли раніше, і запевнив, що цей телефон не крадений. Він погодився, залишив телефон у себе та поїхав далі працювати.  Він у цей    телефон   вставив свою стару СІМ карту оператора МТС з НОМЕР_2   та  користувався ним протягом  місяця. Через деякий час, приблизно  через місяць   вказаний телефон  передав своєму рідному брату ОСОБА_15.  Документи на мобільний телефон та зарядний пристрій  ОСОБА_2 йому не  надавав.

З пояснень  свідка ОСОБА_15 даних ним в судовому засіданні вбачається,  що його рідний брат ОСОБА_10 проживає в м.Суми і працює таксистом. Приблизно в квітні 2009 року  він з братом обмінялись телефонами і він передав брату телефон марки «Нокіа», а брат йому передав телефон марки «Соні Еріксон», але документів на зазначений телефон не було.  Потім він даний телефон передав працівникам міліції .

Крім того, вина підсудного підтверджується іншими доказами дослідженими  в ході судового розгляду справи, а саме:

- з протоколу очної ставки проведеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 вбачається, що останній підтвердив факт передачі йому ОСОБА_2 в рахунок оплати раніше наданих послуг мобільного телефону «Сони Еріксон», а ОСОБА_2 заперечив ці обставини .

                                                            (Т. 1 а.с.152)

- з протоколу очної ставки проведеної між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_9 підтвердив факт зникнення коштів та мобільного телефону після відвідування ОСОБА_2 та ОСОБА_3  його квартири і підтвердив, що ОСОБА_2  брав паспорт його брата для перевірки , а також ходив по квартирі і заходив на кухню

                                                                ( т.1 а.с.202-204)                                          

- актом добровільної видачі  ОСОБА_15 мобільного телефону «Соні Еріксон «імей НОМЕР_3 , який він отримав від свого брата ОСОБА_10, а той в свою чергу, отримав його від ОСОБА_2          

                                                               (т. 1 а.с.40)

- протоколом огляду мобільного телефону марки «Соні Еріксон», вилученого у ОСОБА_10

                                                            (т. 2 а.с. 63)                                        

-          роздруківкою інформації з каналів зв’язку ЗАТ «Київстар», згідно якого встановлено, що останній  дзвінок зі свого мобільного телефону (його Імей НОМЕР_4 ) по НОМЕР_5 ОСОБА_9 здійснив в денний час 22 березня 2009р. близько 12 год, після цього по вказаному номеру дзвінки не здійснювались.

                                                              ( т.2 а.с.81)

- роздруківкою інформації з каналів зв’язку  оператора «Український мобільний зв’язок»,  згідно якого встановлено, що з мобільного телефону, який належав ОСОБА_9 (його Імей  НОМЕР_6 ) по НОМЕР_7, яким користувався  ОСОБА_10  почалися здійснюватися вхідні та вихідні дзвінки 23.03.2009р., починаючи з  3.17 год.

                                                   (Т.2 а.с.252-268)

- протоколом впізнання з якого вбачається , що  ОСОБА_9 впізнав між інших  мобільний телефон, який у нього був викрадений із імей НОМЕР_3.

                                                            (Т. 1 а.с.208)

- протоколом огляду мобільного телефону «Соні Еріксон»із імей НОМЕР_3  вилученого в ході дослідчої перевірки

                                                               ( т.2 а.с.63).

- довідкою страхової компанії «Авіоніка», де працював потерпілий  ОСОБА_9, згідно якої встановлено, що йому  був виданий мобільний телефон марки «Соні Еріксон» та сім-карта оператора мобільного зв’язку з НОМЕР_5.

                                                  (Т. 1 а.с.207-208)

- актом прослуховування каналу № 6 архіватору мови станом на 22.03.2009р., згідно якого встановлено, що черговий СМВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_5 дійсно звертався до помічника чергового Сумського міжрайонного відділу ДСО УДСО при УМВС України в Сумській області ОСОБА_6  з проханням направити машину для з’ясування подій, які відбувалися за адресою м. Суми вул. Кірова,168.  

                                                            (Т. 1 а.с. 72)

- бортовим журналом службового автомобіля ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_1 ВДСО ВДСЛ при УМВС України в Сумській області, згідно якого встановлено, що 22 .03.2009р. у складі працівників міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 група затримання виїзджала за адресою м. Суми вул. Кірова,168.

