Справа №22ц- 1556 /2006 р. Головуючий 1-ї інстанції: Батченко О.В.
Категорія 44 Суддя-доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
РІШЕННЯ
Іменем України
2006 року вересня місяця 21 дня колегія суддів судової палати в цивільних
справах Миколаївського апеляційного суду в складі
головуючого: Лисенка П.П.,
судді в : Данилової О. О.,
Кутової Т.З., при секретарі: Гапєєвій Т.В.
за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ленвіт" на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2003 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ виробничо комерційної фірми "Ленвит" про скасування рішення зборів засновників
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з
позовною заявою до ОСОБА_2 та ТОВ виробничо комерційної фірми
"Ленвит" про скасування рішення зборів засновників.
Позивач зазначав, що він володіє 50 % акцій підприємства. Рішенням засновників ТОВ ВКФ "Ленвит" від 29 січня 2001 року позивача було виведено із складу засновників та введено ОСОБА_2.
Посилаючись на те, що позивач не був запрошений на збори в установленому законом порядку і не брав у них участь, просив визнати вказане рішення незаконним.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2003 року, позов задоволено. Визнано незаконним рішення зборів засновників ТОВ ВКФ "Ленвит" викладене в протоколі НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_1 з товариства.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 5 березня 2004 року зазначене рішення суду скасовано, а позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду України від 5 липня 2006 року вказану ухвалу апеляційного суду скасовано, а справу повернуто на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі ТОВ ВКФ "Ленвіт" просить рішення Центрального районного суду від 26 грудня 2003 року скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянт посилався на те, що по даній справі відсутній спір про право, атому позивачем пропущено строк на звернення до суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до установчого договору від 29 вересня 1994 року засновниками ТОВ ВКФ "Ленвіт" є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з вкладом кожного до статутного фонду по 50 %. Регістраційно - ліцензійною палатою Миколаївської міської ради від З жовтня 1994 року зареєстровано ТОВ ВКФ "Ленвіт" як суб'єкт підприємницької діяльності.
Згідно з протоколом НОМЕР_1 зборів засновників ТОВ ВКФ "Ленвіт" від 29 січня 2001 року було вирішено прийняти до складу засновників ОСОБА_2, вивести зі складу засновників ОСОБА_1, розподілено долі в статутному фонді, внесено зміни до Статуту (а.с. 5 - 6).
Як передбачено ч. 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають кількість голосів пропорційно розміру їх частки в статутному фонді. Частиною ж 1 ст. 64 вказаного Закону встановлено, що виключення із учасників товариства можливе лише на підставі одностайного рішення зборів товариства, при цьому учасник товариства, якого виключають не приймає участь у голосуванні.
Суд першої інстанції, постановляючи рішення, вірно виходив з того, що, з урахуванням наведених правових норм, оспорюване рішення зборів учасників товариства є незаконним, оскільки за прийняття рішення про виключення позивача з учасників товариства, голосування одним засновником - ОСОБА_2, хоч і було одностайним, однак вона не має простої більшості голосів. Тоді як одностайне голосування, яким вирішується питання щодо виключення із учасників товариства, передбачає більшу кількість голосів, а ніж проста більшість. З цих підстав голосування і по іншим питанням не могло набрати простої більшості голосів. Тому суд прийняв обгрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, та визнання рішення учасників ТОВ ВКФ "Ленвіт" від 29 січня 2001 року в протоколі НОМЕР_1 незаконним.
Між тим, суд помилково в резолютивні частині рішення навів не повну назву рішення вказаного протоколу, а саме як про виключення ОСОБА_1 із товариства, тоді як слід було зазначити і про прийняття в склад засновників ОСОБА_2, про розподіл часток в статутному фонді та про внесення змін в Статут товариства, оскільки це фактично наслідки одного питання.
При вказаних обставинах оскаржуване рішення суду слід змінити, доповнивши відповідно його зміст резолютивної частини повною назвою оскаржуваного рішення зборів засновників.
Посилання представника відповідачки в судовому засіданні апеляційного суду на те, що до участі у справі не було притягнуто ОСОБА_2, що порушило його права, не заслуговують на увагу, оскільки сам ОСОБА_3 на таке не скаржиться, а крім того, він приймав участь в судовому засіданні як представник відповідача ТОВ ВКФ "Ленвіт", давав пояснення по суті спору, а тому мав можливість захистити свої права.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ ВКФ "Ленвіт" - задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду від 26 грудня 2003 року змінити, зазначивши в резолютивній частині про скасування рішення зборів учасників від 29 січня 2001 року в протоколі НОМЕР_1 також і про прийняття в склад засновників ОСОБА_2, про розподіл часток в статутному фонді і про внесення змін в Статут товариства.
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили тобто з дня проголошення.
Головуючий: Судді:
Згідно з оригіналом
суддя апеляційного суду
Миколаївської області Т.З.Кутова