Справа №  2-а-866/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 31  жовтня  2011 року                                                                                 Справа  №  2-а-866/11

Суддя  Широківського  районного  суду  Дніпропетровської  області  Шевченко О.В.,  розглянувши  в  порядку  скороченого  провадження адміністративний  позов  ОСОБА_1  до  Управління  пенсійного  фонду  України  в  Широківському районі  Дніпропетровської  області  про  визнання  поведінки  протиправними,  зобов'язання  вчинити  дії,   

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Широківському  районі  Дніпропетровської області  та  згідно  тексту  уточнених  позовних  вимог  просив  суд  про:

-          визнання  протиправною  поведінки  відповідача  щодо  здійснення  перерахунку  позивачу  пенсії  за  віком  із  застосуванням  показника  середньої  заробітної  плати  не  за  попередній  2010  рік,  а  за  2007  рік  у розмірі  1197,91  грн.;

-    зобов’язання відповідача  перерахувати  і  виплатити  позивачу  пенсію  відповідно до ст.ст.  40,  42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  в  порядку  визначеному  ч. 1  пп. 3  п.  11  постанови  КМУ  № 530  від  28.05.2008  року  починаючи  з  03.06.2011  року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що  03.06.2011 року  він  як  працюючий пенсіонер звернувся до  відповідача  із  заявою  про  перерахунок  пенсії,  однак  для перерахунку була використана середня заробітня  плата по Україні  за 2007 рік,  що призвело  до зменшення  пенсії  і  є  невигідним  для  нього.

Відповідач  письмові  заперечення,  заяви   на  адресу  суду  не  надав.

Суд,  дослідивши  матеріали  справи  в  сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню, оскільки:   

Позивач  звернувся  до  відповідача  із  заявою  про  здійснення  перерахунку  пенсії  із  стажу  роботи  та  заробітку.

На підставі заяви  працівниками  відповідача  позивачу  був здійснений перерахунок пенсії у зв’язку зі зміною стажу та заробітку. При перерахунку застосований показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.   

          Позивач вважає, що відповідач при перерахунку пенсії повинен застосовувати  середню заробітну плату за 2010 рік.   

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників  відповідно ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.   

Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту –Закон № 1058). Вказана норма закону передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.   

Наведена редакція існує після визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом “б” підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-6.   

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.   

Аналізуючи відновлену (діючу) норму абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.   

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.   

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня  заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії.  При цьому колегія суддів зазначає, що термін “обчислення пенсії” у правовому розумінні тотожний терміну “призначення пенсії”, а не перерахунку.   

Виходячи з наведеного при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв’язку з визнанням даних змін до Закону неконституційними, оскільки приписами Закону №1058 в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.   

Правове розуміння понять “середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України” та “показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії” є різними правовими категоріями.   

Згідно змісту вищенаведених норм законів правила частини першої статті 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника  середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.   

Виходячи з наведеного середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону 1058 і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії. Тобто, під час перерахунку  пенсії величина середньої заробітної плати (доходи) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.   

Враховуючи наведене, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 р. відсутні, вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.   

За таких обставин суд  приходить до обґрунтованих висновків про відсутність підстав задоволення позовних вимог.   

При  винесенні  даного  рішення  суд  враховує  правову  позицію  Вищого  адміністративного  суду  України викладену  в  ухвалі  від  15 вересня 2011 р.                                у  справі за  ЄДРСРУ № К/9991/42817/11-С.    

Крім  того  понесені  позивачем  судові  витрати  -  судовий  збір  у  розмірі  3,40  грн.,  сплачений  останнім  при  звернені  до  суду  з  позовом,   відшкодуванню  не  підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 183-2, 256 КАС України, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року  “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ”, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Відмовити  в  задоволенні  позову  ОСОБА_1  до  Управління  пенсійного  фонду  України  в  Широківському районі  Дніпропетровської  області  про  визнання  поведінки  протиправними,  зобов'язання  вчинити  дії  повністю.

          Постанова,  прийнята  у  скороченому  провадженні,  крім  випадків  її оскарження  в  апеляційному  порядку,  є  остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції  в 10-денний строк з моменту отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги.  

У  разі  оскарження  в  апеляційному  порядку  постанови,  прийнятої  у  скороченому  провадженні,  ухвала  апеляційної  інстанції  по  такій  справі  є  остаточною  і  оскарженню  не  підлягає.

                              СУДДЯ                                                            О.В.ШЕВЧЕНКО

     31 жовтня 2011 року