                                                            (Т. 1 а.с.76-77)

- рапортом ОСОБА_2 від 22.03.2009р., згідно якого встановлено, що група затримання у складі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виїзджала за адресою м. Суми вул. Кірова,168, але отримана інформація про подію не підтвердилася.

                                                                  ( т.1 а.с.108)

-  висновком товарознавчої експертизи, згідно якої вартість мобільного телефону, яким користувався  ОСОБА_9, на час скоєння злочину  складає 370 грн.

                                                            (т. 2 а.с. 68)

- довідкою управління Національного банку України в  Сумської області, згідно якої станом на 22 березня 2009р. 9 тис. рублів Російської Федерації складає 2048,94 грн.

                                                            (Т. 2 а.с.85-86)

- довідкою  ЧП Мобілочка , згідно якої встановлено, що вартість стартового пакету оператора мобільного зв’язку «Київстар»станом на березень 2009р. складала 25 грн.

                                                            (Т. 2 а.с. 235)

- наказом міністра внутрішніх справ № 505 від 30.09.2008р.  «Про заходи щодо вдосконалення системи комплексного використання сил і засобів в охороні громадського порядку», згідно якого підрозділам Державної служби охорони необхідно забезпечувати охорону громадського порядку в зоні своїх постів та маршрутів. При надходженні інформації про скоєння злочину згідно з планом комплексного використання сил і засобів брати активну участь у розкритті злочинів по гарячих слідах, зокрема: негайно прибувати до місця події; перекривати можливі шляхи руху, відходу злочинців з місця подій, блокувати прохідні двори, входи та виходи з мікрорайонів з метою недопущення втечі осіб, які розшукуються; організовувати охорону місця події.

                                                            (Т. 2 а.с. 163-165)

- наказом начальника Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області № 397 о/с від 24.11.2008р.,  про призначення  ОСОБА_2 на посаду міліціонера-водія спеціального підрозділу групи затримання (на правах роти) батальйону міліції Сумського міжрайонного відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області.

          Згідно займаної посади  та функціональних обов’язків  міліціонер-водій спеціального підрозділу групи затримання (на правах роти) батальйону міліції Сумського міжрайонного відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області  ОСОБА_2 був наділений владними повноваженнями, тобто   був представником влади  і працівником правоохоронного органу.

                                                  (т. 2 а.с. 138; 200-201; 277)

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина підсудного  ОСОБА_2  в скоєнні злочинів передбачених  ч.1 ст.185 , ч.3 ст.364  КК України  знайшла повне підтвердження в судовому засіданні.

Суд вважає за необхідне покласти в основу вироку покази потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_7 даних ними як на досудовому слідстві так і в ході судового розгляду справи .

В той же час, в судовому засіданні встановлено, що дійсно, на початку потерпілий ОСОБА_9 не чітко давав пояснення щодо розміру грошових коштів, що зникли у його брата ОСОБА_7 після відвідування їх квартири працівниками міліції. Вподальшому, а саме  при допиті його 04.08.2009 року в якості потерпілого останній уточнив свої пояснення і зазначив, що у брата було усього 10000 російських рублів та 60 грн.00 коп. На вимогу працівників міліції про оплату їх послуг по доставці брата додому та оплати витраченого бензину він передав 12 грн.00 коп., а  брат передав із наявних у нього коштів  1000 російських рублів , а інші гроші залишились в паспорті брата. Вранці його брат виявив зникнення коштів в сумі 9000 російських рублів та 60 грн.00 коп. ( т.1 а.с.200-201). При допиті  потерпілого ОСОБА_9 12.08.2009 року він також зазначив, що помилково при очній ставці з ОСОБА_2 він зазначив , що у брата було 11000 російських рублів , а в дійсності у нього було 10000 російських рублів з яких останній 1000 рублів передав працівникам міліції за бензин. ( т.1 а.с.205-206) Зазначені пояснення потерпілий неодноразово підтвердив і в ході судового розгляду справи. Таким чином, суд вважає, що усі суперечності в поясненнях потерпілого ОСОБА_9  щодо розміру викрадених коштів були усунені як в ході досудового так і в ході судового слідства.    

