2-999/08

                                                               Р І Ш Е Н Н Я

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      10 квітня 2008 року  Кіровський райсуд м. Кіровограда в складі :

                                             головуючого судді     Дьомич  Л.М.

                                             при секретарі              Вовкуненко І.В.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення коштів,   суд -

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, якою просить  стягнути з ОСОБА_2 на свою користь вартість здійснених  після розірвання шлюбу поліпшення  - приміщення АДРЕСА_1 а саме : кошти у сумі 16185,00 грн. - за встановлені  вікна, решітки та двері; 1000,00 грн. - за реконструкцію приміщення.

            Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пославшись на обставини викладені в позовній заяві, визначивши, що роботи по поліпшенню приміщення ним проведені вже після того, як припинені сімейні відносини з дружиною.

            Відповідачка у суді позовні вимоги не визнала повністю, надала заперечення, згідно яких рішенням суду здійснений розподіл спільного майна подружжя, у вартість спірного майна враховані всі  роботи, які здійснені по облаштування приміщення АДРЕСА_1 на які посилається позивач, тому вважає, що спір вже по суті вирішений був судовими інстанціями.  

            З'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

           Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду від 02.10.2007 року, яке  набуло чинності 28.11.2007 року, згідно судової  ухвали колегії суддів Апеляційного суду Кіровоградської області,  по справі про поділ майна між  подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1, право власності на приміщення АДРЕСА_1 визнано  за  ОСОБА_2, на підставі чого відбулась  реєстрація права власності на нерухоме майно  /витяг  КООБТІ № 17640185 від 06.02.2008 року/.

            Згідно з ч. 3 ст. 61  Цивільно-процесуального  кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших  справ, у яких беруть участь ті самі особи чи особа, щодо якої встановлені ці обставини.

            При розгляді Ленінським районним судом цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, позивач по даній справі  повністю реалізував  право на  подачу доказів на предмет заперечень позовних вимог ОСОБА_2

            В ході розгляду справи про поділ майна, здійснений експертний висновок  25.05.2007 року  щодо оцінки приміщень,  які заявлені в розподіл, в тому числі і приміщення АДРЕСА_1. Експертна оцінка проводилась після проведених у  даному приміщенні поліпшення, на яке посилається  ОСОБА_1, що доведено в даному судовому засіданні відповідачкою і з чим погодився позивач, крім того, судом досліджений експертний висновок.

            ОСОБА_1 зазначає, що всі  роботи були проведені у період, коли шлюбні відносини   фактично і юридично припинилися. Вказане спростовується  рішення Ленінського районного суду від 17.01.2007 року про розірвання шлюбу, що набуло чинності 27.01.2007 року, а договори на виконання робіт по проведенню поліпшення в

приміщенні, які надані  позивачем зареєстровані 10.01.2007 року, акти виконаних робіт - від 15.01.2007 року. Тобто документи підписані в період, коли шлюб   між сторонами  юридично припинений не був. 

            ОСОБА_1 вказує, що була укладена угода  на проведення  реконструкції приміщення АДРЕСА_1, виконавець робіт  отримав за   роботу 1000 грн. Відповідної угоди позивач не надав, як і не надав доказів сплати вказаних коштів.

            Також ОСОБА_1 не надав  жодного  доказу  сплати коштів за встановлення вікон, решіток та дверей.

            Внаслідок дослідженого в суді, стороною позивача не доведені і не обґрунтовані підстави щодо стягнення коштів,  а тому  позовні вимоги не підлягають задоволенню.

            Керуючись ст.ст. 213-215, 294 ЦПК України, суд

                                                        В И Р І Ш И В: 

 В задоволенні позовних вимогОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення коштів - відмовити повністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна  скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви  про апеляційне оскарження рішення суду.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. 

Суддя Кіровського райсуду

 м. Кіровограда                                                                               Дьомич Л.М.