Потерпілий  ОСОБА_7 допитаний  в порядку виконання доручення про надання правової допомоги також підтвердив факт  наявності у нього 10000 російських рублів та 60 грн.00 коп. і передачи ним 1000 російських рублів світловолосому працівнику міліції за витрачений бензин та повторну перевірку його паспорту з вкладеними до нього грошовими коштами  темноволосим міліціонером –водієм і зникнення після цього 9000 російських рублів та 60 грн.00 коп. Також він підтвердив зникнення мобільного телефону, яким користувався його брат ОСОБА_9  ( т.2 а.с.101)  . Дані пояснення потерпілий підтвердив і в ході судового розгляду справи.

Також суд не може узяти до уваги і заперечення підсудного в тій частині, що мобільний телефон переданий відповідно до акту добровільної видачі свідком ОСОБА_15, який попередньо був йому переданий його братом ОСОБА_10  і мобільний телефон , що перебував  у користуванні у ОСОБА_9 є різними телефонами, оскільки, на його думку ,    з роздруківок інформації з каналів зв’язку ЗАТ «Київстар»встановлено, що потерпілий користувався телефоном з Імей НОМЕР_4, а ОСОБА_10 користувався мобільним телефоном Імей  НОМЕР_6 .

В той же час, в ході судового слідства в порядку окремого доручення було отримано відповідь від керівника групи Сумського магазину ПрАТ «МТС Україна»ОСОБА_8 з якого вбачається, що значущими є перші 14 знаків Імей , а п»ятнадцята цифра Імей , що відображається в роздруківці може відрізнятися, оскільки це запасний ідентифікатор ( т.4 а.с.98). Крім того, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що саме ОСОБА_9 користувався № телефону  80672169742, а ОСОБА_10 НОМЕР_7, що підтверджується і листом ЗАТ «УР АСК «Авіоніка»( т.4 а.с.135, 226, 232 ), копією заяви ОСОБА_9 про отримання мобільного телефону  з номером 80672169742 ( т.4 а.с.242)    та неодноразовими  поясненнями як потерпілого ОСОБА_9 так і свідка ОСОБА_10

Суд не може узяти до уваги посилання підсудного на лист  ДП «Український державний центр радіочастот»від 19.08.2010 року в тій частині, що  в телефонах моделі  Соні Еріксон  як правило імей складається із 17 цифр ( т.4 а.с.100) , оскільки дана відповідь надана у виді припущення і не підтверджується іншими доказами  зібраними по кримінальній справі. Крім того, із вищезазначених роздруківок інформації з каналів зв’язку вбачається, що імей телефону складається із значущих 14 перших знаків , а 15 цифра відрізняється , оскільки є запасним ідентифікатором ,  що і підтверджується листом  керівника групи Сумського магазину ПрАТ «МТС Україна».

Також суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_16 даних ним як на досудовому  слідстві так і в судовому засіданні . Даний свідок пояснив, що в квартиру потерпілого ОСОБА_9 вони не заходили і потерпілі не передавали  йому грошові кошти за ніби-то витрачений  бензин на доставку потерпілого ОСОБА_7 додому . В той же час, дані пояснення суперечать поясненням самих потерпілих , які з самого початку описували даного свідка як світловолосого міліціонера , який вимагав від них кошти і якому вони були передані  і обидва міліціонери заходили до квартири та пересувались по ній. Крім того, постановою апеляційного суду Сумської області від 09.10.2009 року було встановлено вину даного свідка у вчиненні правопорушення  передбаченого п.»а»ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», а саме у тому, що він працюючи молодшим  інспектором-кінологом СМВДСО УДСО при УМВС України в Сумській області , в ході виконання службових обов»язків  працівника правоохоронного органу , будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави, у зв»язку з виконанням таких функцій , незаконно одержав від ОСОБА_9 та ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 12 грн. та 1000 російських рублів.  Таким чином, такі покази свідка суд розцінює як його намагання допомогти підсудному уникнути відповідальності за вчинений злочин .

Також суд , при постановленні вироку не може  узяти до уваги і пояснення свідка ОСОБА_11, який був допитаний в судовому засіданні за клопотанням підсудного, оскільки даний свідок  зміг пояснити лише те, що він спускаючись по сходах з 9-го поверху будинку, поверхом нижче побачив раніше знайомих йому працівників міліції ОСОБА_2  та ОСОБА_16, які знаходились на порозі якоїсь квартири і з кимось прощались, а потім вони підвезли його автомобілем до центру міста. В той же час даний свідок не зміг пояснити підстави перебування зазначених працівників міліції біля цієї квартири, чи заходили вони попередньо до квартири, з ким з мешканців квартири спілкувались. Крім того, факт знаходження на сходовій клітині інших осіб, які б спілкувались з ОСОБА_2 та ОСОБА_18 не підтверджують потерпілі по справі і про наявність даного свідка жодного разу не зазначав як ОСОБА_18 так і до 13.08.2009 року не згадував і ОСОБА_2 Будучи допитаним 21.05.2009 року в якості підозрюваного, 29.05.2009 року, 23.07.2009 року, 13.08.2009 року в якості обвинуваченого підсудний ОСОБА_2 жодного разу не згадував про наявність свідка ОСОБА_11 і про існування даного свідка він зазначив лише в клопотанні від 13.08.2009 року ( т.1 а.с.146-149, 158-160, 162-163, 170-171).   

Не визнання своєї вини підсудним суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його  дії слід кваліфікувати:

-          за ст.364 ч.3 КК України ( в редакції, що діяла  станом на 22.03.2009 року) , оскільки він, будучи працівником правоохоронного  органу і  займаючи посаду міліціонера-водія спеціального підрозділу груп затримання ( на правах роти) батальону міліції Сумського міжрайонного відділу ДСО УДСО при УМВС України в Сумській області, тобто будучи представником влади і працівником правоохоронного органу учинив  умисні дії, що виразились  в незаконному, шляхом  використання влади  всупереч  інтересам служби, з корисливих мотивів , заволодінні грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 2108 грн.94 коп., а також мобільним телефоном  вартістю 370 грн.00 коп. разом з сім-картою оператора мобільного зв»язку  «Київстар»вартістю 25 грн.00 кпо. на якій знаходились грошові кошти в сумі 150 грн.00 коп. і які належать ЗАТ УРАСК «Авіоніка»та перебували в користуванні потерпілого ОСОБА_9, чим заподіяв  істотної шкоди  охоронюваним законом правам і інтересам вказаних осіб , оскільки заподіяв їм  матеріальної та моральної шкоди , а також державним інтересам  у вигляді підриву авторитету та престижу УМВС України в Сумській області , працівники  якого згідно діючого законодавства України наділені повноваженнями по веденню боротьби із злочинністю.

-          За ст. 185 ч.1 КК України , оскільки він таємно заволодів чужим майном на загальну суму 2653 грн.94 коп., а саме: грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 2108 грн.94 коп. та мобільним телефоном марки «Соні Еріксон» вартістю 370 грн.00 коп. з сім-картою оператора мобільного зв»язку  «Київстар» вартістю 25 грн.00 кп., на якій знаходились грошові кошти в сумі 150 грн.00 коп. і належать ЗАТ УРАСК «Авіоніка « та перебували в користуванні  ОСОБА_9

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу підсудного, обставини, що пом’якшують покарання.

До обставин , що пом»якшують покарання підсудному    суд відносить те, що  він раніше не судимий ,  позитивно характеризується профспілковим комітетом за місцем роботи  та за місцем проживання, має поганий стан здоров»я, що підтверджується медичними довідками про стан його здоров»я, до дисциплінарної відповідальності за місцем роботи не притягувався,  потерпілі не наполягають на суворій мірі покарання і при призначенні покарання покладаються на розсуд суду  .

Обставин , що обтяжують  покарання підсудному суд не вбачає .

За наявності декількох обставин, що пом”якшують покарання та істотно знижують  ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням  осіб винного суд при призначенні покарання підсудному   за ст. 364 ч.3 КК України      вважає за можливе  застосувати ст.69 КК України і  призначити  основне покарання  нижче від найнижчої межі, встановленої в санції даної статті .

   З  урахуванням  всіх  обставин  суд  вважає  за  необхідне  призначити  підсудному  покарання  у  виді позбавлення волі  з конфіскацією  особистого  майна ( крім житла)  з позбавлення права обіймати  певні  посади чи  займатись певною діяльності у  сфері проходження  як  публічної  служби так  і  служби в правоохоронних органах, оскільки  саме дане   покарання  буде   необхідне  і  достатнє  для  його    виправлення  і  попередження  нових  злочинів.

Також суд вважає за необхідне відновідно до ст.54 КК України позбавити підсудного ОСОБА_2 спеціального звання «прапорщик міліції».

Позовні вимоги  ОСОБА_7  про стягнення з підсудного на його користь майнової шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що діями підсудного йому було заподіяно майнової шкоди на загальну суму 2108 грн.94 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_9  в  частині  відшкодування  матеріальної  шкоди  не підлягають задоволенню, оскільки  в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що викрадене підсудним у нього майно належало не йому , а було передано йому для користування у зв»язку із службовою необхідністю ЗАТ УРАСК «Авіоніка « . В  частині відшкодування  моральної шкоди  позов підлягає частковому  задоволенню  відповідно до  вимог  передбачених  ст. 1166 ЦК України ,оскільки з вини підсудного він був позбавлений можливості користуватись телефоном , який використовувався ним у зв»язку із службовою необхідністю, він вимушений був витрачати додаткові зусилля на відвідування  органів внутрішніх справ та суду ,   а тому необхідно стягнути з підсудного  на користь потерпілого ОСОБА_9  моральну шкоду в сумі 1000 грн.00 коп.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Соні Еріксон» передати власнику ЗАТ УРАСК «Авіоніка « , документи з інформацією з каналів зв’язку ЗАТ «Київстар GSM», документи з каналів зв’язку ЗАТ «Український мобільний зв’язок», що знаходяться в матеріалах кримінальної справи  - залишити при справі ( т. 2 а.с. 81, 252-268, 292), стартовий пакет ЗАТ «Київстар GSM»без сім-карти –знищити .

Стягнути з підсудного на користь держави судові витрати по справі за проведення експертизи в сумі 150,24 грн.(т. 2 а.с.67).

Враховуючи ті обставини , що підсудний під час досудового слідства та судового розгляду справи жодного разу не порушував обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд і такий запобіжний захід забезпечив належну процесуальну поведінку підсудного , тому суд вважає за необхідне до набрання вироку суду законної сили не змінювати йому даний запобіжний захід і залишити підписку про невиїзд.

            Керуючись  ст.ст. 323,324 КПК  України, суд-

                                                                З А С У Д И В:

         ОСОБА_2   визнати винним  у скоєнні злочинів передбачених  ст.ст. 185 ч.1,  364 ч.3 КК України  і призначити йому   покарання :

- за ст.185 ч.1 КК України у виді одного року позбавлення  волі,

- за ст.364 ч.3 КК України ( в редакції, що діяла станом на 22.03.2009 року) із застосуванням ст. 69 КК України у виді трьох років  позбавлення  волі  з позбавленням права обіймати  певні  посади чи  займатись певною діяльності у  сфері проходження  як  публічної   служби так  і  служби в правоохоронних органах  на  строк два роки з конфіскацією майна ( крім житла),

                Відповідно до  ст. 70  ч.1 КК  України  призначити ОСОБА_2   покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого  покарання більш суворим і  остаточно визначити до відбуття покарання у  вигляді  трьох років  позбавлення  волі з позбавленням права обіймати  певні  посади чи  займатись певною діяльності у  сфері проходження  як  публічної   служби так  і  служби в правоохоронних органах  на  строк два  роки  з конфіскацією майна ( крім житла).

Позбавити ОСОБА_2 спеціального звання «прапорщик міліції».

       Запобіжний  захід засудженому  ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7  2108 грн.94 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 1000 грн.00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Соні Еріксон» передати власнику ЗАТ УРАСК «Авіоніка « , документи з інформацією з каналів зв’язку ЗАТ «Київстар GSM», документи з каналів зв’язку ЗАТ «Український мобільний зв’язок», що знаходяться в матеріалах кримінальної справи  - залишити при справі, стартовий пакет ЗАТ «Київстар GSM»без сім-карти – знищити .

Стягнути з засудженого ОСОБА_2  на користь держави судові витрати по справі за проведення експертизи в сумі 150,24 грн.

   Вирок  суду може  бути  оскарженим  до  апеляційного суду Сумської  області, через  Зарічний  райсуд м.Суми протягом  15 діб  з часу  його  проголошення.

       СУДДЯ                                                                СОБИНА О.І.